"Зелені Карпати", 2008, № 1-2 (27-28)
|
|
|
ЗМІСТ
Ф. ГАМОР.
Модель для сталого розвитку
Доктор
біологічних наук, професор, директор
Карпатського біосферного заповідника
аналізує сорокарічну
діяльність очолюваної ним інституції. У
статті наголошується: перші резервати у
Карпатах і, зокрема, КБЗ відіграють, по-перше,
важливу екостабілізуючу роль, служать
ядровими зонами Карпатської екологічної
мережі, оберігають
унікальне біорізноманіття, надають значні
екосистемні послуги: постачають чисте
повітря та прісну воду для населення
значної частини Європи, виступають
важливими акумуляторами вуглекислого та
інших газів тощо. По-друге, забезпечують
збереження найбільших у
Європі природних цінностей – букових
пралісів Карпат, що увійшли до Всесвітньої
спадщини ЮНЕСКО. По-третє, стали основою для
проведення довгострокового екологічного
моніторингу за ходом природних
процесів та антропогенних змін у
Карпатському регіоні. По-четверте,
започаткували гармонійні стосунки людини і
природи у Карпатах, є гарантом збереження
унікального традиційного гірського
господарювання. По-п’яте, задіяли
інструменти транскордонної наукової,
навчально-освітньої та природоохоронної
співпраці, виступають базою для реалізації
демонстраційних проектів із сталого
розвитку та проведення багатьох
міжнародних науково-практичних
конференцій тощо.
Екосвіт у подіях
Указ Президента
України Віктора Ющенка від 10 липня 2008 р. «Про
впорядкування території гори Говерла та
встановлення пам’ятного знака на її
вершині»; 12 січня 2008 р. проведено робочу
нараду у Міністерстві охорони
навколишнього природного середовища, на
якій обговорено програму діяльності Уряду
«Український прорив: для людей, а не
політиків», а також головні
пріоритети діяльності
Мінприроди у 2008 р.; 31 січня 2008 р. ( в
приміщенні Орхуського інформаційно-тренінгового
центру Мінприроди) відбулася
презентація дослідження стану
забезпечення доступу громадськості до
екологічної інформації в Україні; 21 лютого
2008 р. представники державної екологічної
інспекції в Закарпатській області взяли
участь у семінарі з впровадження Рамкової
водної директиви Європейського Союзу, який
відбувся в Ужгороді; 13 березня 2008 року у
Берегометському держлісгоспі Чернівецької
області відбулася нарада з працівниками
лісового господарства щодо дотримання
вимог Закону України «Про мораторій на
проведення суцільних рубок
на гірських схилах в ялицево-букових
лісах Карпатського регіону» на території
Буковини; 25 березня 2008 р. в Ужгороді
відбулася робоча зустріч з приводу
створення нового регіонального природного
ландшафтного парку «Притисянський»; 27
березня 2008 року в Мінприроди під
керівництвом міністра Георгія Філіпчука
відбулася міжвідомча нарада, на якій
обговорено питання про стан заповідної
справи та першочергові завдання щодо її
розвитку у 2008 році; 5-6 травня у Львові
відбувся міжнародний семінар з питань
імплементації Конвенції про охорону і
сталий розвиток Карпат; 29 травня 2008 р.
депутати Печерської сільської ради
Тульчинського району на Вінниччині
прийняли рішення про збереження статусу об’єкта
природно-заповідного фонду – ландшафтного
заказника місцевого значення «Прибузький»;
29 травня 2008 р. у Львові відбулася VII
Міжнародна конференція «Ресурси природних
вод Карпатського регіону»; 28-30 травня 2008
р. у рамках 9-ої наради Конференції
Сторін Конвенції про біорізноманіття
відбувся Сегмент
високого рівня, участь в якому взяли
міністри охорони довкілля (у тому числі
Георгій Філіпчук) більше ніж зі ста країн
світу; 3 червня 2008 р. учасники наради у
Мвнприроди дійшли думки: Постійний
секретаріат Карпатської конвенції
доцільно розташувати у Чернівцях; 25 червня
2008 р. сесія Чернівецької обласної ради
вирішила розширити ПЗФ; 3 липня 2008 р.
