У Рахові, на базі Карпатського біосферного заповідника відбулася ІV міжнародна конференція молодих вчених “Ліси Євразії – Східні Карпати”, присвячена відомому українському вченому, академіку Петру Степановичу Погребняку. Сюди з’їхалися близько 100 молодих вчених з Росії, Польщі, Угорщини, Фінляндії, Білорусії та України, щоб поділитися своїми доробками, розробити перспективні напрямки охорони і збереження лісів на континенті. Організаторами цього високого зібрання стали Міністерство освіти і науки, Міністерство природних ресурсів Російської Федерації, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Державний комітет лісового господарства України, Російська академія наук, Московський державний університет лісу, Карпатський біосферний заповідник, всього 16 науково-дослідних установ, інститутів, університетів та громадських організацій лісового та природоохоронного спрямування.
Конференція
розпочалася закличним голосом трембіти.
Мелодію виконав відомий музика, лісівник
Рахівського держлісгоспу Василь Кокіш.
Конференцію
вступним словом відкрив директор
біосферного заповідника, доктор
біологічних наук, професор Ф. Д. Гамор. Він
привітав гостей з святом науки. Одночасно
промовець підкреслив, що знаменним є те, що
Московський державний університет лісу
після Москви, Фінляндії, Білорусії вибрав
місцем для проведення ІV
форуму молодих вчених Україну і присвятив
його відомому українському вченому,
академіку П. С. Погребняку.
В
нашому залі сидять представники Москви,
Мінська, Гомеля, Санкт-Петербурга,
Архангельська, Харкова, Львова, Варшави,
угорського Шопрона та інших великих і малих
наукових центрів, - сказав далі промовець. –
Ми раді такому широкому представництву, що
дасть можливість глибоко і всебічно
розглянути різні проблеми лісів Євразії.
Для молодих вчених це прекрасна можливість
поглибити свої знання, обмінятися
інформацією, пізнати природу Українських
Карпат.
Професор
Ф. Д. Гамор також оголосив вітального листа
Міністра охорони навколишнього природного
середовища України С. В. Полякова учасникам
конференції.
З
привітаннями до учасників цього зібрання
звернулися голова Рахівської районної ради
М. М. Беркела, доктор технічних наук,
професор, академік Російської академії
екологічних наук, проректор Московського
держуніверситету лісу А. С. Щербаков,
професор, доктор наук Варшавського науково-дослідного
інституту лісового господарства А. Ф.
Корчик, доцент Львівського лісотехнічного
університету І. В. Делеган, головний
лісничий Сонячногірського дослідного
лісгоспу з Московської області Т. Ф.
Смекаліна, кандидат сільськогосподарських
наук, вчений секретар навчально-методичного
об’єднання з освіти в галузі лісової
справи, доцент Московського державного
університету лісу П. Г. Мельник.
Пан Мельник вручив великій групі молодих вчених грамоти та пам’ятні сувеніри програмного, організаційного комітетів конференції та Московського державного університету лісу.
Потім
з доповіддю “Наукова спадщина видатного
українського натураліста П. С. Погребняка”
виступив директор УкрНДІ гірського
лісівництва, професор В. І. Парпан. Він
розповів про наукові доробки вченого із
світовим іменем.
-
Серед українських природодослідників
особливо виділяється особистість П. С.
Погребняка, - сказав він, - який вніс вагомий
вклад у розвиток природничих наук. В
лісівничій літературі він відомий, перш за
все, як основоположник української
лісотипологічної школи, яка ініціювала
розвиток аналогічних лісотипологічних
напрямків в багатьох республіках
колишнього СРСР і в зарубіжних країнах
Європи, Азії, Америки. Послідовник наукових
ідей Г. Ф. Морозова, П. С. Погребняк керувався
екологічним принципом взаємозалежності
між лісовим біоценозом і педосферою. Він
обґрунтував метод екологічної ординації,
на основі якого створив класифікаційну
схему типів лісорослинних умов і типів лісу.
