Еліта європейської лісознавчої науки на Закарпатті.

12-17 жовтня ц.р. на Закарпатті проходитиме міжнародна наукова конференція “Природні ліси в помірній зоні Європи - цінності та використання”.

Вітаємо учасників конференції.

Для сталого лісокористування.

            Проведення на Закарпатті міжнародної конференції, з участю понад двухсот представників наукової еліти із 26 країн західної та східної Європи, засвідчує, по-перше , про велику наукову та практичну актуальність проблем, що винесені на її обговорення, по-друге, відображає чималий інтерес європейської спільноти до української держави, і по-третє демонструє довіру та заслужене міжнародне визнання її організаторів-Швейцарського федерального інституту лісових, снігових та ландшафтних досліджень (WSL) і українського Карпатського біосферного заповідника.

            Особливої значимості нашій конференції додає і той факт, що вона проходитиме під патронатом Ради Європи, Світового фонду природи (WWF), Міжнародного союзу охорони природи (IUCN) та Міжнародної спілки лісівничих досліджень (ІUFRO). Підтримка цими авторитетними міжнародними політичними, науковими та природоохоронними інституціями уже само по собі засвідчує важливість  проведення на Україні цього наукового зібрання.

            До підготовки конференції чимало зусиль  доклали її організаційний та  міжнародний науковий комітети. А завдяки спонсорам - Закарпатській обласній раді, Швейцарській інженерній консультативній фірмі “Хронотек АГ” (м. Люцерн), Швейцарській годинниковій фірмі “Мондейн” (м. Цюріх), Швейцарській агенції із розвитку та співробітництва (DEZA), Швейцарському національному науковому фонду та керівникам багатьох підприємств і організацій м. Мукачева, Тячівського та Рахівського районів, для проведення конференції створені необхідні умови.

 У рамках підготовки до конференції, за фінансової підтримки швейцарської фірми із  виготовлення віконних блоків “Velux” видано на німецькій та українській мовах прекрасну кольорову науково-популярну книгу “Праліси  в центрі Європи. Путівник по лісах Карпатського біосферного заповідника”, яка без сумніву відіграє важливу роль у пропаганді, особливо на заході, природних та культурних цінностей нашого краю.

            Проведення конференції та видання цієї книги є важливим підсумком багаторічної співпраці українських та швейцарських науковців у рамках проекту партнерства установ, що підтримується Швейцарським національним науковим фондом. Тому є велика надія, що цей науковий форум, дасть новий  імпульс поглибленню не тільки цієї співпраці, а й відкриє нові можливості для розробки наукових та бізнесових проектів, слугуватиме запровадженню ідей сталого лісокористування на Україні. Але найголовніше, проведення конференції, сприятиме створенню позитивного іміджу Закарпаттю, стимулюватиме  його подальший соціально-економічний розвиток.

У зв’язку з цим треба особливо наголосити, що серед  великих багатств, якими володіє наш край,  чи не найбільший інтерес у європейських лісознавців та туристичних агентств  проявляється до унікальних пралісових екосистем. Для знайомства з ними  сюди  часто приїздять науковці та туристичні групи з Німеччини, Франції, Австрії, Швейцарії, Чехії, Словаччини та інших країн. Їх роль  не рідко обговорюється на наукових конференціях та в засобах масової інформації.  Так, скажімо у статті “Чим є для нас праліси Закарпаття”, яка ще у 1999 році появилась на сторінках відомої швейцарської  газети “Ноє цюрхер цайтунг” наголошено: “Праліси та культурні ландшафти Закарпаття є ідеальною базою для порівняння з актуальними у Швейцарії темами ведення лісового господарства та охорони природи і ландшафтів”. А у доповіді на великій  міжнародній конференції “Схід-захід: цінності природи і людини”, що проходила у Швейцарії в кінці 2000 року, експерт Ради Європи, директор Швейцарського федерального інституту лісових, снігових та ландшафтних досліджень, доктор Маріо Ф. Броджі підкреслив “сьогодні ці величезні скарби  (тобто праліси Закарпаття Ф.Г.), які включають надзвичайно цінну інформацію із розвитку лісу та клімату, а також про види та охорону природи, стають об’єктами спільних досліджень для західно - та східноєвропейських науковців. Ця робота створює прекрасну платформу для дослідників сходу і заходу, дає можливість обмінюватись інформацією, ідеями та створює передумови для європейської мережі екологічних досліджень”. Тому проведення на базі пралісів Карпатського біосферного заповідника, міжнародної  наукової конференції “Природні ліси  в помірній зоні Європи - цінності та використання”, є важливим етапом узагальнення цих досліджень, в оцінці їх ролі для науки і практики.

