ВСТУП

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

ЧОРНОГІРСЬКИЙ ЗАПОВІДНИЙ МАСИВ

СВИДОВЕЦЬКИЙ ЗАПОВІДНИЙ МАСИВ

MAРАМОРОСЬКИЙ ЗАПОВІДНИЙ МАСИВ

KУЗІЙСЬКИЙ ЗАПОВІДНИЙ МАСИВ

УГОЛЬСЬКО - ШИРОКОЛУЖАНСЬКИЙ ЗАПОВІДНИЙ МАСИВ

ЗАПОВІДНИЙ МАСИВ "ДОЛИНА НАРЦИСІВ"

БОТАНІЧНИЙ ЗАКАЗНИК  “ЧОРНА ГОРА”

БОТАНІЧНИЙ ЗАКАЗНИК  “ЮЛІЇВСЬКА ГОРА”

ЛАНДШАФТНИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ПАРК  "СТУЖИЦЯ"

Розмiщений на пiвденних схилах полонини Красної i її потужного вiдрогу полонини Менчiл в межах висот 400-1280 м. н.р.м. Загальна площа заповiдної територiї складає 15580 га. Геологiчний фундамент масиву утворюють вiдклади крейдяного i палеогенового перiодiв - потужнi шари флiшу, у складi яких переважають аргилiти, алевролiти та, рiдше, пiщаники. Пiвденна частина Угольського лiсництва знаходиться у Пiвнiчнiй зонi стрiмчакiв. Для цього району характерна наявнiсть великих блокiв вапняку з добре розвинутим карстом. Тут представленi рiзноманiтнi карстовi форми, зокрема печери, яких налiчується понад тридцять. На територiї масиву знаходиться найбiльша печера Українських Карпат - “Дружба”, сумарна довжина ходiв якої складає понад один кiлометр. В печерi “Молочний камiнь” знайдена пiзньо-палеолiтична стоянка стародавньої людини. Оригiнальними геоморфологiчними утворами є вапняковi скелі, висота яких сягає семидесяти метрiв.

Масив знаходиться в зонi букових лiсiв, де переважають зональнi бучини, що утворюють також i верхню межу лiсу на висотi 1200-1300 м. Вище, здебiльшого в улоговинах, зустрiчаються фрагменти криволiсся з Duschekia viridis. В оптимальних екологiчних умовах бук вiдзначається високою вiтальнiстю i утворює високопродуктивнi насадження з запасом деревини понад 600 куб.м. на га. На вапнякових оголеннях збереглися унiкальнi для Карпат угруповання Taxeto-Fagetum та Juniperetum sabinae. Тут представлені також релiктовi фiтоценози Quercetum petreae, Fageto-Tilietum platiphyllae, Piceetum abietis i Betuletum pendulae.

Флора масиву включає бiля 550 видiв. Її основне ядро складають неморальнi, бореальнi та монтаннi види. Найбiльше флористичне багатство властиве вапняковiй грядi (понад 200 видiв), де зростають Cotoneaster integerrimus, Juniperus sabina (єдине мiсцезростання в Українських Карпатах), Quercus petrea, Rhamnus cathartica, Tilia platyphillos, Taxus baccata (бiля 1,5 тис. особин), а з трав’янистих рослин - петрофiли та альпiйськi види Campanula carpatica, Cephalanthera rubra, Coronilla elegans, Cortusa matthioli, Iris pseudocyperus, Jovibarba preissiana, Saxifraga paniculata, Scabiosa lucida, Sedum hispanicum. Є також ряд неморальних та аридних видiв - Arum alpinum, Corallorhiza trifida, Epipogium aphyllum, Erythronium dens-canis, Ophyoglossum vulgatum, Viola dacica та iншi.

Фауна букових пралiсiв масиву дуже своєрiдна. Тут зустрiчаються як суто “тайговi” види - рись, довгохвоста сова (Strix uralensis), чорний дятел (Dryocopus martius), снiгур (Pyrrhula pyrrhula), так i характернi для широколистяних лiсiв. Вони представленi чорним дроздом (Turdus merula), середнiм (Dendrocopos medius), бiлоспинним (D.leucotos) та сивим (Picus canus) дятлами, мухоловкою - бiлошийкою (Ficedulla albicollis), костогризом (Coccothraustes coccothraustes), синяком (Columba oenas), лiщиновим вовчком (Muscardinus avellanarius), лiсовим котом, кабаном, саламандрою. Звичайними на територiї масиву є олень благородний, лiсова куниця, руда полiвка (Clethrionomys glareolus), канюк (Buteo buteo), повзик (Sitta europaea), трав’яна жаба – види, якi поширенi по всьому лiсовому поясу Карпат. З рiдкiсних, занесених до Червоної книги України, тварин вiдмiченi кутора мала (Neomys anomalus), горностай (Mustela erminea), видра (Lutra lutra), пугач (bubo bubo), чорний лелека (Ciconia nigra), полоз лiсовий, тритон карпатський тощо. Єдиною рiчкою заповiдника, куди на нерест заходить “червонокнижний” лосось дунайський (Hucho hucho), є Лужанка.