"Зелені Карпати", 2007, № 1-2 (25-26)
|
|
|
ЗМІСТ
ГОЛУБЕЦЬ
М, Проблеми сталого
розвитку в Карпатському регіоні
Розмірковуючи
над проблемами сталого розвитку в
Карпатському регіоні, академік НАН України,
директор Інституту екології Карпат НАН
України М. Голубець (Львів) наголошує на
необхідності „ініціативи знизу”:
розробка місцевих
стратегій і програм, пошуки
шляхів забезпечення соціально-економічного
прогресу, охорони природних багатств і
сприятливого довкілля, поліпшення умов
життя населення.
Екосвіт у подіях
Візит Міністра охорони навколишнього
середовища України Василя Джарти до
Угорської республіки (15-17 лютого 2007 р.); 21-27
квітня 2007 р. в Україні проходив
День довкілля; з 10 квітня по 9 травня 2007 р. за
підтримки Міністерства охорони
навколишнього природного середовища
України проведено Всеукраїнську акцію
„Зелений паросток майбутнього”; 7-8
травня 2007 р. на острові Вільм (Німеччина) відбулася тристороння
зустріч щодо включення Українсько-словацької
номінації букових пралісів Карпат до
Світової спадщини ЮНЕСКО; 23 серпня 2003 р. у
Закарпатті вперше укладено багатосторонню
угоду державних інституцій місцевого рівня
про співробітництво у сфері моніторингу
довкілля; 11-13 вересня 2007 р. у м. Бая Маре (Румунія)
проведено робочу зустріч експертів Румунії
та України з питань якості прикордонних вод
басейну ріки Тиси. 18-19 жовтня 2007 р. в
Ужгороді відбулася зустріч експертів
робочої групи з охорони якості
прикордонних водостоків у рамках угоди між
урядами України і Словацької Республіки та
на виконання протоколу ХІІ засідання
Словацько-української комісії з питань
прикордонних вод; 10-12 жовтня у Рахові (Закарпаття)
відбулася Міжнародна науково-практична
конференція „Екотуризм і сталий розвиток у
Карпатах” (організатори
–- Карпатський біосферний заповідник,
Мінприроди України та ін.); 17 жовтня 2007 р.
розпорядженням Кабінету Міністрів України
схвалено Концепцію Стратегії національної
екологічної політики України до 2020 року.
ГАМОР Ф. Міжнародна співпраця КБЗ
розширюється
У рамках
проекту з інвентаризації
пралісів Закарпаття у Нідерландах
проведено спеціальний навчальний семінар
для українських екологів. У його роботі
взяли участь керівники і науковці
Карпатського біосферного заповідника,
Синевирського та Ужанського національних
парків (Україна); українсько-голландський
проект з інвентаризації пралісів
Закарпаття протягом двох років втілюється
в життя за підтримки уряду Нідерландів,
Мінприроди та Держкомлісу України.
Отриманий досвід Голландське королівське
товариство охорони природи вирішило
застосувати й на території інших регіонів
України. З цією метою директор голландських
міжнародних проектів Петер Фейн разом з
міжнародними експертами
відвідали заповідні місцини Івано-Франківської
та Чернівецької областей; 15-21 липня 2007 р. у м.
Бегрінгені (Німеччина, Тюрінгія) відбулася
зустріч представників Німеччини, України,
Словаччини та Польщі щодо
співпраці у рамках проекту „Моніторинг
кліматичних змін в Національних парках з
буковими лісами та включення цих проблем у
навчальні програми”, організована
Національним парком „Гайніх”. У роботі
форуму взяла участь делегація
Карпатського біосферного заповідника та
міський голова Рахова
Ярослав Думин. У вересні 2007 р. німецькі
колеги відвідали адміністрацію КБЗ та
мерію м. Рахова. Підписано угоду про
співпрацю між двома містами, допрацьовано
спільний проект для подання до
Європейської комісії; німецький Інститут
біогеохімії Макса Планка виявив
зацікавлення до проведення спільних
досліджень у пралісах КБЗ; за кошти проекту
„Збереження та стале використання
природних ресурсів Українських Карпат” (фінансується
урядом Норвегії) в зоні діяльності КБЗ
та Ужанського НПП протягом п”яти років
передбачається здійснити комплекс заходів,
спрямованих на вдосконалення
природоохоронного менеджменту, розвитку
місцевих громад та громадських неурядових
організацій.