Говорячи сьогодні про наукове значення пралісів Закарпаття, не можна не згадати, що визначним піонером  їх дослідження та охорони був Алоїс Златнік. Цей природодослідник, професор із чеського міста Брно, ще у 30-х роках минулого століття відшукав ці праліси, задокументував їх , та заклав тут серію постійних пробних площ, які через багато років відновив та провів повторні описи, не менш відомий словацький професор закарпатського походження Іван Волощук. В результаті отримано унікальні наукові дані про закономірності розвитку лісових екосистем без втручання людини за майже шестидесятирічний період. До речі аналогів  подібних у часі досліджень пралісових екосистем науці не відомі.

            На думку західноєвропейських дослідників праліси Закарпаття є природною спадщиною світового значення, адже, крім усього іншого володіючи стійкістю проти природних катаклізмів, вони відіграють виключну екостабілізуючу та водорегулюючу роль. Їх значення зростає ще й тому, що за винятком північних хвойних лісів, залишки пралісових екосистем на європейському континенті можна знайти практично лише у східній і південно-східній Європі. В Альпах рештки пралісів збереглися в Австрії і Швейцарії, причому історія лісокористування у них є не завжди відомою. Більше того ділянки європейських пралісів мають площу всього від 50 до 100 гектарів, а суцільні масиви з площею понад одну тисячу гектарів є дуже рідкісними. Особливо це стосується чистих букових лісів,  тому великі пралісові екосистеми, такі як в Угольському - Широколужанському масиві, з площею біля десяти тисяч гектарів, є взагалі унікальними для Європи. Праліси у цій частині світу збереглися переважно у важкодоступних місцях, високо у горах, тому в них домінують хвойні породи. Проте в Карпатському біосферному заповіднику біля 80% пралісів становлять листяні насадження. А взагалі три чверті лісів заповідника належать до природних і мають пралісовий характер. Вони надійно охороняються і раціонально використовуються в наукових та еколого-освітніх цілях. А після нагородження Карпатського біосферного заповідника Радою Європи європейським дипломом, наукові дослідження у пралісах значно активізувались. Зокрема, спільно зі Швейцарським федеральним інститутом лісових, снігових та ландшафтних досліджень, започатковано цілий ряд проектів із вивчення динаміки чисельності популяцій безхребетних тварин у букових пралісах та швейцарських господарських лісах. Для аналізу структури угольських пралісів та з метою реконструкції “Сільвальдлісу” поблизу міста Цюріх в 2000 та 2001 роках закладено десятигектарні постійні  пробні площі. На основі проведених досліджень в швейцарських та українських наукових виданнях опубліковано серію статей присв’ячених вдосконаленню методів ведення лісового господарства на принципах сталого розвитку, розроблено  інші важливі практичні рекомендації.

            Україна одна з найменш заліснених територій у Європі. Крім того у її лісах накопичилось чимало проблем, особливо у карпатському регіоні. Тому результати цих досліджень, досягнення науки і європейський досвід сталого лісокористування загалом, може добре прислужитись лісоводам і нашого краю. Тим більше, що на конференції буде презентовано доповіді із найсучасніших досягнень європейської лісознавчої науки і практики. Зокрема, на пленарних сесіях провідні вчені із Фінляндії, Великобританії, Швейцарії, України та інших країн розглянуть проблеми впливу лісу на утворення  водного стоку, соціально-економічні цінності природних лісів та їх роль для збереження біорізноманіття, буде роз’яснено сучасні трактування ролі старих лісів для розвитку лісівництва тощо. Ці та інші проблеми детально обговорюватимуться також на засіданнях 12 секцій та на двох сесіях постерів. Практичні аспекти структури та динаміки природних і господарських букових та ялицево-букових лісів, їх роль для розвитку туризму, різноманітні проблеми з управління та охорони лісових екосистем будуть продискутовані під час екскурсій до Угольських та Чорногірських пралісів. Учасники конференції ознайомляться із культурними цінностями Закарпаття, зокрема перед ними виступить Закарпатський народний хор, вони ознайомляться із Мукачівським замком та іншими цінностями нашого краю.

            До початку конференції вийде у світ збірник тезів доповідей, з якими можна буде ознайомитись у найбільших наукових бібліотеках України.

І насамкінець, хочеться підкреслити: проведення цієї великої міжнародної наукової конференції на базі пралісів Закарпаття, ще раз підкреслює їх міжнародне значення. І є велика надія, що в Україні їх роль теж буде належним чином оцінена. У них, як і в природних лісах взагалі побачать не тільки джерело дармової деревини, але й велике національне природне і культурне надбання, яке має чимале наукове і туристичне значення. Тому хоча би до Угольсько-Широколужанських та Чорногірських пралісів буде прокладено найближчим часом асфальтовані автомобільні дороги, тут збудують готелі та іншу інфраструктуру. В результаті будуть створені умови до більш ефективного використання їх в наукових та еколого-освітніх цілях. Сюди прийдуть екотурити, а з ними нові робочі місця для місцевих жителів та добра слава закарпатському краю.

  Федір Гамор,

 співголова оргкомітету конференції,

 директор Карпатського біосферного заповідника,

 доктор біологічних наук.