Президент України Віктор Ющенко провів
зустріч з міністром охорони навколишнього
природного середовища Георгієм Філіпчуком;
11 липня 2008 р. відбулося розширене засідання
колегії Мінприроди «Проблемні питання
розвитку заповідної справи в Україні»;
21 липня 2008 р. у Карпатському біосферному
заповіднику відбувся семінар «Раритетна
флора і фауна Українських Карпат»; Указом
Президента України від
27 серпня 2008 р. з метою забезпечення
підтримання екологічної рівноваги,
збереження, відтворення і ефективного
використання природних комплексів та об’єктів,
які мають особливу природоохоронну,
оздоровчу, історико-культурну, наукову,
освітню та естетичну цінність; прискорення
та формування національної екологічної
мережі створено та розширено мережу
національних природних парків; 19 вересня
відбулось планове засідання Громадської
ради при Міністерстві охорони
навколишнього природного середовища; 25
вересня 2008 р. У
Закарпатті відбулася Міжнародна наукова
конференція, присвячена 15-річчю
Міжвідомчої науково-дослідної лабораторії
охорони природних екосистем Ужгородського
національного університету; 10
жовтня 2008 р. В Івано-Франківську
відбулося розширене засідання колегії
Мінприроди, на якому обговорено
стан реалізації заходів ліквідації
наслідків паводків, що сталися у Вінницькій,
Закарпатській, Івано-Франківській,
Львівській, Тернопільській та Чернівецькій
областях; 17 жовтня 2008 р. Відбулися
консультації українських та румунських
експертів стосовно виконання процедур
Конвенції Еспоо з реалізації Фази II проекту
відновлення ГСХ «Дунай – Чорне море»; 16-17
жовтня 2008 р. у селищі Славському (Львівська
обл..) відбулася Міжнародна науково-практична
конференція, присвячена сталому розвитку
Карпат; 28-29 жовтня 2008 р. в Ужгороді відбулася
міжнародна зустріч з охорони якості
прикордонних вод; 13
листопада 2008 р. відбулося спільне засідання
Громадських рад при Мінприроди та
Держводгоспі
Ф. ГАМОР. Вивчення досвіду Італії.
Українсько-румунський семінар у Діловому
М. ГОЛУБЕЦЬ; В.
КОМЕНДАР; І. ЗЕЛЕНЧУК; В. КУХТА. Чорна
вода: причини катастрофічних повеней у
Карпатах та заходи щодо їх попередження
Під рубрикою «Актуалії»
подано добірку матеріалів про причини
катастрофічних паводків у Карпатах та
заходи щодо їх попередження. Серед
протипаводкових заходів автори виділяють,
зокрема, лісо- і
сільськогосподарські, гідротехнічні та
організаційні
І. ВОЛОЩУК. Міжнародний
науковий форум з нагоди 40-ліття КБЗ
11-13 листопада
2008 р. у м. Рахові відбулася Міжнародна
науково-практична конференція «Розвиток
заповідної справи в Україні і формування
Пан’європейської екологічної мережі» з
нагоди 40-річчя КБЗ
М. ОБЛАДАНЮК. Флагман
заповідної справи
Фотомиттєвості
Міжнародної наково-практичної конференції
«Розвиток заповідної справи в Україні і
формування Пан’європейської екологічної
мережі»
А. ПЕТРОВСЬКИЙ.
Хто зігріє гори?
Природний
енергоресурсний потенціал річок і потоків
Рахівського району Закарпатської області
перевищує 320 тис. кВт. Автор статі А.
Петровський пропонує широкій
громадськості власний
проект сталого
гідроенергозабезпечення гірського
населеного пункту
Ф. ГАМОР. Біосферні
резервати як навчальні полігони
Нотатки із III
Світового конгресу біосферних резерватів
ЮНЕСКО (3-9 лютого 2008 р., м. Мадрид, Іспанія)
І. ІВАНЕНКО, І.
ПАРЧУК. Правові засади охорони пралісів в
Україні та їх значення для створення
національної екомережі
Аналіз
законодавчої природоохоронної
бази України
В. ЛАВНИЙ. Стратегія
природоохоронного менеджменту пралісових
екосистем в Українських Карпатах
Автор статті
акцентує на необхідності
розробки концептуальних засад у справі
збереження пралісів і пропонує здійснити
такі заходи: сформувати
повидільну базу лісовпорядкувальних
матеріалів про наявні праліси і провести їх
аналіз; розробити національну програму
збереження біорізноманіття України та ін.
М. ПАУК, Р. КАРМАЗІН.
Біостаціонар на
Квасівському Менчулі
Розповідь про
Високогірний біологічний стаціонар
Львівського національного університету
імені І. Франка на полонині Квасівський
Менчул, заснований понад 50 років тому
Н. ВЕПРИК. Тріски
летіли…
Історико
ландшафтознавчий зріз лісогосподарського
природокористування на прикладі Північної
Буковини наприкінці ХVIII- на початку
XX ст.
Г. КРУЛЬ. Легко
дихати, чи важко жити?
Аналіз
демографічних процесів на буковинській
Гуцульщині
І. ВАХ. Розвиток
рекреації і туризму в галицькій Гуцульщині
(XVIII-XX століття)
Розповідь про
давні і сучасні об’єкти відпочинку та
оздоровлення в
Українських Карпатах, сьогодні об’єднані в
Яремчанській, Ворохтянській, Косівській та
Верховинській курортно-рекреаційних зонах
В. ГЕТЬМАН. Екологічний
туризм, або духовно-інформаційний контакт з
природою
Хто він,
екотурист? Якою є загальна схема
інформаційного сприйняття
екотуристом довкілля?.. На ці та ряд
інших запитань дає
свої відповіді автор статті
С. УЛІГАНЕЦЬ. Екотеренкур
як засіб пізнання й освіти
Виходячи з
концепції екологічного туризму,
автор формулює основні
принципи організації екотеренкурів.
