Природні ліси в помірній зоні Європи: цінності та використання

(Міжнародна конференція в Мукачеві, Закарпаття,

Україна, 13 – 17 жовтня 2003)

         З 13 по 17 жовтня 2003 року на базі Карпатського біосферного заповідника проходила міжнародна наукова конференція “Природні ліси в помірній зоні Європи: цінності та використання”. На це наукове зібрання з’їхалось 250 представників еліти Європейської лісознавчої науки з 26-ти країн Західної та Східної Європи. Серед них відомі вчені: Маріо Броджі і Петер Дуеллі (Швейцарія), Петер Шмідт (Німеччина), Ярі Парвіайнен (Фінляндія), Білл Слі (Великобританія), Ґеорґ Франк і Елізабет Йоґанн (Австрія), Еміл Клімо (Чехія), Андрій Яворські (Польща), Ладіслав Пауле (Словаччина), Степан Стойко, Ірина Дудка, Світлана Зиман, Василь Комендар, Василь Парпан (Україна) та інші.

         Найбільш представницькими на конференції були делегації вчених України (76), Німеччини (25), Швейцарії (24), Австрії (7), Польщі (6), Чехії (6), Румунії (4), Словаччини (4) та інших країн.

Конференція проходила під патронатом Ради Європи, Всесвітнього фонду природи “WWF”, Міжнародного союзу охорони природи (IUCN) та міжнародної спілки лісівничих досліджень (IUFRO). Ініціаторами її проведення стали Швейцарський федеральний інститут лісових, снігових та ландшафтних досліджень (WSL) та Карпатський біосферний заповідник.

         Вітання учасникам конференції надіслав Голова Верховної Ради України В. М. Литвин.

         В ньому, зокрема, підкреслено, що “проведення у Закарпатті міжнародної конференції під патронатом Ради Європи за участю представників наукових кіл з 26 країн засвідчує значний інтерес Європейської спільноти до України і ще раз підтверджує високий авторитет її організаторів – Швейцарського федерального інституту лісових, снігових та ландшафтних досліджень (WSL) та Українського Карпатського біосферного заповідника.

Україна одна з найменш заліснених у Європі територій, тому проблемі охорони та раціонального використання її лісових багатств, Верховна Рада та уряд приділяють підвищену увагу. Останнім часом прийнято державну програму “Ліси України”. Закон “Про мораторій на проведення суцільних рубок в ялицево-букових лісах Карпатського регіону”, підготовлено нову редакцію Лісового Кодексу, тощо. У цій справі велике значення надається використанню досягнень науки та Європейського досвіду сталого лісокористування.

         Певен, що ваша Конференція послужить справі міжнародного обміну інформацією, посприяє розвитку лісознавчої науки та зблизить науковців Сходу і Заходу”.

         У привітанні Віце-прем’єр-міністр України Іван Кириленко на адресу конференції наголосив: “В сучасних умовах глобалізації як ніколи зростає роль міжнародної співпраці, кооперації науковців і фахівців з різних країн. При цьому головними завданнями залишаються сталий розвиток і збереження навколишнього середовища, раціональне використання природних багатств, збереження історичної та культурної спадщини.”

         Відкриваючи пленарне засідання конференції директор Карпатського біосферного заповідника, доктор біологічних наук Ф. Д. Гамор підкреслив, що ідея проведення на базі пралісів Закарпаття, міжнародної наукової конференції виникла не випадково. Вона є результатом багаторічної співпраці українських та швейцарських науковців у рамках проекту партнерства установ, що підтримуються швейцарською науковою фундацією. Без сумніву цей науковий форум, дасть новий імпульс поглибленню співпраці не тільки між цими організаціями, а й відкриє нові можливості для розробки наукових та бізнесових проектів, слугуватиме запровадженню ідей сталого лісокористування на Європейському континенті, особливо на Україні.

         До учасників конференції звернувся голова Державного комітету лісового господарства України М. В. Колісниченко.

         Він підкреслив, “що Україна, не зважаючи на невелику лісистість території (15,6 %), має покриту лісом площу 9,4 мільйона га. і займає 10 місце в Європі. Ліси в нашій державі виконують насамперед екологічні функції і мають обмежене експлуатаційне значення. На половині площі лісів промислові рубки заборонені, а 13 % є заповідними. На землях Держлісфонду створено 2,8 тис. об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею близько мільйона гектарів.”

         Українські Карпати – найунікальніший регіон України з багатим різноманіттям рослинного і тваринного світу, рідкісних для Європи видів, - сказав далі п. Колісниченко. – Тут зосереджено близько 20 % лісового фонду держави.

         На цій території, за даними науковців, збереглось понад 60 тис. га. унікальних пралісів. Це неоцінені природні об’єкти для розробки наукових основ реконструкцій трансформованих похідних деревостанів, покращення їх структури, біологічної, екологічної стабільності та підвищення продуктивності. Природа дарує людству свій тисячолітній досвід створення оптимальних лісових екосистем. Тому наше завдання – повною мірою використати цей золотий фонд.

         Природні ліси і праліси в Карпатах збережені в різних висотних поясах і слугують моделями для опрацювання засад сталого розвитку регіону, раціонального ведення лісового господарства, забезпечення реалізації державної політики в справі сталого управлінні лісами.

