Семінар з проведення екологічних досліджень у басейні Верхньої Тиси на базі КБЗ

20 травня у Карпатському біосферному заповіднику відбувся семінар з проведення екологічних досліджень у басейні річки Верхньої Тиси. Організатори семінару – Закарпатське обласне виробниче управління меліорації і водного господарства разом з партнерами проекту програми добросусідства Румунія – Україна, під назвою “Покращення протипаводкового захисту та оздоровлення екологічної ситуації на прикордонній українсько-румунській ділянці р. Тиса”. Програма реалізується з липня 2008 року. Важливість проекту в тому, що в ньому на міждержавному рівні відображається комплексний підхід до вирішення проблем природно-екологічної ситуації, що склалася у верхів’ях Тиси, у взаємозв’язку з життєдіяльністю людини. Те, що вона складна і погіршується, – загальновідомо і не є предметом дискусії. Про її складність у цій частині Карпат свідчать, зокрема, скорочення біорізноманіття, руйнівні повені останніх десятиріч тощо.

Для участі в семінарі запрошувалися представники Рахівської і Тячівської райдержадміністрацій, обласних держекоінспекції, управління охорони навколишнього природного середовища, їх регіональних відділень, Карпатської науково-лісодослідної станції, науково-дослідної лабораторії ОПЕ УжНУ, держлісгоспів та сільських рад цільової території проекту, громадських екологічних організацій та ЗМІ.

Мета згаданого проекту – забезпечення зменшення негативного впливу паводків і антропогенного навантаження на навколишнє середовище на прикордонній ділянці річки Тиси. Він реалізується на території Рахівського і Тячівського районів та прилеглій румунській ділянці, фінансується Європейським Союзом.

Партнери проекту: повітова рада Марамуреш (Румунія); Тячівські міжрайуправління водного господарства та райдержадміністрація; Карпатський біосферний заповідник; Закарпатський регіональний центр соціально-економічних досліджень; держпідприємство “Об’єднана дирекція будівництва водогосподарських об’єктів у Закарпатській області”.

Основні завдання проекту: розробка схеми стабілізації русла р. Тиса на згаданій ділянці ріки; створення центру прогнозування паводків на базі Тячівського міжрайуправління водного господарства; розширення АІВС-Тиса шляхом встановлення двох автоматизованих станцій (с. Хмелів, Рахівського та смт. Солотвино Тячівського районів), їх проектування та будівництво; здійснення гідроморфологічних, біологічних та хімічних досліджень якості води згідно з вимогами РВДЄС; розробка робочих проектів для протипаводкового захисту населених пунктів Бедевля і Великий Бичків; закупівля обладнання для лабораторії; розробка цифрової моделі височин (DЕМ) руслової частини басейну Верхньої Тиси для моделювання проходження паводка; екологічні, сільськогосподарські та соціально-економічні дослідження на цільовій території проекту.

Строк для реалізації заходів грантової угоди, що минув від часу її підписання (липень 2008 р.) Закарпатським облводгоспом, наближається до завершення. Плідно працювали усі п’ять робочих груп, сформованих за напрямками реалізації проекту. Більшість із них уже завершили роботу, прозвітували про неї перед широкою громадськістю. Матеріали діяльності груп оприлюднені у спецвиданнях (брошурах), презентовані на кількох семінарах, які проводилися у рамках проекту. Власне семінар у Рахові – теж з їх числа. На ньому розглянуто ряд питань. Насамперед, менеджер проекту Марина Скраль ознайомила учасників заходу з цілями та завданнями проекту, програмою роботи семінару. Партнер проекту, директор Карпатського біосферного заповідника, доктор біологічних наук, професор Федір Гамор доповів про екологічні дослідження в рамках проекту. Оцінку стану біорізноманіття та мережі об’єктів природно-заповідного фонду зробив експерт проекту, заступник директора заповідника з науково-дослідної роботи та екоосвіти Василь Покиньчереда. А екологічну оцінку лісового господарства проектної території та пропозиції щодо формування регіональної екологічної мережі дав експерт проекту, завідувач зоологічною лабораторією КБЗ Ярослав Довганич. Темою доповіді завідувача ГІС-лабораторією заповідника, кандидата фізико-математичних наук Юрія Беркели було питання “Використання ГІС-технологій для представлення результатів екологічної оцінки проектної території”. Детальні результати їх досліджень представлені у брошурі “Екологічна ситуація у басейні Верхньої Тиси на ділянці українсько-румунського кордону, та шляхи її стабілізації”, розповсюдженій серед учасників семінару.

Присутні ознайомилися з об’ємним інформативним матеріалом про природні умови, стале лісокористування, біологічне різноманіття Рахівщини, в тому числі у Карпатського біосферного заповідника, як унікального куточка в цьому регіоні Українських Карпат. Дали комплексу оцінку екологічної ситуації нашої частини Верхньої Тиси, запропонували модель екологічної мережі. Вони також підготували рекомендації щодо поліпшення збереження різноманіття, оптимізації природно-заповідного фонду, ведення лісового господарства в регіоні та створення українсько-румунського транскордонного біосферного резервату в Марамороських горах.

Потім відбулося обговорення доповідей. У дискусії учасники семінару, зокрема головний інженер Великобичківського ЛМГ Ю.Сойма, кандидат сільськогосподарських наук, заступник директора Карпатської лісової науково-дослідної станції Ф. Гербут, начальник управління агропромислового комплексу РДА Д.Ігнатюк, завідувач лісознавчою лабораторією КБЗ, кандидат біологічних наук Д.Сухарюк, акцентували увагу на необхідності інвентаризації корінних деревостанів, екологічних та фінансово-економічних аспектах господарювання в гірських районах, насамперед лісокористуванні, використанні рекреаційного і туристичного потенціалу Карпат, ролі лісів регіону у вуглецевому обміні. Йшлося й про екологічні оцінки території, порушення берегової лінії річки Тиси, виділення пралісів у натурі, вимоги державної програми “Ліси України” до лісистості, штучне підняття верхньої межі лісу і його вплив на ландшафтне і біорізноманіття тощо. Вони наголошували на актуальності питань, розглянутих на семінарі, необхідності дальших наукових досліджень, важливості вжиття заходів для їх реалізації.

Підсумки семінару підбили М.Скраль та Ф.Гамор.

Василь БОЙЧУК.