В. БЕДЗІР. «Кушницька
Анця» на туристичній мапі
Транспортним об’єктом;
пам’яткою історії техніки початку
XX cтоліття; перлиною
культурної спадщини України і т. п.
називають нині Боржавську
вузькоколійну залізницю (Закарпаття), яка
має столітню історію. Нині її намагаються
використовувати у відпочинкових цілях
П. УСТИМЕНКО, Д.
ДУБИНА, Ф, ГАМОР. Аналіз
стану екосистем середньої течії долини
Тиси та долин її приток за показниками
рослинного світу
Дослідниками
встановлено, що внаслідок господарської
діяльності у
первинних екосистемах суттєво зменшилося
видове і фітоценотичне різноманіття та
змінилася вікова структура
природних популяцій. Встановлено зміни
структурно-динамічної конструкції
фітоценозів внаслідок екзогенних чинників
та ін. Імперативом оптимізації екосистем
долини Тиси та інших річок Закарпаття може
стати невиснажливе ведення господарської
діяльності, а на окремих
територіях – його обмеження.
О. ГЕРЕВИЧ. Птахи
віддячать сторицею
Про методи і
засоби приваблювання птахів з метою
охорони лісових масивів, парків, скверів,
сільськогосподарських угідь, плодових
садів, виноградників, ягідників
тощо.
О. ЛОБАЗ. Чудодійниця
«Нафтуся»
Геохімічний
аналіз мінеральних вод Трускавецького
родовища
М. СПРИНСЬКИЙ, Ю.
КОЗАК, О, ТЕЛЕГУЗ, М. КОСТЬ, М. ЛЕБЕДИНЕЦЬ, В.
КОЛОДІЙ. Чому риба пахне гасом? (поширення
нафтопродуктів і фенолів у поверхневих
водах басейну річки Стрий
Дослідження
джерел забруднень, аналіз причин і
наслідків техногенного навантаження на
природу (Львівська, Івано-Франківська
області)
І. РОЖКО., І.
КОЙНОВА. Скарби на
… смітнику
Проблеми
управління твердими побутовими
відходами у Львові
В. КУХТА, В. БОЙЧУК,
З. ГАДЖЕГА. Гуцульські
імпрези
Фоторозповідь
про святкування 650-літнього ювілею міста
Рахова (30 травня -1
червня 2008 р., фестиваль гуцульського
гумору «Бербеницьи фіґлів»
(селище Ясеня, липень 2008 р.) та фестиваль «Гуцульська
бринза» (м. Рахів, жовтень 2008 р.)
В. КУХТА. Звук
трембіти лунає…
Ессе про майстра
по виготовленню найдревнішого музичного
інструмента Карпат – трембіти – Івана
Гринюка з Рахова
І. ДАНІВ. «Праліси
Закарпаття. Інвентаризація та менеджмент»
Рубрика «Книжкова
полиця» вміщує рецензію на нове наукове
видання Карпатського біосферного
заповідника та Голландського
королівського товариства
охорони природи «Праліси Закарпаття.
Інвентаризація та менеджмент» (автори – Ф.
Гамор, Я. Довганич, В. Покиньчереда, Д.
Сухарюк, Й. Бундзяк, Ю. Беркела, М. Волощук, Б.
Годованець, М. Кабаль). У монографії
узагальнено результати українсько-голландського
проекту (BBI-Matra) з інвентаризації та
картування пралісів Закарпаття
Л. ГОДОВАНИЙ. Митець
з гуцульського Парижа
Розповідь про
книжкового графіка, ілюстратора та
упорядника природознавчої літератури
Миколу Дем’яна з Ужгорода, витоки
майстерності якого починалися у гірському
селі Богдан (Рахівський район, Закарпатська
обл..)
М. ЛУЧАК. Очі
синьої трави
Добірка віршів
про нерозривний зв’язок людини і природи
В. КУХТА. Творча
робітня
Розповідь про
творчість Антона Ковача, члена
Національної спілки художників України
В. ПОКИНЬЧЕРЕДА.
Зустріч на острові Вільм
З 28 листопада по 2 грудня 2008 р. у Міжнародній академії охорони природи на острові Вільм – підрозділі Федерального відомства Німеччини з охорони довкілля – проходила тристороння нарада делегацій міністерств охорони навколишнього природного середовища України, Словаччини та Німеччини, присвячена українсько-словацькому об’єкту Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат»