Екотуризм

Карпатський біосферний заповідник володіє величезним туристично-рекреаційним потенціалом. Це обумовлено як неперевершеною красою природних багатств, так і самобутньою культурною спадщиною предків-горян.

Основними туристичними принадами Карпатського біосферного заповідника є унікальні природні об’єкти. Вісімнадцять екотуристичних маршрутів загальною протяжністю біля 200 км, що проходять його територією, здатні задовольнити найвибагливішого туриста будь-якого віку та рівня фізичної підготовки. Стежки високогір’ям Свидівця, Чорногори та Мараморошів ваблять учасників туристичних змагань, любителів активного пішохідного туризму і навіть використовуються для підготовки турінструкторів. Угольсько-Широколужанський та Кузій-Трибушанський масиви заощадять час відвідувача і всі свої таємниці радо відкривають на маршрутах вихідного дня. Двохгодинна мандрівка у травневій пишності Долини нарцисів щедро дарує відвідувачам враження на все життя.

Віковічні мішані буково-ялицево-смерекові праліси Чорногори та чисті бучини Угольсько-Широколужанського масиву – гордість не лише установи, але й країни, бо входять до єдиного в Україні об’єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – володіють не лише унікальною природною та науковою цінністю, але й заслуговують на найвищу естетичну оцінку. Всі мандрівники, що вперше попадають в оточення дерев-велетнів, відзначають колосальну позитивну енергетику цих первісних недоторканих лісів.

В урочищі Чурь Угольсько-Широколужанського масиву можна побачити грандіозне диво природи – кам’яну арку, відому як Карстовий міст. Свого часу він справив велике враження на послів російського царя Івана Грозного, які відвідали ці місця 1552 pоку, повертаючись з Константинополя в Москву. Посли відвідали також місцевий монастир, який був на той час центром православ'я у колишній Марамороській окрузі. Його залишки можна побачити й нині.

Колись у печерах Угольки жили первісні люди, так звані троглодити. Про це свідчать розкопки, проведені науковцями Інституту археології Національної Академії наук України. У печерi Молочний Камінь знайдено пiзньо-палеолiтичну стоянку стародавньої людини, яка має величезне наукове значення. З’ясовано, що на цій території люди жили понад 20 тисяч років тому.

За часів династії Габсбургів заповідне урочище Кузій було мисливським угіддям принца Євгена Савойського (1663-1736), австрійського феодала і переможця над турками. Лише він та його гості мали право тут полювати. Фундамент мисливського будиночка та віковічна алея з лип, ясенів та інших порід, що була закладена у ті часи, збереглися донині, їх з великим інтересом оглядають туристи.

На особливу увагу заслуговують різні за хімічним складом і лікувальними властивостями мінеральні джерела, що знаходяться на території заповідника та в його околицях. Тут переважають вуглекислі хлоридні натрієві, вуглекислі хлоридно-гідрокарбонатні і гідрокарбонатно-хлоридні натрієві, і зустрічаються навіть такі унікальні як сульфідні, миш’якові та кремнієві.

Територія Карпатського біосферного заповідника має велике значення для збереження культури українських горян - гуцулів, бойків та лемків. Адже тут і на суміжжі збереглися чудові зразки місцевої дерев’яної архітектури, зокрема Струківська та Колоднянська церкви, водозапірна гать-кляуза на р. Білий тощо. До цього часу тут практикується високогірне молочне вівчарство з неповторними традиціями, які мають на сьогодні унікальний для Європи характер, а також різьбярство, килимництво, ліжникарство та багато інших народних промислів і ремесел. Кожен охочий може придбати різноманітні речі ручної роботи, що виконані в традиційному стилі і за прадавніми технологіями. Регулярно проводиться тут і низка народних фестивалів, які в чистоті несуть подих давнини і неретушовану народну культуру. Переважно вони пов’язані з якимись визначними подіями, як літні проводи отар на полонини, або ж присвячені конкретним місцевим виробам, як от свято гуцульської бриндзі, «Берлибаський банош» чи «Квасівський ліжник».

Прилеглі до заповідника землі – край кількасотрічного перебування представників багатьох європейських народів в атмосфері добросусідства та взаємодопомоги. Непросте історичне минуле навчило їх релігійної та етнічної толерантності, а також дивовижним чином об’єднало щось нове, неповторне і самобутнє матеріальну та духовну культуру. Майже в кожному ресторанчику відвідувачам запропонують страви всіх місцевих етносів, а в Різдвянім часі колядки співають українською, угорською та румунською мовами.

Унікальність природного середовища та колосальна культурна спадщина створила багате підґрунтя для облаштування мережі еколого-освітніх та інформаційно-туристичних центрів в найбільш значущих туристичних точках Карпатського біосферного заповідника.

Унікальність природного середовища та колосальна культурна спадщина створила багате підґрунтя для облаштування мережі еколого-освітніх та інформаційно-туристичних центрів в найбільш значущих туристичних точках Карпатського біосферного заповідника.

Еколого-освітні центри «Музей нарцису» (м. Хуст, Долина нарцисів) і «Центр Європи» (с. Ділове, географічний центр Європи) наряду з прийомом туристів проводять активну просвітницьку діяльність. У м. Рахові, на центральній садибі заповідника, працює унікальний Музей екології гір та історії природокористування в Українських Карпатах. Два тематичні напрямки – «Природні екосистеми Карпат» та «Історія природокористування в Українських Карпатах» – розмістилися на понад 1 тис. кв. м. експозиційної площі. Інформаційне поле доповнює акватераріумний комплекс з живою колекцією та діючою моделлю гірського водотоку. Інформаційно-туристичні центри «Карпатська форель» та «Кевелів» розпочали діяльність у 2011 р. Більшість центрів обладнана конференц-залами, що дає можливість проводити тут семінари, тренінги, різноманітні тематичні зібрання і просто після огляду експозиції подивитися фільми, створені на власній відеостудії заповідника.

1. Екотуристичний маршрут “На Соколине бердо”

2. Екотуристичний маршрут “Буковими пралісами Малої Угольки”

3. Екотуристичний маршрут “Буковими пралісами Великої Угольки”

4. Екотуристичний маршрут “Кевелівським пралісами на Петрос”

5. Екотуристичний маршрут “Пралісами Чорногори на Говерлу”

Перелік, асортимент та ціни на платні рекреаційні послуги на 2017 рік