Гірським регіонам - сталий розвиток

Гірським регіонам-сталий розвиток.

За останні роки на базі Карпатського біосферного заповідника проведено цілий ряд важливих міжнародних науково-практичних конференцій. Чималий резонанс отримали, зокрема, міжнародні конференції “Міжнародні аспекти вивчення та охорони біорізноманіття Карпат” (1997), “Карпатський регіон та проблеми сталого розвитку” (1998), “Екологічні та соціально-економічні аспекти катастрофічних стихійних явищ у Карпатському регіоні (повені, селі, зсуви)” (1999) та інші. Але чи не найбільше значення для розробки науково-практичних засад сталого розвитку гірських регіонів матиме міжнародна конференція “Гори і люди (у контексті сталого розвитку)”, що відбулась 14-18 жовтня 2002 року у м. Рахів (Закарпатська обл.).

Конференція організована Міністерством екології та природних ресурсів України, Закарпатською обласною державною адміністрацією, Карпатським біосферним заповідником, Регіональним екологічним центром “РЕЦ-Київ” та Інститутом екології Карпат НАН України. У її роботі взяли участь відповідальні працівники Мінекоресурсів України, обласних державних адміністрацій, науковці, представники органів місцевого самоврядування та громадськості з України, Польщі, Угорщини, Швейцарії, Чехії, Румунії, Словаччини, Росії та інших країн –загалом 220 чоловік.

З вітанням до учасників конференції звернулись голова Закарпатської обласної державної адміністрації І.М. Різак, Міністр екології та природних ресурсів С.І. Курикін, народні депутати України М.А. Маркуш та О.Д. Климпуш, відомі вітчизняні та зарубіжні вчені.

На конференції заслухано та обговорено 88 доповідей та повідомлень. У дискусії взяло участь 37 ораторів. Напередодні конференції опубліковано два томи матеріалів, в яких розмішено 230 статей 430 авторів із 12 країн Європи та Азії загальним обсягом 1100 сторінок.

Відкриваючи конференцію голова Рахівської районної державної адміністрації М.О. Даскалюк та голова Закарпатської обласної Ради М.І. Андрусь, особливо наголосили, що дотримання принципів сталого розвитку, які базуються на збереженні і примноженні багатств природи та підвищенні добробуту горян, лежить в основі діяльності місцевих органів влади. З врахуванням якраз цих підходів, вперше в Україні, сесія Закарпатської обласної Ради прийняла “Концепцію сталого розвитку Закарпаття”.

Виступаючи на конференції, директор Карпатського біосферного заповідника, доктор біологічних наук, голова громадського комітету із відзначення в Україні Міжнародного року гір, Ф.Д. Гамор сказав, що Генеральна Асамблея ООН оголосила 2002 рік Міжнародним роком гір. І це не випадково, адже у “Порядку денному на ХХІ століття“ та в матеріалах нещодавно проведеного самміту у Йоханесбурзі із проблем сталого розвитку чимала увага акцентується на цінностях і проблемах гірських регіонів. В Карпатському регіоні, як і в інших гірських країнах, який знаходиться у самому центрі Європи, накопичилось багато екологічних та соціально-екологічних проблем. Тому виникає необхідність змінити ставлення урядів до потреб гірських територій. І заходи, які проводяться в усьому світі у рамках Міжнародного року гір, якраз спрямовані на це .

Дуже приємно відмітити, продовжував Ф.Д. Гамор, що Верховна Рада України буквально цими днями, за нашої ініціативи, прийняла рішення розробити Державну Комплексну програму сталого розвитку гірських районів України. Дуже хотілось би, щоби ця програма наряду із Законом “Про статус гірських населених пунктів“ (який, до речі, потребує суттєвих змін і доповнень), іншими вже існуючими нормативно-правовими актами, почали більш реально впливати на збереження надто вразливих гірських екосистем, сприяли б подоланню бідності і безробіття горян.

