"Зелені Карпати", 2006, № 1-2 (23-24)
|
|
![]() |
ЗМІСТ
Гамор Ф.
Розвитку
заповідної справи – законодавчу підтримку
Згідно
нещодавно прийнятого Указу Президента
України „Про заходи щодо дальшого розвитку
природно-заповідної справи України” іде
активна підготовка Загальнодержавної
програми розвитку заповідної справи на
період до 2020 року. У її рамках
передбачається, зокрема, внесення змін до
Закону України „Про природно-заповідний
фонд”. Доктор біологічних наук, професор,
директор Карпатського біосферного
заповідника Федір Гамор пропонує суттєво
змінити та доповнити ряд принципових
положень Закону, що стосуються підвищення
ефективності роботи біосферних
заповідників та інших установ ПЗФ.
Екосвіт у подіях
Опубліковано
рішення Координаційної ради з виконання
положень Рамкової конвенції про
охорону
та сталий розвиток Карпат, засідання якої
відбулося 6-7 липня 2006 р. у м. Косові Івано-Франківської
обл.; рішення колегії Міністерства охорони
навколишнього природного середовища „Про
результати аудиту реалізації першого етапу
Загальнодержавної програми формування
національної екологічної мережі України на
2000-2015 роки”; результати засідання Колегії
Мінприроди з питання „Про проблемні
питання охорони, використання та
відтворення водних живих ресурсів України”;
повідомлення про спільне засідання Колегії
Мінприроди та Закарпатської
облдержадміністрації „Екологічні
проблеми Закарпаття та шляхи їх вирішення”
та ін.
Гамор Ф.
Інвентаризація пралісів Закарпаття
Підсумком
українсько-голландського проекту „Праліси
Закарпаття (України) як ядрові зони пан’європейської екологічної
мережі” має стати включення залишків
європейських пралісів до пан’європейської
екологічної мережі та до складу об’єктів
охоронних територій Євросоюзу (Nitra
2000). Нещодавно у Карпатському біосферному
заповіднику побували координатор проекту
Петер Фейн з колегами (Королівське
голландське товариство охорони природи).
Проведено семінар з
науковим та науково-технічним персоналом,
який залучено до інвентаризації пралісів
Закарпаття.
Волощук І.
Для
вдосконалення менеджменту сталого
природокористування
У
м. Хусті (Закарпаття) проведено міжнародну
науково-практичну конференцію „Проблеми
сталого природокористування в
Карпатському реґіоні (екологія, освіта,
бізнес)”. ЇЇ організаторами стали
Відкритий міжнародний університет
розвитку людини „Україна”, Карпатський
інститут підприємництва та Карпатський
біосферний заповідник.
Робертсон-Вернес Д.
З досвіду роботи біосферних резерватів
ЮНЕСКО
Опубліковано
виступ керівника відділу екологічних наук
Секретаріату ЮНЕСКО Джейн Робертсон-Вернес
на конференції керівників та координаторів
біосферних резерватів ЮНЕСКО „Євро-МАБ –
2005; Відень, 2005 р.
Національні парки Угорщини
Розповідь
про національні природні парки Угорщини „Гортобаги”,
„Кіскунсаг” та „Бюкк”.
Гамор Ф.
Німецькі екологи підтримують українсько-словацьку
номінацію
Мета
візиту до Карпатського біосферного
заповідника членів німецької урядової
комісії з підготовки матеріалів для
подання природних об'єктів
Німеччини до
Переліку всесвітнього природного спадку
ЮНЕСКО -
вивчення досвіду роботи з підготовки
українсько-словацької номінації „Букові
праліси Карпат” та з”ясування можливості
приєднання німецьких природних букових
пралісів до цієї номінації.
Гетьман В.
Пейзажне різноманіття заповідних
ландшафтів: теоретичні положення та
критерії оцінки
Краса
дикої, незайманої природи, що зберігається
на заповідних територіях, в сучасному,
антропогенно перевантаженому світі все
більше стає еталоном, мірою та критерієм
прекрасного.
