Резолюція

Міжнародної конференції “Гори і люди (у контексті сталого розвитку)”,

присвяченої Міжнародному року гір

(14-18 жовтня 2002 р., м. Рахів Закарпатської обл., Україна)

             Міжнародна конференція “Гори і люди (у контексті сталого розвитку)”, присвячена Міжнародному року гір, проходила з 14 до 18 жовтня 2002 року в м. Рахові (Закарпатська обл., Україна). Конференція організована Міністерством екології та природних ресурсів України, Закарпатською обласною державною адміністрацією, Карпатським біосферним заповідником, Регіональним екологічним центром “РЕЦ-Київ” та Інститутом екології Карпат НАН України. У її роботі взяли участь відповідальні працівники Мінекоресурсів України, обласних державних адміністрацій, науковці, представники органів місцевого самоврядування та громадськості з України, Польщі, Угорщини, Швейцарії, Чехії, Румунії, Словаччини, Росії та інших країн – загалом 220 осіб. З вітанням до учасників конференції звернулися голова Закарпатської обласної ради М. І. Андрусь та голова Закарпатської обласної державної адміністрації І. М. Різак, Міністр екології та природних ресурсів України С.І.Курикін, народні депутати України М.А.Маркуш та О.Д.Климпуш, відомі вітчизняні та зарубіжні вчені.

            На конференції заслухано та обговорено 88 доповідей і повідомлень, у дискусії взяло участь 37 осіб. За результатами роботи опубліковано два томи матеріалів конференції, в яких розміщено 280 статей 430 авторів з 12 країн Європи та Азії.

            На основі обговорення найважливіших проблем гірських регіонів Європи та Азії конференція констатує, що:

·      Гірські регіони вирізняються унікальними природними ресурсами, культурними та соціально-економічними цінностями й істотно впливають на життєдіяльність значної частини населення земної кулі.

·      Володіючи значними запасами води, корисних копалин, лісової та сільськогосподарської сировини, високим біорізноманіттям, гірські регіони є надзвичайно екологічно вразливими. Для них характерними є повені, селі і зсуви, які перешкоджають ефективному використанню наявних природних ресурсів і завдають значних соціально-економічних збитків.

·      Переважна більшість доповідей була сфокусована на конкретизації програмних положень “Порядку денного на XXI сторіччя” та “Декларації тисячоліття ООН”.

·      Тематика доповідей також узгоджувалася з новим міжнародним програмним документом - “Планом впровадження рішень Всесвітньої зустрічі на вищому рівні з питань сталого розвитку” (Йоганесбург, 2002).

·      Питання, обговорені на конференції, сприяють інтеграції трьох компонентів сталого розвитку – економічному зростанню, соціальному розвитку та збереженню і відновленню довкілля, а також є основою для впровадження стратегії сталого розвитку Карпатського регіону.

Внаслідок дискусій, учасники конференції прийшли до висновку, що протягом тривалого часу значна екологічна та соціально-економічна роль гірських регіонів у багатьох країнах не визнавалася або применшувалася. Тому сьогодні на порядку денному гостро стоять питання зменшення антропогенного навантаження на гірські екосистеми, підвищення рівня життя місцевого населення, збереження величезного природного ресурсного потенціалу та культурного спадку горян. У зв’язку з цим учасники міжнародної конференції рекомендують:

 І. Урядам гірських країн (країн з гірськими регіонами на своїх територіях):

 1.    Розробити та прийняти Програми сталого розвитку гірських територій. З урахуванням специфіки кожного гірського регіону, розробити нормативно-правові акти, спрямовані на державне регулювання використання природних ресурсів, пільгове кредитування, створення сприятливих фінансово-економічних умов (податкові і митні пільги) для суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють у горах природоохоронні та протипаводкові заходи, створюють інфраструктуру для розвитку туризму та рекреації, будують гірські дороги, забезпечують глибоку переробку деревини та інших біоресурсів, виробляють екологічно чисті продукти харчування, розвивають народні промисли.

2.    Сприяти транскордонній співпраці у Карпатському регіоні, зокрема, скоординувати й узгодити механізми прикордонної співпраці, включаючи питання спрощеного паспортного режиму там, де це буде визнано доцільним.

 ІІ. Верховній Раді України:

1. З метою відпрацювання моделі сталого розвитку у гірських регіонах України, зменшення і попередження шкоди від паводків та повеней у басейнах гірських рік прийняти Закони: “Про експериментальну еколого-економічну зону “Рахів” та “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус гірських населених пунктів в Україні”, “Про сільський екотуризм”, “Про охорону земель” та “Про екологічний аудит”.

 III. Кабінету Міністрів України:

1.   Вжити заходів щодо підвищення ефективності діяльності державної гідрометеорологічної служби з метою запобігання та зменшення збитків від стихійних явищ на території Карпатського регіону. При формуванні річних бюджетів (як державних, так і місцевих) з суми зборів за спеціальне використання земель у гірських областях щорічно виділяти 10% для фінансування ведення спеціального водоохоронного господарювання (моніторинг за водним режимом схилів і рік, екзогенними процесами та прогнозування їх розвитку, гідротехнічні споруди, лісове господарство).

2.   Вважати розвиток туризму та рекреації важливою складовою сталого розвитку Карпатського регіону з огляду на значний рекреаційний потенціал Карпат і резолюцію Парламентської Асамблеї Ради Європи, що була прийнята у січні 1998 року.