Велика роль і чимала відповідальність у розв’язанні гірських проблем, підкреслив доповідач, належить науці і громадськості. Адже від обґрунтованості та компетентності прийнятих рекомендацій та управлінських рішень у значній мірі залежить ефективність господарювання та результативність природоохоронної діяльності. На жаль останні катастрофічні паводки на Закарпатті показують, що в оцінці природних явищ не завжди спостерігається наукова послідовність та об’єктивність. А суперечливі висновки та рекомендації вчених не тільки не сприяють сталому розвитку цього краю, але й можуть призвести до протилежних результатів. Дуже важливим елементом для розв’язання проблем гірських регіонів України є громадське порозуміння та міжнародна співпраця, застосування позитивного досвіду, що накопичений в інших гірських регіонах. В усьому світі із захопленням спостерігають за вдалим вирішенням проблем збереження гірських екосистем та організації соціально-економічних процесів в альпійських країнах. Ми дуже часто говоримо про Закарпаття, як про Українську Швейцарію, і в той же час довго і важко шукаємо шляхи для перетворення цієї мрії у реальність. У зв’язку з цим треба сказати, що багато вчених-ентузіастів із Швейцарії, Німеччини, Ліхтенштейну, Австрії, Словаччини, Чехії та інших країн щиро допомагають українцям у цьому.

На завершення Ф.Д. Гамор зауважив, що опубліковані напередодні матеріали засвідчують: наша міжнародна конференція без сумніву є серйозним вкладом у розвиток не тільки монтології (науки про гори), але й у розвиток природоохоронних, економічних та суспільних наук, ще раз привертає увагу урядів та громадськості до проблем гірських регіонів. Проведення конференції у м. Рахів має також допомогти відновити колишню його славу як “Гуцульського Парижа”, як центру туризму та рекреації на Україні, як справжнього діаманта смерекових гір.

Серйозний аналіз різноманітних аспектів сталого розвитку гірських регіонів Європи зроблено у виступах професора Зволенського технічного університету Івана Волощука (Словаччина), наукового співробітника Швейцарського федерального інституту лісових, снігових та ландшафтних досліджень Тоні Бюргі, голови Мараморошського екологічного союзу Філіпа Мойсея (Румунія), професора Московського університету ім. М.В. Ломоносова (Росія) В.П. Чижової, професора університету сільського та лісового господарства ім. Менделя із Брно (Чехія) Еміла Клімо, наукових співробітників національного природного парку "Бюк" (Угорщина) Ондраша Шмоцера та Варшавського сільськогосподарського університету (Польща) Лукача Хахульського, доктора біологічних наук, професора з інституту екології Карпат НАН України М. Стойка, голови Всеукраїнського об'єднаного товариства "Гуцульщина" Д.М. Ватаманюка та інших.

Велику зацікавленість викликали наукові доповіді "Територіальна організація гірського розселення у Карпатах: тенденції та проблеми" (А.І. Доценко, Рада з вивчення продуктивних сил НАН України), "Соціальні аспекти реалізації регіональної політики Закарпаття в умовах перехідної економіки" (Тьорло В.О., Тьорло В.В., Академія праці і соціальних відносин, Рада з вивчення продуктивних сил НАН України), "Вплив змін рослинного покриву на активізацію гідрологічних процесів у горах" (Третяк П.Р., Український державний лісотехнічний університет), "Перспективи агробізнесу в Карпатському регіоні України в контексті сталого розвитку" (Ранця І.І., Львівський національний університет ім. І.Я. Франка), "Екологізм і "локальні” методології" (Москалюк І.В., Чернівецький факультет Харківського політехнічного інституту), "До проблем захисту гірського біорізноманіття (на прикладі модельних загрожувальних видів у гірських флорах Європи)" (Зиман С.М., Гамор Ф.Д., Кишко К.М., Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Карпатський біосферний заповідник, Ужгородський національний університет), "Розвиток туризму в національних парках Українських Карпат" (Зінько Ю.В., Гетьман В.І., Львівський національний університет ім. І.Я. Франка, Державна служба заповідної справи Мінекоресурсів України) та багато інших.

На конференції працювали секції: "Соціально-економічні аспекти сталого розвитку гірських регіонів" (керівники професор Ю.В. Манівчук та доцент Тьорло В.О.), "Природно-ресурсний потенціал гір і проблеми його збалансованого використання" (керівники професор Парпан В.І. та к.б.н. Марискевич О.Г.), "Стихійні явища у горах: попередження причин та ліквідація наслідків" (керівники професор Третяк П.Р. та к.с.г.н. Приходько М.М.), "Проблеми збереження біологічного та ландшафтного різноманіття гірських територій" (керівники д.б.н. Зиман С.М. та к.б.н. Різун В.Б.).

