Для вдосконалення менеджменту сталого природокористування в Карпатах  

Іван Волощук

Відповідно до Концепції біосферних резерватів та Севільської стратегії ЮНЕСКО, біосферні заповідники в Україні розглядаються як інструмент міжурядової наукової програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера». Одним із найважливіших їх завдань є досягнення рівноваги між часто конфліктуючими цілями збереження біорізноманіття та господарськими інтересами місцевого населення. Причому, людина розглядається, як складова частина біосфери, і, тому оцінка її впливу на стан екосистем, забезпечення гармонії між людиною і природою є надзвичайно важливою проблемою.

Саме в цьому напрямку Карпатський біосферний заповідник, як один із важливих екологічних та науково-методичних осередків, проводить цілеспрямовану роботу в першу чергу в тому, щоб термін «сталий розвиток» увійшов до лексикону законодавців і урядовців, а проблеми розвитку гірських територій пропагувались через засоби масової інформації, їх вирішення запроваджувались через нормативно-правові документи, учбові програми навчальних закладів тощо.

Підтвердженням цьому стала міжнародна науково-практична конференція «Проблеми сталого природокористування в Карпатському регіоні (екологія, освіта, бізнес)» в м. Хуст, яка організована Відкритим міжнародним університетом розвитку людини «Україна», Карпатським інститутом підприємництва та Карпатським біосферним заповідником.

Насамперед підкреслимо, що до оргкомітету конференції надійшло близько ста матеріалів науковців з багатьох науково-дослідних установ та вищих навчальних закладів України та із-за кордону. Зокрема, В.І.Парпана з Українського НДІ гірського лісівництва, Ю.В.Зінька (Львівський національний університет ім. Франка), С.М.Зиман і І.О.Дудки (Інститут ботаніки НАН України), В.М.Логойди та А.Ф.Гамора (Ужгородський національний університет), Шандора Егрі (Тисо-долинянський міжнародний форум розвитку, Угорщина), Петера Фейна (Королівське Голландське товариство охорони природи, Нідерланди), Вільяма Піхлера (Зволенський технічний університет, Словаччина), Урса-Беата Брендлі (Швейцарський федеральний інститут лісових, снігових та ландшафтних досліджень) та багато інших.

Конференцію із вступним словом відкрив ректор Карпатського інституту підприємництва В.М.Козак, який особливу увагу приділив проблемам підготовки кадрів підприємництва та їх ролі у розв'язанні проблем сталого природокористування, причому у цьому контексті підкреслено важливість нестандартного мислення у роботі фахівців та господарських керівників.

Діловий тон цьому науковому зібранню задав директор Карпатського біосферного заповідника, доктор біологічних наук, професор Ф.Д.Гамор, який першим виступив з доповіддю «Щодо вдосконалення менеджменту сталого природокористування в Карпатському регіоні».

Доповідач наголосив, що запропонована на розгляд конференції тема аналізу проблем сталого природокористування в Карпатському регіоні через призму екології, освіти та бізнесу є надзвичайно актуальною не тільки для Карпат.

– Пройшло майже 15 років з часу проведення самміту глав держав та урядів світу в Ріо-де-Жанейро (1992 р.),  продовжив п. Гамор, - на якому схвалена стратегія сталого розвитку на планеті Земля, та План дій урядів усіх країн світу на ХХІ ст. В історії залишилась також Йоханесбурська (2002 р.) конференція ООН зі сталого розвитку та Київський форум міністрів охорони довкілля Європи (2003 р.), що прийняв Рамкову конвенцію про охорону та сталий розвиток Карпат. Але, нажаль, їхні ідеї та рішення і надалі залишаються маловідомими навіть для наукової громадськості та науково-педагогічних кадрів, не говорячи вже про господарників та управлінців місцевого рівня. Надто повільно впроваджуються в життя і цілий ряд важливих рішень українських органів влади з цього питання. До прикладу, незважаючи на те, що ще в 2002 році, Закарпатська обласна рада схвалила концепцію сталого розвитку Закарпаття, і до сьогодні в більшості випадків, її положення не знаходять реального відображення в планах соціально-економічного розвитку територіальних громад та бізнес-планах господарюючих суб'єктів, особливо в галузі лісокористування. Тому нам здається, що найважливішим завданням у цій сфері для екологів, науковців та освітян має бути наполегливе роз'яснення цих ідей, донесення їх доступними методами, до широкої громадськості, активно запроваджувати їх, через різні дисципліни, в навчально-виховний процес. Необхідно також вносити певні корективи до програм та навчальних планів з підготовки майбутніх менеджерів народного господарства, в першу чергу для тих, що готуються у вищих навчальних закладах. У цьому контексті Карпатський інститут підприємництва із кадрами, що володіють неординарним мисленням, міг би виступити першопрохідцем у цій важливій справі. Цьому може сприяти і досвід Карпатського біосферного заповідника та слава міста Хуста, як історичної столиці Закарпаття.

