Очистимо Говерлу від сміття!

Для багатьох громадян України, особливо для жителів Карпат і сусідніх областей, сходження на Говерлу є чимось символічним. Для декого такі вояжі стали традиційними. Щороку зростає число охочих побувати на вершині найвищої гори Українських Карпат. Тут зустрічаємо людей різного віку - від школярів до похилих дідусів, нерідко й таких, при зустрічі з якими замислюєшся, звідки взялася та енергія, що винесла їх на таку висоту!

Часто масові сходження приурочені до державних та релігійних свят. У літній період щодня на Говерлі бувають сотні відвідувачів, а в дні традиційних сходжень на вершину керівників України та народних депутатів – кілька тисяч.

Ми не ставимо собі за мету дати оцінку впливу цих акцій на природу гори та прилеглих заповідних територій. Заборона сходжень, як дехто це стверджує, сприймається різними верствами не однаково. Але проблема існує, і її слід вирішувати.

Відвідуючи високогір’я, слід бути уважними, дотримуватись певних вимог, а головне – не бути байдужим до природи Карпат і, зокрема, до красуні Говерли, її вершини та схилів. Ми були свідками, коли 11 липня ц. р. протореним маршрутом на гору піднімалася група з 20 учнів однієї з шкіл України в супроводі, як висловились самі школярі, “дяді Жені”. Веселі, приємно збуджені йшли вони не стежкою, що веде на вершину, а ніби штурмували її урозсип. Зрозуміло, що такий вихід, та ще й зі зриванням квіток, залишає неприємне враження і шкодить природі. Через певний час тут, як і на стежці, буде гола земля, а то й каміння, почнуться ерозійні процеси. Таким сходженням завдається помітна шкода рослинному і тваринному біорізноманіттю.

Відчутний негативний вплив на природу Говерли, як і на інші рекреаційні території, завдає сміття. У той день ми зібрали 15 мішків пластикових і скляних пляшок, бляшанок, різних пакетів і ганчірок та іншого непотребу, який залишили тут відвідувачі. Слід зазначити, що до нашого виходу Говерла уже була відносно прибрана. З цією метою тут побували численні групи з Івано-Франківської та інших областей України, гості зарубіжжя, працівники Рахівської райдержадміністрації. Нам залишилися переважно “сувеніри”, що були прив’язані до пам’ятних знаків, їхніх кріплень. Це поліетиленові пакети, прапорці, а також обгортки від цукерок, недопалки тощо.

У публікаціях, з телебачення прозвучали повідомлення, що Говерла від сміття виросла на кілька метрів, що з гори знесли кільканадцять тон непотребу. Можливо, тут і було деяке перебільшення, але те, що ми своєю байдужістю завдаємо природі шкоди на десятиліття, а інколи й на століття є незаперечним фактом.

Відомо, що природа не навчилася “перетравлювати” пластмасові відходи, скло. Процес їх знешкодження триватиме довго. Дві ями на південних схилах Говерли заповнились досить швидко. Залишати їх нащадкам, щоб колись “досліджували”, хто на цих теренах жив в XX столітті, - не гуманно.

Прохання до всіх, хто відвідує Говерлу, Петрос, Чорногору, Близниці, інші високогірні території Карпат: не залишайте природі нашого непотребу, все принесене забирайте з собою і викидайте там, де це визначено. Пам’ятаймо, що чистота не там, де постійно прибирають, а там де не смітять. Зробімо все, щоб не бідніла природа Карпат – гордість України.

Дмитро Саїк, Павло Юркуц, Петро Гундяк, Юрій Приймак, Василь Сас - працівники Карпатського біосферного заповідника, учасники рейду з прибирання екологічного маршруту до Говерли

 Газета “Закарпатська правда”  6-12 серпня 2005 р.  № 29 (15312)