За сталий розвиток гірської Рахівщини.

Насамперед хочу підкреслити, що колектив Карпатського біосферного заповідника доклав чимало зусиль для того, щоб наша природоохоронна, науково-дослідна  установа міжнародного значення, стала визнаним екологічним центром не тільки в Україні але й далеко за її межами. Дуже важливо, що за останні роки розширено територію заповідника із 12,7 до 53,6 тис. гектарів, його включено до Міжнародної мережі біосферних резерватів  ЮНЕСКО, вперше в Україні нагороджено  Радою Європи Європейським дипломом. Біосферний заповідник став модельним об'єктом для реалізації концепції сталого розвитку у Карпатському регіоні, робить значний внесок у збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, вивчення гірських екосистем та розробки наукових основ охорони та використання природних ресурсів, попередження причин виникнення катастрофічних стихійних явищ у горах. Біосферний заповідник став місцем проведення багатьох міжнародних науково-практичних конференцій, тут народилось багато нових ідей, розроблено та реалізовано важливі проекти та науково-практичні рекомендації, що спрямовані на збереження та відродження природної та культурної спадщини горян. У заповіднику споруджено єдиний в Україні музей екології Карпат, організовано випуск Всеукраїнського екологічного науково-популярного журналу "Зелені Карпати", створено мережу інформаційних центрів та науково-пізнавальних маршрутів, будується еколого-культурологічний комплекс в географічному центрі Європи, рекреаційні пункти на перемичці під Говерлою, в Кевелевому, Долині нарцисів тощо.

         Карпатський біосферний заповідник забезпечує не тільки охорону та вивчення унікальних природних екосистем, але й безпосередньо бере участь у розв'язанні назрілих соціально-економічних проблем. Скажімо, тільки останнім часом тут створено понад 200 робочих місць, збудовано 15 квартирний житловий будинок, лісопильну дільницю у с. Луги, утримується 171 км лісових та полонинських доріг, 368 км гірських стежок, які використовуються для потреб місцевого населення та розвитку туризму і т.д. Заповідник щорічно виділяє по декілька тисяч кубометрів дров громадянам, що живуть в зоні його діяльності, в тому числі, наприклад у минулому році інвалідам та малозабезпеченим сім'ям  виділено біля 500 м³  дров  безкоштовно. Крім того, надано випаси майже для 10 тисяч  овець та для 600 голів ВРХ, 456 сімей забезпечується сінокосами, виділяється деревина для ведення полонинського господарства тощо. Крім того, зараз за власні кошти ведеться капітальний ремонт приміщення для школи у селі Луги, яке до нового навчального року буде передано школярам. Зауважимо також, що в минулому році до бюджету та пенсійного фонду заповідник відчислив біля 500 тис. грн.

Чимале значення для розвитку  цього краю має розроблена нами концепція екологічно-зорієнтованого сталого розвитку гірських регіонів, та прийнята на її основі Постанова Кабінету Міністрів України "Про державну підтримку комплексної програми еколого-економічного та соціального розвитку гірської Рахівщини на 1998-2005 роки", а також реалізація за фінансової підтримки Карпатського Фонду та Фонду “Відродження” проекту "Створення передумов для екологічно-зорієнтованого сталого розвитку гірських населених пунктів Рахівського району Закарпатської області", та за підтримки Глобального екологічного фонду і Світового банку проект "Збереження біорізноманіття Карпат".

         Сприятливий імідж Рахівщині принесли організовані заповідником міжнародні науково-практичні конференції "Міжнародні аспекти вивчення та охорони біорізноманіття Карпат" (1987), "Карпатський регіон і проблеми сталого розвитку" (1998), "Екологічні та соціально-економічні аспекти катастрофічних стихійних явищ у Карпатському регіоні (повені, селі, зсуви)" (1999) та інші.

