This web-page was funded by WWF through its small grants programme, as part of the Carpathian Ecoregion Initiative. WWF is the world's largest and most experienced independent conservation organisation.

The Carpathian Ecoregion Initiative is a unique international partnership achieving conservation of nature in the globally important Carpathian mountains and, at the same time, supporting local economy and culture for the lasting benefit of people living in the heart of Europe. Facilitated by WWF, more than 50 organisations from seven countries are working together to make this vision reality.

ТУРИСТИЧНА ПРИВАБЛИВІСТЬ КАРПАТСЬКОГО БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА

Карпатський біосферний заповідник володіє величезним туристично-рекреаційним потенціалом. Це обумовлено як наявністю на його території значної кількості природних феноменів, так і великою представленістю тут культурної та історичної спадщини.

Кожен з масивів, що входять до складу КБЗ, вирізняється своїми характерними, неповторними природними об’єктами. Візитною карткою Чорногірського масиву є найвища вершина України – гора Говерла, яка піднімається над рівнем моря на 2061 м. Ця вершина є культовою для населення України, своєрідна українська Фудзіяма, що приваблює тисячі туристів. Поряд височать інші карпатські двотисячники – Петрос, Ребра, Бребенескул та інші. Рельєф високогiр’я Чорногірського хребта носить слiди давнього зледенiння з характерними льодовиковими формами – мальовничими карами та троговими долинами. Гірські схили вкриті непрохідними віковічними пралісами, де виразно домінують хвойні породи.

            Навпроти Чорногори, у південному напрямку, знаходяться Рахiвські гори – вiдроги Марамороського кристалiчного масиву. Тут розміщується однойменна заповідна ділянка, яку вінчає гора Пiп–Iван Марамороський, висотою 1940 м н.р.м. Масив складений твердими кристалiчними породами: гнейсами,  слюдяними i кварцовими сланцями тощо. Геологічна будова обумовлює унікальність рельєфу цієї території, якій властивi глибокi мiжгiрнi долини, льодовиковi цирки, численні скелястi гребенi та вершини. Такий класичний альпійський рельєф більше ніде не представлений на території Українських Карпат. Недаремно цей не типовий куточок Українських Карпат називають Гуцульськими Альпами.

            Найвищу частину Свидовця з вершинами Близниці охоплює Свидовецький заповідний масив. Поряд з високогірними ділянками, де велетенські прямовисні скелі нависають над льодовиковими цирками і карами, на цій території представлені значні масиви пралісів, що характеризуються великою різноманітністю флори і фауни. За рейтингом популярності у туристичних колах цей район поступається в Українських Карпатах тільки Чорногорі. Окраса Свидовця – легендарні Близниці та зростаючі тут едельвейси, приваблюють сюди щорічно тисячі туристів. Основним їх форпостом є не менш знаменитий притулок “Драгобрат”, назва якого запозичена від розміщеної поряд вершини і відома навіть мандрівникам–початківцям. Гора Драгобрат є унікальним явищем для Карпатського регіону. Завдяки природним особливостям це місце є ідеальним для створення великого туристичного комплексу. Протягом всього року тут існують прекрасні умови для занять різноманітними видами активного відпочинку. Взимку це гірськолижний та лижний спорт, влітку – гірський, пішохідний та велотуризм, і, навіть, екстремальний туризм.

            У пiвденних вiдрогах Свидовецького хребта розміщений Кузійсько-Свидовецький заповідний масив. Особливою мальовничістю вирізняється одна з його ділянок – урочище “Кузій”, оточена звідусіль стрімкими горами з пануючими вершинами Кимпа (1091 м н. р. м.) i Полянський (1094 м н. р. м.). Вкриті віковими пралісами гірські схили, серед яких переважають дубові та букові ліси, розрізані стрімкою скелястою грядою юрських вапнякiв. Тут на окремих скельних виходах збереглися осередки тиса ягiдного – реліктової рослини, що дійшла до нас з прадавніх епох. Поряд з природними цінностями, ця територія представляє і значний історичний інтерес. Саме тут тривалий час розміщувалася мисливська дача сім’ї австро-угорських монархів – Габбсбургів.

            Серед усіх заповідних ділянок особливо виділяється Угольсько-Широколужанський масив – найбільший осередок букових пралісів у Європі. Південна частина масиву знаходиться у Пенінській зонi стрiмчакiв,   для якої характерна наявнiсть великих блокiв вапняку з добре розвинутим карстом. Тут представленi найрiзноманiтнiші підземні карстовi об`єкти: печери, гроти, шахти, колодязі тощо. Тільки на територiї заповідного масиву їх налiчується понад тридцять. Серед них і найбiльша печера Українських Карпат – "Дружба", сумарна довжина ходiв якої складає близько одного кiлометра. У печерi "Молочний камiнь" знайдена пiзньо–палеолiтична стоянка стародавньої людини, яка має величезне наукове значення. Серед надземних вапнякових утворів виділяється унiкальний природний мiст, вiдомий пiд назвою Кам’яного, або Карстового. Для території масиву властиві оригiнальні геоморфологiчні утвори – вапнякові стрімчаками, висота яких сягає понад сімдесять метрiв. Значне багатство неживої природи масиву доповнюється великим різноманіттям живих об’єктів. Поряд з пралісами, на цій території представлено багато рідкісних, реліктових та ендемічних тварин і рослин. Особливої уваги заслуговують різноманітні троглобіонтофауна та кальцефільна флора, а також одне з найбільших у Карпатах місцезростань тиса ягідного. Багата ця територія визначними культурними та історичними пам’ятками.

            Серед Хустсько–Солотвинської  долини на   стародавнiй  терасi річки Тиси знаходиться одна з перлин Закарпаття – знаменита “Долина нарцисів”. Ця невеличка дiлянка в заплавi рiчки Хустець є унiкальним ботанiчним об’єктом, в якому охороняється останній в Європi рiвнинний осередок нарцису вузьколистого. Цей середньоевропейський вид поширений у високогiр’ї Альп, Балкан i Карпат. Рівнинна ж популяцiя, яка існує тут з пiсляльодовикового перiоду i має релiктовий характер, збереглася тільки у цьому місці. Поряд з величезним науковим значенням “Долина нарцисів” становить і значну естетичну цінність. У період масового цвітіння “Долина” вкривається суцільним білим килимом квітучих нарцисів, помилуватися яким приїжджають звідусіль.

            Вулканічні Карпати представлені у Карпатському біосферному заповіднику двома невеликими за площею заказниками “Чорна гора” та “Юлівська гора”,   які отримали свою назву від однойменних вершин Гутинського хребта. Рослинність цих масивів сформована унікальними для Українських Карпат деревостанами з дубів скельного, багатоплідного, бургундського та Далешампе. Тут зустрічаються також берека, липа срібляста, бирючина, виноград лісовий та інші теплолюбні рослини. Лише у цих масивах заповідника поширений ряд рідкісних видів тварин середземноморського походження. Завдяки близькому розміщенню значних населених пунктів, зокрема м. Виноградова, ці осередки дикої природи мають велике рекреаційне значення.

            В Карпатському біосферному заповіднику створено інформаційний еколого-освітній та історико-культурний осередок — Музей екології гір та історії природокористування в Українських Карпатах, діяльність якого спрямовується на збереження природної та культурної спадщини регіону. Особливий значення територія КБЗ представляє для збереження культури українських горян - гуцулів, бойків та лемків. Окремі елементи місцевого природокористування, наприклад, високогірне молочне вівчарство та пов`язані з ним промисли і традиції, мають на сьогодні унікальний для Європи характер.