         З метою вивчення досвіду інших країн Держкомлісгосп України зміцнює та розширює контакти з міжнародними організаціями. З 1992 року співпрацюємо з комітетом з лісоматеріалів Європейської комісії ООН та Об’єднаним комітетом з технологій, керування і підготовці працівників у лісовому господарстві.

         Україна приєдналася до Пан-європейського процесу захисту лісів Європи, галузеві наукові інститути є членами Міжнародного союзу лісових наукових організацій (IUFRO).

         Важливим завданням інтеграції є узгодження національних аспектів лісового господарства з міжнародними. У цьому корисними є спільні міжнародні проекти, в яких приймають участь українські фахівці та зарубіжні експерти.”

         З привітанням до учасників конференції звернулися також перший заступник голови Закарпатської облдержадміністрації С. С. Ревак та заступник голови Закарпатської облради І. В. Артьомов, директор Швейцарського федерального інституту лісових, снігових та ландшафтних досліджень (WSL) Маріо Броджі.

Резонансними на конференції були наукові доповіді: “Праліси та природні ліси помірної зони Європи” доктора агрономії і лісівництва Фінляндського науково-дослідного інституту лісу, професора Ярі Парвіайнена, “Праліси та природні ліси в Україні: проблеми та стратегія охорони” - директора Українського НДІ гірського лісівництва, професора В. І. Парпана, “Карпатський біосферний заповідник: збереження та стале використання” - директора Карпатського біосферного заповідника, доктора біологічних наук Ф. Д. Гамора, “Старі ліси як джерело знань для лісівництва: реальність чи міф?” – професора із Швейцарії Пітера Бранга, “Важливість природних лісів для біорізноманіття” – професора Петера Дуеллі зі Швейцарії, “Соціально-економічні цінності природних лісів” – професора Біла Слі із Великобританії, “Вплив лісу на утворення стоку” – професора Крістофа Хега з Швейцарії, тощо.

Потім учасники конференції працювали в дванадцяти секціях, зокрема, “Структура та динаміка природних та господарських ялицево-букових і смереково-ялицевих лісів”, “Генетичне та видове різноманіття”, “Структура та динаміка природних та господарських букових лісів”, “Оцінка біорізноманіття та цінності збереження”, “Динаміка рослинності та моделювання екосистеми”, “Охорона природних лісів в минулому та на сьогоднішній день”, “Управління природними лісами та буферними зонами”, “Природні ліси та туризм”, “Різноманітні соціально-економічні цінності природних лісів” та інших.

Всього за три дні роботи конференції було заслухано понад 60 доповідей. Велика кількість різноманітних матеріалів була представлена на сесії постерів.

         На конференції прийнято Мукачівську заяву та Звернення. У заяві зафіксовано загальну картину стану природних лісів у помірній зоні Європи. При цьому відзначено, що центральними завданнями мають бути питання вивчення їх структури, динаміки розвитку, біорозмаїття та суспільно-економічних цінностей, а також проблеми їх захисту. У Заяві особливо наголошується, що природні ліси є рідкісними та вразливими екосистемами. Тому вони важливі для формування заповідної мережі, використання їх як базових ареалів для апробації наближених до природнього методів господарювання, а також для збереження “in situ” лісового генофонду та створення депозитарію лісової природи. Конференція рекомендувала, щоб проблеми природних лісів були включені до Робочої Програми щодо імплементації Віденської декларації та Резолюцій конференції міністрів по захисту лісів у Європі (MCPFE), з наголосом на Резолюції 4 (Збереження та збагачення лісового біорозмаїтття в Європі) та її розділів 9, 10, 16.

         У Зверненні учасники конференції пропонують: 1. провести інвентаризацію пралісів і природних лісів на основі уніфікованої методики; 2.  Швейцарському федеральному інституту лісових, снігових та ландшафтних досліджень розробити юридичні основи територіальної охорони осередків пралісів та природних лісів; 3. науково-дослідним установам та організаціям країн, де збереглися праліси та природні ліси, проводити відповідні наукові дослідження та моніторинг з метою використання отриманих даних у практичному лісівництві та екологічній освіті.

         Уряду України окремо рекомендовано: 1. передбачити у новій редакції Лісового кодексу України розділ про охорону, збереження і використання природних лісів та пралісів на основі передового досвіду Європейських країн і застосувати їх як екологічні моделі для лісів господарського призначення; 2. враховуючи транскордонне екологічне значення Карпат у Центрально-Східній Європі та особливе значення гірських лісів у підтриманні екологічного балансу прискорити реалізацію законів України щодо розширення мережі природно-заповідного фонду України; 3. для збереження генофонду лісових порід посилити контроль за охороною і збереженням генетичних резерватів; 4. внести зміни для забезпечення переходу до вибіркової системи господарювання як основи вивчення лісового господарства; 5. порушити клопотання про включення Карпатського біосферного заповідника до Всесвітньої мережі природного і культурного спадку ЮНЕСКО.

         До конференції випущені на українській і англійській мові тези доповідей, у яких поміщено 129 статей. Зараз готується до друку розширений збірник матеріалів, який вийде у Швейцарії.

Для учасників конференції була організована широка культурна програма. Перед гостями виступив Закарпатський народний хор, проведено екскурсію до Мукачівського замку та до Угольських і Чорногірських пралісів.

         Відбулась також презентація виданої на українській та німецькій мовах книги “Праліси в центрі Європи. Путівник по лісах Карпатського біосферного заповідника”, який став визначною подією в науковому та культурному житті України.

Ф. Д. Гамор