Доповідач звернув увагу на те, що обговорення різноманітних аспектів цієї проблеми на конференції, може послужити певним стимулом до активізації цієї роботи не тільки в установах, що є учасниками зібрання, але й матиме позитивний резонанс далеко за її межами.

Говорячи сьогодні про проблеми вдосконалення господарювання у Карпатському регіоні, треба в першу чергу вести мову про зміну самої парадигми менеджменту природокористування. Необхідно переглянути концептуальні засади використання природних ресурсів. Політику в цій сфері доцільно формувати насамперед виходячи з екологічної унікальності цього краю, його геополітичного значення та як водорегулюючого і кліматоутворюючого фактору для великої частини Європи. Треба також розуміти, що планування розвитку бізнесу, який базується на освоєнні місцевого природно-ресурсного потенціалу не можна проводити без врахування етнокультурних та історичних особливостей господарювання. Неприпустимо і надалі ігнорувати проблеми забезпечення місцевого населення необхідними для його виживання природними ресурсами, в першу чергу паливними дровами та будівельними матеріалами.

В основу цієї роботи має бути покладена стратегія українського уряду щодо виконання положень рамкової Конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат, яка передбачає створення економічних, технічних, організаційних і правових передумов для екологічно збалансованого господарського розвитку та екологічно коректного туризму в Карпатах, збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, культурної спадщини та місцевих звичаїв, вирішення питань місцевого розвитку і планування території, впровадження нових підходів щодо заповідної справи, лісового і сільського господарства, промисловості, транспортної інфраструктури тощо.

Дуже важливо, щоби до реалізації цих нових підходів підключались різноманітні фахівці, особливо науково-педагогічні кадри, щоб вдосконалювались методи впровадження їх у життя.

Потім виступили з доповідями «Роль об'єктів неживої природи в туристичній діяльності Ужанського національного парку» – Д.А.Кричевська (Львівський національний університет ім. І.Франка), «Екологічні основи сталого лісокористування в Українських Карпатах» – Д.Д.Сухарюк (Карпатський біосферний заповідник), «Шляхи підвищення ефективності роботи малих підприємств в умовах перехідної економіки» – В.І.Король, «Запровадження методів нестандартного мислення у систему підготовки кадрів для підприємництва» – В.М.Козак (Карпатський інститут підприємництва), «Видання інформаційно-рекламної продукції – передумова освоєння туристично-рекреаційного потенціалу Закарпаття» – Урс-Беат Брендлі, Я.О.Довганич, “Щодо вдосконалення системи охорони рослинних угруповань в Долині нарцисів” – М.І.Волощук, «Карпатський біосферний заповідник, як центр розвитку туризму і рекреації» – В.Ф.Покиньчереда, «Екологічні аспекти охорони природних ландшафтів гірської Рахівщини» – П.С.Папарига, «Щодо розробки екологічних основ охорони земельних ресурсів Карпатського регіону» – Й.Й.Бундзяк (Карпатський біосферний заповідник).

Неординарними і надзвичайно цікавими були також доповіді П.Ф. Кампова з Ужгорода «Роль творчості Василя Стуса у патріотичному вихованні молоді», викладача Карпатського інституту підприємництва Ю.Д. Турянина «Формування любові до України у віршах В. Сосюри» та інші.

Багато цінних думок висловлено на засіданнях секцій «Екологічні засади використання природно-ресурсного потенціалу Карпатського регіону», «Природно-заповідний фонд як компроміс у збереженні та використанні природних ресурсів», «Підготовка кадрів з нестандартним мисленням  – шлях до впровадження менеджменту сталого природокористування» та «Гуманітарні та педагогічні аспекти підготовки спеціалістів для народного господарства».

Конференція розкрила не лише проблеми сталого природокористування у нашому регіоні, – сказав ректор Карпатського інституту підприємництва В.М.Козак,  але й шляхи їх вирішення на різних рівнях, окреслила чітку лінію співпраці наукових кіл і, зокрема, з науковцями Карпатського біосферного заповідника, які своїм нестандартним мисленням, свіжими науковими думками ініціюють багато добрих справ, які лише на користь краю і його людям.

За підсумками конференції видається збірник доповідей та повідомлень, який стане добрим порадником з проблем сталого природокористування у Карпатському регіоні для студентів, науковців та підприємців.