         У зв'язку з оголошенням Генеральною Асамблеєю ООН 2002 року роком гір та роком екотуризму нами зініційовано проведення цілого ряду заходів спрямованих на привернення уваги урядових структур до гірських регіонів, підвищення життєвого рівня горян, збереження природного та культурного спадку гір. Зокрема, на розгляд Закарпатської обласної державної адміністрації подано Проект Закону  України "Про експериментальну еколого-економічну зону "Рахів"" та проект Указу Президента України "Про заходи щодо реалізації концепції сталого розвитку в Карпатському регіоні". Крім того, у багатьох виступах у центральних та місцевих засобах масової інформації ми переконуємо громадськість,  що гори володіють величезними запасами природних ресурсів, у першу чергу унікальними ландшафтами  та значним біологічним різноманіттям, самобутньою культурою і традиціями місцевого населення. Але на жаль протягом тривалого часу роль гірських регіонів не визнавалась або недооцінювалась. У горах безжалісно велась і ведеться експлуатація природних ресурсів, зокрема вирубування лісів та добування корисних копалин. Все це призводить до порушення екологічної рівноваги, зникнення багатьох видів рослин і тварин, величезного відставання в соціально-економічному розвитку гірських поселень та до виникнення тут катастрофічних стихійних явищ. Тому із нашої подачі у висновках Державної комісії із  вивчення причин  виникнення катастрофічного паводку на Закарпатті в 1998 році, які  підписані керівниками 9 міністерств і відомств України записано "... доцільно здійснювати заходи щодо переорієнтації господарського комплексу гірської частини Закарпаття в бік розвитку екологічно-безпечних видів діяльності, зокрема розширення рекреаційного використання лісів та збільшення площі природно-заповідних територій. З метою забезпечення сприятливих умов для розвитку туристичної рекреацій індустрії, слід створити у верхів'ях басейну Тиси спеціальні еколого-економічні зони, передусім на території Рахівського району". Ми переконані, що тільки запровадження у гірських регіонах податкових та митних пільг, пільгового кредитування для підприємців та підприємств, особливо малих, дозволить не тільки створити додаткові робочі місця, але й допоможе у запровадженні екологічно-безпечних технологій у сільському та лісовому господарстві, а, значить, створить передумови для збереження унікальної природи, зменшить імовірність виникнення катастрофічних стихійних явищ у горах та підвищить життєвий рівень місцевого населення. До речі, ці проблеми ми плануємо ще раз серйозно обговорити на міжнародній конференції "Гори і люди", яка за підтримки обласної державної адміністрації та Міністерства екології і природних ресурсів України проходитиме на базі Карпатського біосферного заповідника у вересні 2002 році у м. Рахові.

         Хочу окремо зупинитися на проблемах,  пов'язаних з лісокористуванням у горах, до якого до речі, неоднозначно ставиться населення. Наша позиція заключається в тому щоб, не як дехто зараз спекулює з цього приводу, забороняти рубки, як такі взагалі,  а щоби навести в цій справі державний порядок. Ми хочемо, щоб ліс справді став основою благополуччя, не тільки для окремих спритних ділків , але й основою для економіки Закарпаття, і щоб від цієї галузі до бюджетів надходило не тільки 3 чи 7 відсотків доходів як це зараз маємо. Ми наполегливо переконуємо, що ліс треба заготовляли не суцільними вирубками, а вибірковими, із застосуванням екологічно-безпечних  технологій, думаючи при цьому про те, що ліси мають служити і майбутнім поколінням і що вони виконують важливу водорегулюючу роль та служать потужним рекреаційно-туристичним ресурсом. Ми домагаємося того , щоб на місцях була організована глибока переробка деревини та за рахунок цього було б створено  нові робочі місця. Ми хочемо також щоб наш край не розглядали, як край дешевої робочої сили та як  дармовий лісосировинний придаток. Ми повинні зберегти лісові ландшафти, особливо у водозборах гірських рік та в туристично-рекреаційних зонах.  Дуже хотілось би, щоб на всіх рівнях порозуміли, що  методи господарювання у лісах, які практикуються в останні десятиріччя, хоч як би опоненти не заперечували, служать одним із серйозних факторів, що підсилюють руйнівні наслідки катастрофічних паводків на Закарпатті.

         В більшості  гірських країнах від суцільних рубок відмовились давно. А у нас на Закарпатті їх інтенсивність навіть нарощується. Скажімо, в порівнянні з 1997 роком у 2000 році кількість деревини заготовленої суцільними рубками збільшилась майже на третину. І говорити при цьому про поліпшення екологічної ситуації у горах просто не доводиться.