КІЧКОВСЬКИЙ М. Екологічну ситуацію в
Карпатах буде розглянуто на 15 сесії КМРВ
Ради Європи
Інтерв”ю з
головою Закарпатської обласної ради,
членом постійної делегації України на
Конгресі місцевих і регіональних влад Ради
Європи про вирішення екологічних проблем
Українських Карпат, зокрема на Закарпатті.
СТОЙКО С. Праліси Карпат та їх світове
значення
Доктор
біологічних наук, професор С. Стойко (Львів)
у своїй ретроспекції аналізує довгий і
непростий шлях потраплення букових
пралісів Українських і Словацьких Карпат
до списку природної спадщини світового
значення.
ГАМОР Ф. Карпатський біосферний
заповідник – об'єкт Світової природної
спадщини ЮНЕСКО
Розповідь директора КБЗ, доктора
біологічних наук, професора, заслуженого
природоохоронця України Ф. Гамора про
українсько-словацьку номінацію „Букові
праліси
Карпат”,
передумови її включення до списку Світової
природної спадщини ЮНЕСКО, внесок
Карпатського біосферного заповідника у
формування привабливого міжнародного
іміджу України.
ФЕЙН П. Праліси Румунії та Болгарії
Голова
Голландського королівського товариства
доктор Петер Фейн (Амстердам) узагальнює
результати проектів з картографування
пралісів Румунії та Болгарії, фінансованих
урядом Нідерландів у рамках програми BBI-MATRA. Зокрема
веде мову про ідентифікацію пралісів,
оцінку ролі окремих пралісових комплексів,
поширення пралісів за типами лісів,
висотними поясами, категоріями схилів,
фрагментацію пралісових комплексів тощо.
ГАВРЮК І. Ми зустрілися з тобою у Яремчі...
Фоторозповідь
про ХVII
Міжнародний гуцульський фестиваль, що
відбувся 28-29 липня у місті Яремчі Івано-Франківської
області.
ГЕТЬМАН В. Гуманістика
науково-пізнавального освоєння
рекреаційних ресурсів природно-заповідних
територій
Осягнення
ландшафтно-гуманістичних ресурсів,
наголошує автор, пов”язане з рекреаційним
освоєнням територій, з розвитком
перцепційного ландшафтознавства. Загалом,
через сприйняття ландшафту звершується
наукове дослідження природного довкілля.
КАЛУЦЬКИЙ І., ЗАПОТОЧНИЙ М. Цілющий подих
„зеленого друга”
Автори
публікації, науковці Прикарпатського
національного університету імені В.
Стефаника (Івано-Франківськ), досліджують
значення лісів для розвитку туризму і
рекреації на Прикарпатті. Зокрема йдеться
про позитивний досвід догляду за
рекреаційними лісами у Делятинському ЛГ (Майданське
та Микуличанське лісництва) Івано-Франківської
області.
АРІОН О., УЛІГАНЕЦЬ С. Ландшафтно-рекреаційне
районування Закарпаття
Науковці-географи
(Київський національний університет ім.. Т.
Шевченка) пропонують власну
схему ландшафтно-рекреаційного
районування Закарпатської області,
виділяючи при цьому Рахівський,
Ужгородсько-Мукачівський, Чопсько-Тячівський,
Свалявський, Іршавський, Міжгірський та
Березнянсько-Воловецький ландшафтно-рекреаційні
райони.
БЕДЗІР В. Угорські туристи у Закарпатті
Стаття про
розвиток сільського
зеленого туризму у Берегівському районі
Закарпатської області.
ВОЛОЩУК І. Науковий форум у Рахові
8-9
жовтня 2007 р. у
м. Рахові Закарпатської області за
ініціативи Карпатського біосферного
заповідника та сприяння Міністерства
охорони навколишнього природного
середовища України, Державної служби
туризму і курортів України, Ужгородського
національного університету,
Прикарпатського національного
університету імені В. Стефаника,
Карпатського інституту підприємництва
Відкритого міжнародного університету
розвитку людини „Україна”, екологічного
клубу „Карпати” відбулася Міжнародна
наукова конференція „Екотуризм і сталий
розвиток у Карпатах”.