ІV. Міністерству екології та природних ресурсів України:

1.      Передбачити у проекті Карпатської конвенції координацію зусиль міжнародної спільноти щодо відновлення порушеного екологічного балансу у гірських екосистемах, зокрема через зменшення масштабів рубань у лісах, профілактику ерозійних процесів, зниження темпів деградації ґрунтів, подолання безробіття і бідності, підвищення добробуту жителів Карпатських гір.

2.      Ширше залучати громадськість до підготовки П’ятої Пан-європейській конференції на рівні міністрів у рамках процесу “Довкілля для Європи”, яка відбудеться у Києві в травні 2003 року та до розробки Карпатської конвенції, що планується для підписання у рамках цієї конференції.

3.      Пришвидшити формування Карпатської регіональної екомережі шляхом розширення мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду регіону, в тому числі міжнародних і міждержавних природоохоронних територій.

4.      Створити координаційно-інформаційний центр з питань стихійних процесів у горах і ведення спеціалізованого сільського і лісового господарства.

 V. Національній академії наук України:

1.       Залучити науковий потенціал регіону для розробки інноваційних заходів щодо забезпечення підвищення продуктивності лісових та аграрних екосистем, розробки екологічно та економічно ефективних систем збалансованого господарювання і досягнення на цій основі екологічного, економічного і соціального балансу в Карпатському регіоні.

2.      Вважати доцільним проведення суцільного ландшафтно-екологічного картографування Українських Карпат в масштабі 1:200 000 (1:100 000) на базі ГІС технологій, яке б включало створення серії карт: ландшафтної, сучасного рослинного покриву, лісів, небезпечних природних процесів і явищ та ін.

3.      У справі збереження біорізноманіття Карпат пріоритетними вважати такі напрямки досліджень:

- інвентаризація і моніторинг флористичного та фауністичного різноманіття;

- інвентаризація і моніторинг мисливських видів тварин та середовищ їх існування;

- вивчення структурно-функціональної організації і динаміки угруповань живих організмів первинних екосистем Карпатського регіону як еталонів для моделювання і керування процесами в екосистемах;

- вивчення впливу фрагментації популяцій та угруповань видів рослин і тварин гірських регіонів та змін їх просторово-часової структури на виживання;

- розробка загальнодержавних програм, спрямованих на збереження та відтворення біорізноманіття, зокрема програми щодо збереження та керування станом популяцій великих хижих ссавців;

- розробка наукових обґрунтувань формування Карпатської регіональної екомережі та розширення мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду регіону;

- охорона зникаючих видів флори і фауни.

4.      На базі Інституту екології Карпат НАНУ або Державного природничого музею НАНУ (м. Львів) сформувати робочу групу для координації наукових досліджень в регіоні Українських Карпат.

 VI. Іншим державним установам:

1.      Міністерству освіти і науки України у співпраці із Міністерства екології і природних ресурсів України розробити і запровадити систему еколого-освітних та навчально-виховних заходів, спрямованих на формування у свідомості населення, особливо дітей та молоді, екологічного мислення, бережливого ставлення до гірських екосистем, необхідності впровадження екологічних систем і технологій у горах для збереження унікальної природної та культурної спадщини горян.

2.      Державній туристичній адміністрації України:

-         розробити і подати на затвердження Кабінету Міністрів України національну програму освоєння рекреаційного потенціалу Українських Карпат;

-         інституційно сприяти розвитку екологічного та зеленого (сільського) туризму в регіоні.

3.       Державному комітету лісового господарства України зосередити увагу на:

-         ширшому впровадженню технологій сталого лісокористування, в тому числі природозберігаючих технологій лісозаготівель;

-         посиленні заходів, спрямованих на збереження та відновлення лісів, зокрема корінних деревостанів, доведення лісистості території Карпатського регіону до оптимальної;

-         проведенні реконструкції біологічно нестабільних смерекових і соснових монокультур за межами їх природного зростання;

-      розбудові і покращенню існуючого стану лісових доріг;

-      ширшому застосуванню біологічних методів захисту лісу, що передбачає відновлення роботи обласних лабораторій захисту лісу;

-      розробці організаційно-господарського механізму раціонального використання деревних лісових ресурсів;

- підготовці молодих кадрів для лісового господарства, для чого провести у 2004 році в Українських Карпатах міжнародну школу молодих учених-лісівників.

4.      Обласним державним адміністраціям Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей:

-         розробити та запровадити програми відновлення традиційних методів господарювання у горах, сприяти розробці та запровадженню стратегій сталого розвитку громад і місцевих планів дій з охорони довкілля, розвитку дрібного підприємництва, підготовці і перепідготовці кадрів;

-         сприяти збереженню і відтворенню біологічного та ландшафтного різноманіття регіону;

-         сприяти розвиткові місцевого екологічно збалансованого підприємництва;

-         розробити та запровадити програми покращання гідрологічного режиму гірських річок в Карпатах, сприяти впровадженню екологічно обґрунтованих, природозберігаючих протипаводкових заходів;

-         сприяти зміні методу використання лісового фонду з врахуванням пріоритету екологічних і соціальних функцій лісових екосистем.

  VII. Підготовка і проведення конференції здійснені на високому науковому та організаційному рівні. Для забезпечення її успішної роботи Карпатським біосферним заповідником створено всі умови. Учасники конференції висловлюють подяку адміністрації Карпатського біосферного заповідника за прекрасну організацію міжнародної конференції та бажають його колективу плідної роботи у запровадженні ідеї сталого розвитку в Карпатському регіоні.