Красивий пейзаж виховує
людину, яка збагачується духовно, вбираючи
в себе враження від його споглядання.
Абрам’юк
У., Гоцул Л.
Перлина Довбушевого краю
Стаття
про реалії та перспективи Карпатського
національного природного парку (Івано-Франківська
обл.), площа якого складає
Киселюк А.,
Тимчук Я. Таємничі Горгани.
Фоторозповідь
про природний заповідник „Горгани” (Івано-Франківська
обл..).
Дубина Д., Устименко П., Гамор
Ф.
„Долина нарцисів” в аспекті сучасних
фітоценотичних досліджень.
Протягом
2005-2006 р. авторами публікації здійснено
фітоценотичне вивчення сучасного стану
рослинності „Долини нарцисів” –
заповідного масиву на теренах Карпатського
біосферного заповідника. Порівняння
отриманих даних з матеріалами попередніх
досліджень та таксаційного впорядкування
дозволило встановити значні зміни
рослинності покриву, що відбулися за 25
років.Чітке виконання розроблених
рекомендацій щодо оптимізації
природоохоронного режиму в „Долині
нарцисів” забезпечує стабільність
більшості її екосистем та сприяє виконанню
основного завдання – збереження та
відновлення популяції та фітоценозів
нарциса вузьколистого.
Шкіря В.
„НПП „Зачарований край” – уже реальність...”
Історія
створення НПП „Зачарований край” на
території Іршавського району
Закарпатської області.
Шушняк В. З
верха на верх...
У
публікації йдеться про туристично-краєзнавче
районування Українських Карпат. Автор,
розглядаючи схеми основних видів галузевої
реґіоналізації Українських
Карпат, пропонує власне бачення цієї
проблеми.
Бедзір В.
Хребет, що розділив воду та об'єднав історію
Репортаж
про облаштування
Закарпатського туристичного шляху (у
рамках швейцарсько-українського
проекту FORZA)
на території Воловецького району
Закарпатської області.
Пелипейко І. У
Косові, на ярмарку...
Про
необхідність створення у „столиці”
прикарпатських гуцулів – Косові –Національного
всеукраїнського ярмарку народних художніх
промислів і ремесел (НВЯНХПР). Мета –збереження
і розвиток традицій народної культури.
Коростельов В.
Цілющі купелі
Літературні
джерела ХVI-XVIII
ст. про започаткування
славнозвісних курортів Закарпаття.
Джаман В.
У столиці і провінції (територіальні
відміни динаміки природного руху населення
в Україні наприкінці ХХ ст..)
Досліджуючи
демографічну ситуацію в Україні наприкінці
ХХ століття, автор з прикрістю констатує
невпинну депопуляцію населення, спричинену
різними причинами та обставинами.
Хапіцька З.
Соціально-економічна та екологічна
ефективність заходів з охорони земель на
Буковині
Важливим
напрямом зменшення інтенсивності
ерозійних процесів і подальшої деградації
агроландшафтів та ґрунтового покриву є
провадження робіт по вилученню з обробітку
малопродуктивних змитих земель. Зменшення
площі ріллі та переведення її в природні
кормові угіддя відповідатиме основним
принципам раціонального землекористування
та дозволить оптимізувати структуру
агроландшафтів тощо.
Заєць В.
Сучасний фермер. Який він?
Автор,
доктор сільськогосподарських наук,
професор кафедри ентомології і агрономії
Ужгородського національного університету,
розкриває концепцію підготовки
спеціалістів з плодоовочівництва і
виноградарства на біологічному факультеті
УжНУ.
Вербицький С., Стасюк А.,
Вербицький Ю.
Сейсмологічні дослідження в Карпатському
реґіоні
Удосконалена
та модернізована модель системи збору
сейсмологічної інформації в Карпатському
реґіонї, на думку авторів публікації, має
служити надійною базою для подальшого
розвитку в Україні системи автоматичного
збору і обробки сейсмологічної інформації.
Генсірук С.