ДУДКА І. Гриби карпатських лісів
У статті
завідуючої відділом мікології Інституту
ботаніки НАН України, доктора біологічних
наук, професора, заслуженого діяча науки і
техніки України Ірини
Дудки (Київ) йдеться про сучасний стан і
перспективи використання лікувальних
властивостей грибів-макроміцетів в Україні
та світі.
КОЛОДІЙ В. Озеро під горою Лебедин
Розповідь про одну з „родзинок”
гірського ландшафту –
Лебедине озеро (на північному схилі
хребта Карматура у Покутсько-Буковинських
Карпатах).
Подано морфометричні характеристики
озера та ін.
КРИСЬ О., КРИСЬ П. Післялісові луки
Українських Карпат
Автори розглядають широкий спектр
проблем, пов'язаних з використанням людиною
післялісових лук: формування
флороценотичного комплексу, збереження та
відтворення лучних екосистем, застосування
агромінеральних ресурсів, поверхневе
поліпшення післялісових лук тощо.
КОСТАЩУК О., МОРГОЧ О. І шумить, і гуде... (особливості
місцевих кліматів Українських Карпат)
Дослідження
внутрішніх відмінностей кліматів різних
ландшафтних комплексів, кліматичних
аналогів у межах Передкарпаття та гірської
частини Українських Карпат з метою
визначення комфортності кліматичних умов
тієї чи іншої території,
вироблення рекомендацій щодо
рекреаційної та інших форм
природокористування.
ГІРНИЙ Й., ГІРНИЙ В. Бистриця у цинковому
шоломі
Дослідження
забруднення ґрунтів Ямницького
промислового району (Івано-Франківська
область) важкими металами (ванадій,
марганець, мідь, свинець, цинк).
ГРИГОРЧУК Г., БАРБІЛ Б. Чи готова Україна
„купатися” в золоті й водночас вирішувати
екологічні проблеми?
Під спільним
заголовком вміщено дослідження
вченого-геолога Г. Григорчука (Львів) „Локалізація
золото-поліметалевих родовищ у розломно-блокових
парагенезисах Берегівського рудного
району” та журналістське розстеження Б.
Барбіла (Ужгород) про сучасний стан
золотодобування у Мужіївському родовищі
поліметалевих руд.
ЗВОНАР І. Возвеличена мить
Фотохудожник
Семен Мельник, постійний автор журналу „Зелені
Карпати”, зустрів своє 60-ліття.
НОСАК-НЕЗАБУДОВ Б. Листи з незнайомої
країни до Л... (переднє слово Т. ЛІХТЕЙ)
На сторінках
журналу „Зелені Карпати” уперше
українською мовою друкується дорожній
нарис забутого словацького
письменника, перекладача-славіста Богуша
Носака-Незабудова, який у 1843 р. здійснив
мандрівку до східної Словаччини, північної
Угорщини та Закарпаття. У публікації
йдеться про чарівну природу, звичаї і побут
тодішніх закарпатських українців. Переклад
нарису здійснили студенти-словакісти
Ужгородського національного університету
М. Бабич, О. Переста,
М. Федак, К. Демидчук, М. Смоленяк, К.
Селменська. М. Стрічко під загальною
редакцією Л. Буднікової і Т. Ліхтей.
ДОЧИНЕЦЬ М. Творчий вечір „Гуцульський
князь”
19 серпня 2007 р. у
Рахові відбувся творчий вечір „Гуцульський
князь” ужгородського письменника,
лауреата літературних премій імені Б.
Нечерди, „Князь Роси” імені Т. Мельничука ,імені
Ф. Потушняка та ін. Василя
Кухти ( з нагоди презентації книги віршів „Гуцульський
Париж”, Ужгород, 2007) за участі
представників місцевої влади, науковців,
професійних літераторів, керівників
мистецьких і громадських організацій з
Ужгорода, Києва, Чернівців та інших
міст України.
ВОВЧОК В. Трембіта з „гуцульського
Парижа”
Фоторозповідь
про миттєвості творчого вечора „Гуцульський
князь”.
РОМАНЮК П. Дзвони
полудня
Добірка віршів
про гармонійне співіснування людини й
природи українського поета з Румунії (Марамуреський
повіт) Павла Романюка, члена Національної
спілки письменників України, лауреата
Міжнародної літературної премії „Карпатська
корона” (Україна-Румунія).
КУХТА В. Митець. Природа. Час