Вперше екологічні принципи класифікації
вчений виклав на Другому Міжнародному
лісовому конгресі в Стокгольмі (1929 р.) в
своїй доповіді.
Класичні
праці П. С. Погребняка в галузях лісівництва,
лісового ґрунтознавства, лісової типології
і екології, палеогеографії і геохімії
ландшафтів стали вагомим вкладом у систему
наук про Землю. Плідний творчий шлях
вченого його голістичний підхід до
вивчення лісових формацій як явища
географічного, екологічного та історичного
є прикладом для молодого покоління
лісівників, які посвятили своє життя
дослідженню і охороні лісових екосистем
в різних природно-географічних зонах.
З
доповіддю “Про роль біосферного
заповідника у вирішенні завдань сталого
лісокористування” виступив директор
заповідника, доктор біологічних наук,
професор Ф. Д. Гамор.
Він
розповів про історію створення заповідника,
досягнення, перспективи його розвитку,
завдання та проблеми.
-
Біосферний заповідник відіграє важливу
роль у збереженні європейського природного
та культурного спадку, - сказав далі пан
Гамор. – Охороняючи природні комплекси, які
розташовані у різних геоботанічних районах,
вони представляють біологічне
різноманіття Українських Карпат в
Міжнародній мережі біосферних резерватів
ЮНЕСКО.
Масиви
заповідника служать місцем проживання для
великої кількості видів, занесених до
Європейського Червоного списку тварин,
рослин і знаходяться під загрозою
зникнення у світовому масштабі.
Карпатський біосферний заповідник єдиний
на Україні, який уже вдруге відзначений
Радою Європи Європейським дипломом. Ця
нагорода ще більше підносить
відповідальність його адміністрації за
збереження цієї європейської перлини, за
впровадження принципів сталого розвитку на
прилеглих територіях, зокрема в
Рахівському районі, посиленні екологічних
досліджень. Чимало слід зробити, щоб
реалізувати рекомендації Ради Європи у
частині розширення території біосферного
заповідника та створення українсько-румунського
заповідного резервату у Марамороських
горах, прийняття спеціального закону про
еколого-економічну зону “Рахів”.
Найбільшою
цінністю заповідника є ліси, якими вкрито
82,3%, тобто 44 тисяч гектарів. У складі КБЗ
знаходиться 10,8 тис. гектарів ялицевих,
дубових та грабових деревостанів штучного
походження, 4,6 тис. га –
сільськогосподарських угідь тощо. Тут
представлені всі найважливіші лісові
угрупування цього регіону, причому більше
половини лісової площі (56%) займають листяні
деревостани. Найбільш поширеними є чисті
букові і мішані букові ліси з дубом, явором,
ясенем та іншими деревними породами, а
також чисті смерекові і смереково-ялицеві
та ялицево-букові ліси. На території
біосферного заповідника поширено 33 типи
лісів та зростає 48 деревних порід.
Домінують з великою перевагою бук і смерека.
Але серед лісів 75,5%
або 33,3 тис. гектарів належать до лісів
природного походження, в т. ч. 14,6 тис. га
відносяться до пралісів, які є найбільшою
цінністю не тільки заповідника. Ці
екосистеми є важливими для встановлення
історії розвитку рослинного покриву нашого
континенту в післяльодовиковий період. Їх
вивчення є передумовою для ведення
лісового господарства на природних засадах,
адже тільки вони можуть служити еталонами
для формування біологічно стійких і
високопродуктивних лісових угрупувань.
Праліси, поряд з іншими природними
комплексами біосферного заповідника
служать осередками збереження цілого ряду
ендемічних видів Карпат. Особливе
європейське значення мають букові праліси
Угольсько-Широколужанського масиву, де
збереглося майже 10 тисяч гектарів лісових
екосистем, у яких практично ніколи не
проводилась господарська діяльність. Не
менш важливе значення мають також
Чорногірська, Кевелівська, Свидовецька та
інші ділянки дикої природи.
На
закінчення Ф. Д. Гамор підкреслив, що
конференція сприятиме молодим вченим
глибше зрозуміти проблеми, які існують в
організації сталого лісокористування
лісів Євразії, а досвід Карпатського
біосферного заповідника лише сприятиме
цьому.
Потім
учасники наукового зібрання виконали гімн
міжнародної конференції “Ліси Євразії” та
ІV
міжнародної конференції “Ліси Євразії –
Східні Карпати”.
Після
перерви учасники конференції працювали у 4
секціях: “Лісознавство та лісівництво”, “Лісовпорядкування
та лісова таксація”, “Лісові культури,
селекція, генетика та шляхи збереження
лісового генофонду”, “Біологічне
різноманіття природних лісів і заповідна
справа”. Було заслухано близько 30
доповідей молодих вчених.
На
конференції прийнято резолюцію, в якій
визначено шляхи сприяння молодим вченим в
дослідженнях лісів, виробленні програми на
міжнародному рівні щодо вивчення і
збереження лісових екосистем в різних
природно-географічних зонах, поширення
досвіду, співпраця тощо.
Для
гостей було організовано екскурсії в Музей
екології Карпат, у масиви заповідника,
Мукачівський замок. За три дні молоді вчені
побували у форелевому господарстві
Трибушанського лісництва, відвідали
географічний Центр Європи, пройшлися
екопізнавальним маршрутом
“До Соколиного Берда” Кузій-Свидовецького
лісництва, пралісами Чорногірського
лісництва, піднялися на найвищу вершину
України – г. Говерлу (2061 м). Організував і
провів екскурсії у природні комплекси
заповідника заступник директора з науково-дослідної
роботи, кандидат біологічних наук Д. Д.
Сухарюк.
-
На цю конференцію з’їхалися молоді вчені,
які присвячують свою діяльність лісові, -
сказала науковий співробітник Санкт-Петербурзького
ботанічного інституту ім. В. Комарова Ольга
Катаєва. – Ми обговорили багато питань
лісової справи і охорони природи.
Карпатський
біосферний заповідник у Центрі Європи нас
вразив! Було важливо побачити найбільші
праліси у Європі, пізнати природу Карпат.
Нас
вразили щирий прийом, гостинність цих людей.
Ми отримали не лише корисну інформацію, але
й веземо у серцях часточку цього
унікального і красивого краю.
-
Дуже радий, що вдалося побувати у
заповіднику на конференції, де всі проблеми
лісу вирішуються на високому науковому
рівні, - поділився думками аспірант Західно-Угорського
університету Ріхард Ласло. – Насправді
ознайомився з дуже цікавими лісовими
екосистемами в Кузій-Свидовецькому,
Чорногірському лісництвах. Тут працюють
справжні фахівці. Спасибі їм.
-
Я приїхав із Фінляндії, - вступив у розмову
молодий вчений з Юенсюйського університету
Золтан Палії. – За дні роботи конференції
почули багато цікавого про заповідник,
змогли подискутувати з багатьох проблем
дослідження і збереження лісів,
познайомилися з молодими вченими з України
і, зокрема, заповідника, їх доробками. Було
дуже цікаво і корисно.
-
Перш за все хочу подякувати за вашу
гостинність і високу підготовку цього
зібрання, - сказав голова організаційного
комітету міжнародної конференції, доцент
Московського державного університету лісу
Петро Мельник. – Ми побачили зелені Карпати,
унікальну природу, яка тут збереглася,
праліси, ознайомилися із самобутньою
культурою гуцульського краю.
Молоді
вчені почерпнули для себе багато цікавого,
багато приємних вражень, адже вони вперше
на цій благодатній землі, а це великий
подарунок від організаторів конференції, в
першу чергу біосферного заповідника в
особі професора Ф. Д. Гамора, цього народу.
Наступна
конференція молодих вчених відбудеться
в Сибіру, на Байкалі.
Д. Д. Сухарюк, заступник директора з науково-дослідної роботи
Іван Волощук, заступник головного редактора всеукраїнського
екологічного науково-популярного журналу “Зелені Карпати”