Причини всихання ялинових лісів Карпат і
заходи для припинення їх
деградації
Автор,
доктор сільськогосподарських наук, лауреат
Державної премії України в галузі науки і
техніки, доказує, що основними причинами
всихання і деградації ялинових монокультур
є антропогенні чинники – діяльність людини
і глобальне потепління клімату,
забруднення повітря і лісу значними дозами
полютантів – хімічних відходів виробництв
у різних формах. Для відвернення
екологічної загрози необхідно проводити
систему лісогосподарських, лісозахисних,
лісомеліоративних заходів боротьби з
комахами-шкідниками, фітозахворюваннями і
т.д.
Виклюк М., Бляхарська Л.
Досвід інтродукції
Про
дендрологічні багатства ботанічного саду (заснований
129 років тому) Чернівецького національного
університету імені Ю. Федьковича.
Станкевич О.
Пернаті квартиранти
Автор
досліджує особливості динаміки сезонних
орнітоаспектів в урбанізованому ландшафті
на прикладі міста Ужгорода.
Нагірняк І.
Буковинська Венеція: Новодністровськ і
новодністровці
Розповідь
про будівників та господарів Дністровської
ГЕС та міста-сателіта Новодністровська (Чернівецька
область), проблеми, в тому числі екологічні,
які вони успішно вирішують.
Геревич О.
Співає Тиса під веслом...
Екологічно-краєзнавча
експедиція „Сплав річкою Тисою”, яку
упродовж останніх років проводить
Закарпатський обласний еколого-натуралістичний
центр учнівської молоді, містить ряд
наукових, практично-пізнавальних аспектів.
Вона, зокрема, надає можливість проведення
у природі тривалих досліджень різного
еколого-натуралістичного спрямування;
сприяє обміну досвідом роботи з
екологічної освіти; знайомить учасників
експедиції з еколого-натуралістичним рухом
у Закарпатті та ін.
Беркела І., Попович В.
...І відчинилась брама Гуцульщини...
Фоторозповідь
про ХVІ Гуцульський фестиваль,
який відбувся наприкінці серпня 2006 р. у м.
Коломия Івано-Франківської області.
Сенько І.
„Ой Бескиде зелененький...”
Увазі
читачів автор пропонує топонімічні
перекази про походження назв гір в реґіоні
Українських Карпат,
записані на теренах Закарпатської, Івано-Франківської,
Львівської областей.
Унгурян Т.
Музика, яка мене врятувала
Нарис
про людину, яка
побувала в географічних центрах усіх
континентів, -- відомого українського
письменника і журналіста, палкого
популяризатора краси рідних Карпат Федора
Зубанича.
Лісун Т.
Із храмів кабінетної нудьги
Досвід всеукраїнського
видавництва „Карпати” (м. Ужгород) по
випуску краєзнавчої і туристської
літератури.
Бобинець С.
Дні української та румунської літератур в
Ужгороді
Наприкінці
березня ц.р. в Ужгороді відбулося вручення
Міжнародної літературної премії „Карпатська
корона” (Україна-Румунія) лауреатам 2006 року.
Делеган М.
„Карпатська корона” у стінах
Ужгородського замку
Фоторепортаж
Суховецький М.
...А твоє свято – в радощах Землі
Вірші
про гармонію людини і
природи члена Національної спілки
письменників України Миколи Суховецького (м.
Одеса).
Рябий В.
Добро Федора
Розповідь
про виняткового природолюба
і людинолюба, голову райпрофради АПК
Коломийського району на Івано-Франківщині
Ф. Хільчука.
Феномен Комендаря
Під
рубрикою „Ювілеї” вміщено розповідь про
доктора біологічних наук, професора,
академіка Академії наук вищої школи
України, наукового керівника Міжвідомчої
науково-дослідної лабораторії охорони
природних екосистем, віце-президента
Українського ботанічного товариства, члена
редакційної колегії журналу „Зелені
Карпати” Василя Комендаря, який нещодавно
зустрів своє 80-ліття.
Кузан В.
Митець. Природа. Час
Розповідь про творчі пошуки члена Національної спілки художників України Юрія Боднаря (м. Ужгород).