У рамках конференції проведено круглий стіл "Екологічні та соціально-економічні аспекти сталого розвитку в Українських Карпатах" та пройшов вечір інтернаціональної дружби "Гори єднають нас". З великим концертом перед учасниками конференції виступили Закарпатський народний хор та колективи художньої самодіяльності гірської Рахівщини.

В наслідок дискусії, учасники конференції прийшли до висновку, що протягом тривалого часу значна екологічна та соціально-економічна роль гірських регіонів у багатьох країнах не визнавалась або применшувалась. Тому сьогодні на порядку денному гостро стоять питання антропогенного навантаження на гірські екосистеми, підвищення рівня життя місцевого населення, збереження величезного природного ресурсного потенціалу та культурного спадку горян. У зв'язку з цим учасники міжнародної конференції у прийнятій резолюції рекомендують:

І. Урядам гірських країн (країн з гірськими регіонами на своїх територіях):

1. Розробити та прийняти Програми сталого розвитку гірських територій. З урахуванням специфіки кожного гірського регіону, розробити нормативно-правові акти, спрямовані на державне регулювання використання природних ресурсів, пільгове кредитування, створення сприятливих фінансово-економічних умов (податкові і митні пільги) для суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють у горах природоохоронні та протипаводкові заходи, створюють інфраструктуру для розвитку туризму та рекреації, будують гірські дороги, забезпечують глибоку переробку деревини та інших біоресурсів, виробляють екологічно чисті продукти харчування, розвивають народні промисли.

2. Сприяти транскордонній співпраці у Карпатському регіоні, зокрема, скоординувати й узгодити механізми прикордонної співпраці, включаючи питання спрощеного паспортного режиму там, де це буде визнано доцільним.

ІІ. Верховній Раді України:

1. З метою відпрацювання моделі сталого розвитку у гірських регіонах України, зменшення і попередження шкоди від паводків та повеней у басейнах гірських рік прийняти Закони: “Про експериментальну еколого-економічну зону “Рахів” та “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус гірських населених пунктів в Україні”, “Про сільський екотуризм”, “Про охорону земель” та “Про екологічний аудит”.

III. Кабінету Міністрів України:

1. Вжити заходів щодо підвищення ефективності діяльності державної гідрометеорологічної служби з метою запобігання та зменшення збитків від стихійних явищ на території Карпатського регіону. При формуванні річних бюджетів (як державних, так і місцевих) з суми зборів за спеціальне використання земель у гірських областях щорічно виділяти 10% для фінансування ведення спеціального водоохоронного господарювання (моніторинг за водним режимом схилів і рік, екзогенними процесами та прогнозування їх розвитку, гідротехнічні споруди, лісове господарство).

2. Вважати розвиток туризму та рекреації важливою складовою сталого розвитку Карпатського регіону з огляду на значний рекреаційний потенціал Карпат і резолюцію Парламентської Асамблеї Ради Європи, що була прийнята у січні 1998 року.

ІV. Міністерству екології та природних ресурсів України:

1. Передбачити у проекті Карпатської конвенції координацію зусиль міжнародної спільноти щодо відновлення порушеного екологічного балансу у гірських екосистемах, зокрема через зменшення масштабів рубань у лісах, профілактику ерозійних процесів, зниження темпів деградації ґрунтів, подолання безробіття і бідності, підвищення добробуту жителів Карпатських гір.

2. Ширше залучати громадськість до підготовки П’ятої Пан-європейській конференції на рівні міністрів у рамках процесу “Довкілля для Європи”, яка відбудеться у Києві в травні 2003 року та до розробки Карпатської конвенції, що планується для підписання у рамках цієї конференції.

3. Пришвидшити формування Карпатської регіональної екомережі шляхом розширення мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду регіону, в тому числі міжнародних і міждержавних природоохоронних територій.

4. Створити координаційно-інформаційний центр з питань стихійних процесів у горах і ведення спеціалізованого сільського і лісового господарства.

V. Національній академії наук України:

1. Залучити науковий потенціал регіону для розробки інноваційних заходів щодо забезпечення підвищення продуктивності лісових та аграрних екосистем, розробки екологічно та економічно ефективних систем збалансованого господарювання і досягнення на цій основі екологічного, економічного і соціального балансу в Карпатському регіоні.

2. Вважати доцільним проведення суцільного ландшафтно-екологічного картографування Українських Карпат в масштабі 1:200 000 (1:100 000) на базі ГІС технологій, яке б включало створення серії карт: ландшафтної, сучасного рослинного покриву, лісів, небезпечних природних процесів і явищ та ін.

3. У справі збереження біорізноманіття Карпат пріоритетними вважати такі напрямки досліджень:

- інвентаризація і моніторинг флористичного та фауністичного різноманіття;

- інвентаризація і моніторинг мисливських видів тварин та середовищ їх існування;

- вивчення структурно-функціональної організації і динаміки угруповань живих організмів первинних екосистем Карпатського регіону як еталонів для моделювання і керування процесами в екосистемах;

- вивчення впливу фрагментації популяцій та угруповань видів рослин і тварин гірських регіонів та змін їх просторово-часової структури на виживання;

- розробка загальнодержавних програм, спрямованих на збереження та відтворення біорізноманіття, зокрема програми щодо збереження та керування станом популяцій великих хижих ссавців;

- розробка наукових обґрунтувань формування Карпатської регіональної екомережі та розширення мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду регіону;

- охорона зникаючих видів флори і фауни.

4. На базі Інституту екології Карпат НАНУ або Державного природничого музею НАНУ (м. Львів) сформувати робочу групу для координації наукових досліджень в регіоні Українських Карпат.

VI. Іншим державним установам:

1. Міністерству освіти і науки України у співпраці із Міністерства екології і природних ресурсів України розробити і запровадити систему еколого-освітних та навчально-виховних заходів, спрямованих на формування у свідомості населення, особливо дітей та молоді, екологічного мислення, бережливого ставлення до гірських екосистем, необхідності впровадження екологічних систем і технологій у горах для збереження унікальної природної та культурної спадщини горян.

2. Державній туристичній адміністрації України:

- розробити і подати на затвердження Кабінету Міністрів України національну програму освоєння рекреаційного потенціалу Українських Карпат;

- інституційно сприяти розвитку екологічного та зеленого (сільського) туризму в регіоні.

3. Державному комітету лісового господарства України зосередити увагу на:

- ширшому впровадженню технологій сталого лісокористування, в тому числі природозберігаючих технологій лісозаготівель;

- посиленні заходів, спрямованих на збереження та відновлення лісів, зокрема корінних деревостанів, доведення лісистості території Карпатського регіону до оптимальної;

- проведенні реконструкції біологічно нестабільних смерекових і соснових монокультур за межами їх природного зростання;

- розбудові і покращенню існуючого стану лісових доріг;

- ширшому застосуванню біологічних методів захисту лісу, що передбачає відновлення роботи обласних лабораторій захисту лісу;

- розробці організаційно-господарського механізму раціонального використання деревних лісових ресурсів;

- підготовці молодих кадрів для лісового господарства, для чого провести у 2004 році в Українських Карпатах міжнародну школу молодих учених-лісівників.

4. Обласним державним адміністраціям Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей:

- розробити та запровадити програми відновлення традиційних методів господарювання у горах, сприяти розробці та запровадженню стратегій сталого розвитку громад і місцевих планів дій з охорони довкілля, розвитку дрібного підприємництва, підготовці і перепідготовці кадрів;

- сприяти збереженню і відтворенню біологічного та ландшафтного різноманіття регіону;

- сприяти розвиткові місцевого екологічно збалансованого підприємництва;

- розробити та запровадити програми покращання гідрологічного режиму гірських річок в Карпатах, сприяти впровадженню екологічно обґрунтованих, природозберігаючих протипаводкових заходів;

- сприяти зміні методу використання лісового фонду з врахуванням пріоритету екологічних і соціальних функцій лісових екосистем.

VII. Підготовка і проведення конференції здійснені на високому науковому та організаційному рівні. Для забезпечення її успішної роботи Карпатським біосферним заповідником створено всі умови. Учасники конференції висловлюють подяку адміністрації Карпатського біосферного заповідника за прекрасну організацію міжнародної конференції та бажають його колективу плідної роботи у запровадженні ідеї сталого розвитку в Карпатському регіоні.

Ф.Д. Гамор, директор Карпатського

біосферного заповідника,

доктор біологічних наук