         Серед проблем лісокористування, окремо виділяється забезпечення населення паливними дровами. Виглядає парадоксально, наприклад, що в умовах Рахівського району, який заліснений майже на 70 відсотків, пересічний громадянин не може нормально придбати дрова. Посудіть самі. У цьому районі є понад 27 тисяч дворогосподарств. Для забезпечення їх паливом, за неточними підрахунками потрібно понад 200 тис. кубометрів дров на рік. В той же час за даними райвідділу статистики, тут законно заготовлено в 2000 лише 72,7 тис. кубометрів, тобто близько третини до потреб населення. А звідки береться, при такій статистиці решта дров можна лише здогадуватись. Крім того, що така ситуація змушує людей до скоєння самовільних рубок, тут очевидно є і інші нюанси, які мають зацікавити не тільки керівництво державної лісової охорони та правоохоронні органи, але й ті державні структури, які управляють  соціально-економічними процесами в регіоні. Тут очевидно потрібно організувати справу так, щоб дрова стали доступним товаром у кожному місті та селі. І це цілком реально, адже лісогосподарські підприємства хронічно не виконують завдань із проведенням рубок пов'язаних з веденням лісового господарства.

Серед соціальних проблем гірських районів особливо гостро стоїть забезпечення людей роботою. Адже, скажімо, тільки на Рахівщині із 50 тис. працездатного населення практично 40 тис. чоловік не мають роботи, а із 9,5 тис. людей, що зайняті в народному господарстві, біля 5 тис. – працівники бюджетної сфери. Решта наших земляків вимушені роками шукати кращої долі в країнах ближнього та далекого зарубіжжя. Будучи безправними, вони виконують любу брудну роботу, терплять знущання рекетирів, втрачають здоров’я, а не рідко й саме життя. В той же час, наша земля на наших очах пустіє. У занедбаному стані дороги і населені пункти, руйнуються підприємства та об’єкти інфраструктури. Гірко про це говорити, але наші, колись мальовничі, міста і села, образно говорячи, у багатьох випадках перетворюються у смітники, а річки й потоки у сміттєпроводи.  І це при тому, що армія різних контролюючих служб із кожним роком зростає. І найбільше болить те, що у програмах великої кількості кандидатів в депутати різних рівнів говориться про все, лише не про те, яким чином поправити ситуацію на місцях.

Отже, як бачимо в нашому регіоні накопичилось чимало екологічних та соціально-економічних проблем, для вирішення яких потрібні не загальні обіцянки, а грамотна, щоденна, послідовна робота на всіх рівнях влади. Переконаний, що без допомоги патріотично налаштованих науковців та спеціалістів тут важко обійтись. А щоб почати відродження цього краю, з врахуванням специфіки наших умов та досвіду інших гірських країн, варто було б подбати в першу чергу про:

1.     Постановку питання перед міністерствами та відомствами, Закарпатською обласною державною адміністрацією про виконання в повному обсязі Постанови Кабінету Міністрів України “Про державну підтримку Комплексної програми еколого-економічного та соціального розвитку гірської Рахівщини на період 1998-2005 рр.”.

2.     Збереження унікальної природної та культурної спадщини горян, підвищення духовності людей та підтримку релігійних громад.

3.     Розумне лісокористування та зменшення суцільних вирубок лісу в горах.

4.     Надання підприємцям та підприємствам, що працюють в гірських умовах податкових та митних пільг і пільгового кредитування та прийняття з цією метою Закону України “Про експериментальну еколого-економічну зону “Рахів””.

5.     Розвиток туристично-рекреаційної індустрії, як пріоритетної галузі народного господарства, відкриття для цього руху пасажирських потягів із Києва до Рахова та проведення реконструкції і капітального ремонту автодоріг, що ведуть до основних туристично-рекреаційних об’єктів (Говерла, Драгобрат, Центр Європи, Кобилецька Поляна, Кваси, Ясіня тощо).

6.     Організацію глибокої переробки деревини, розливу мінеральних вод, заготівлю та переробку дикоростучих плодів, ягід та грибів, виробництво екологічно чистих продуктів харчування, зокрема гуцульської бринзі, сирів, йогуртів із маркою "БІО" тощо.

7.     Створення інфраструктури  для прикордонного співробітництва із Румунією, сприяння розвитку румунської та угорської національних меншин.

8.     Санітарну очистку та благоустрій сільських населених пунктів.

9.     Створення привабливого іміджу Рахівщини як центру Європи та прийняття Указу Президента України "Про заходи щодо реалізації концепції сталого розвитку в Карпатському регіоні".