MAРАМОРОСЬКИЙ ЗАПОВІДНИЙ МАСИВ |
||
|
ЧОРНОГІРСЬКИЙ ЗАПОВІДНИЙ МАСИВ MAРАМОРОСЬКИЙ ЗАПОВІДНИЙ МАСИВ УГОЛЬСЬКО - ШИРОКОЛУЖАНСЬКИЙ ЗАПОВІДНИЙ МАСИВ ЗАПОВІДНИЙ МАСИВ "ДОЛИНА НАРЦИСІВ" БОТАНІЧНИЙ ЗАКАЗНИК “ЧОРНА ГОРА” БОТАНІЧНИЙ ЗАКАЗНИК “ЮЛІЇВСЬКА ГОРА” ЛАНДШАФТНИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ПАРК "СТУЖИЦЯ"
|
Басейн Квасного вiдрiзняється прохолодним i холодним гумiдним клiматом, характеристика якого, за даними метеостанцiї Луги, приведена вище. Басейну потоку Бiлого властивий бiльш теплий клiмат. За даними метеостанцiї Дiлове (390 м.н.р.м.), середня температура сiчня рiвна мiнус 4 градуси, липня - 18,5, середньорiчна - 7,9 градусiв. Середньорiчна сума опадiв - 1087 мм. У високогiр’i клiмат холодний, гумiдний. Марамороський заповiдний масив характеризується своєрiдним рослинним покривом, що обумовлено його геологiчною будовою. На нижчих гiпсометричних рiвнях широко поширенi мiшанi листяно-хвойнi та листянi лiси, сформованi з Fagus sylvatica, Abies alba, Picea excelsa i Acer pseudoplatanus, рiдше - з Carpinus betulus. Буковi пралiси поширенi на пiвденних схилах та на багатих кальцiем грунтах. Найбiльшi площi займають мiшанi фiтоценози. В холодному клiматi на верхнiй межi лiсу, яка проходить тут на висотi 1600-1700 м, поширенi чистi клiмаксовi смеречники. Вище них розташованi субальпiйськi та альпiйськi луки з фрагментами заростей криволiсся, здебiльшого з Pinus mugo. Значного поширення тут набули угруповання з Rhododendron kotschyi та чагарничкiв - Vaccinium myrtillus, V. vitis-idaea та V. uliginosum. В субальпiйському та альпiйському поясах зростає ряд рiдкiсних рослин, як Anemonastrum narcissiflorum, Anthemis carpatica, Gentiana acaulis, G.lutea, G.pu nctata, Narcissus angustifolius, Poa deylii, Pulsatilla alba, Sempervivum montanum, а в лiсовому поясi - також Campanula carpatica, Scopolia carniolica та iн.Фауна масиву багато в чому схожа з Чорногорою, але має свої особливостi. Завдяки бiльш скелястому ландшафту високогiр’я краще представленi мешканцi кам’янистих розсипiв - снiгова полiвка та альпiйська тинiвка. Тiльки тут вiдмiчений в заповiднику сокiл-сапсан (Falco peregrinus), який надає перевагу скелястим дiлянкам. З безхребетних слiд вiдмiтити ендемiчнi види комах, приуроченi до скельних виходiв: Carabus fabricii, Nebria transsylvanica та Trechus carpaticus. |
Розмiщений
на пiвнiчному мегасхилi Рахiвських гiр - одному з
вiдрогiв Марамороського кристалiчного масиву.
Заповiдна територiя, площею 8990 га, лежить в межах
висот 750 - 1940 м.н.р.м. Основним гiрським вузлом є
гора Пiп Iван Марамороський (1940 м). Масив складений
твердими кристалiчними породами - гнейсами,
слюдяними i кварцовими сланцями, мармуровидними
вапняками юрського перiоду, що обумовлюе
специфiчнi риси рельефу, грунтового покриву,
флори i рослинностi. Рельєфу Мараморош властивi
глибокi мiжгiрнi долини, численнi скелястi гребенi
та вершини. Представленi слiди кайнозойського
зледенiння - льодовиковi цирки. В межах масиву
знаходяться басейни потокiв Бiлий i Квасний, якi є,
вiдповiдно, притоками Тиси i Бiлої Тиси.