ОХОРОНА ТЕРИТОРІЇ

Охорона території заповідника покладена на службу державної охорони, яка створена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про службу державної охорони природно-заповідного фонду України» та має статус правоохоронного органу. Даною постановою визначені завдання та повноваження служби державної охорони. Склад служби держохорони заповідника нараховує 150 посадових осіб, очолює її директор заповідника. Координує роботу служби держохорони заповідника відділ державної охорони ПЗФ. Територія заповідника розташована в межах Рахівського, Тячівського, Хустського та Виноградівського районів та розподілена на дванадцять природоохоронних науково-дослідних відділень – Кевелівське, Богдан-Петроське, Чорногірське, Кісвянське, Петрос-Говерлянське, Трибушанське, Рахів-Берлибаське, Марамороське, Кузійське, Угольське, Широколужанське та відділення «Долина нарцисів» імені професора Василя Комендаря.

№ п/п

ПНД відділення

Площа, га

Прізвище, ініціали начальників ПНД відділень

загальна

в т.ч. без вилучення

Тячівський район

1.

Широколужанське

6533

879

Мула В.В.

2.

Угольське

8500

3771

Угляй В.І.

Рахівський район

3.

Богдан-Петроське

3787

815

Шемота В.В.

4.

Кевелівське

10568

4948

Вербіцький В.В.

5.

Чорногірське

6945

1611

Костан М.В.

6.

Марамороське

4103

644

Колачук Р.Ю.

7.

Трибушанське

5956

3043

Шемота В.М.

8.

Кісвянське

4630

1542

Саган І.І.

9.

Рахів-Берлибаське

3013

57

Чулянчик А.Г.

10. Кузійське 1449 299

Айб М.М.

11.

Петрос-Говерлянське

1297,8

-

Дуб І.І.

Хустський район

12.

Долина нарцисів

1197

941

Навроцький О.Р.

 

Всього

58035,8

18550

 

 

У Виноградівському районі розташовані урочища Чорна та Юліївська гора площею 941 га, які входять в склад заповідника без вилучення в землекористувачів.

Територія кожного ПНД відділення розділена на природоохоронні дільниці та обходи. Роботою природоохоронної дільниці безпосередньо керує майстер з охорони природи. За кожним обходом закріплений інспектор з охорони природно-заповідного фонду, який несе відповідальність за охорону даної території. Середня площа одного обходу в заповіднику становить 592 га. Вхід (в`їзд) на територію заповідника здійснюється через контрольно-перепускні пункти (КПП). На КПП забезпечується щоденне чергування служби державної охорони, проводиться інструктаж з туристами та відвідувачами. На пожежонебезпечний період, а на окремих КПП протягом року, встановлюється цілодобове чергування. В усіх ПНД відділеннях служба держохорони проводить регулярне патрулювання території по спеціально визначених маршрутах. Крім того, періодично проводяться рейди з перевірки дотримання заповідного режиму. В літній період посилюється охорона високогірних територій, зокрема здійснюється чергування на таких КПП у високогір’ї, як «Лисичий», «Копиця» та «Сідловина під Говерлою». В травні місяці на період цвітіння червонокнижного виду - нарцису вузьколистого посилюється охорона відділення «Долина нарцисів» імені професора Василя Комендаря.

Територія біосферних заповідників передбачає функціональне зонування території і встановлення диференційованого режиму охорони. В заповіднику виділено чотири функціональні зони (карта-схема):

-         заповідна;

-         буферна;

-         антропогенних ландшафтів;

-         регульованого заповідного режиму.

В заповідній зоні заборонено будь-яке господарське втручання в хід природних процесів. Тут заповідник виконує в основному наукові і природоохоронні завдання, тому відвідування цієї території обмежено. Крім штатних працівників на території заповідної зони можуть працювати спеціалісти з різних науково-дослідних установ, а також студенти вищих навчальних закладів, які проходять в заповіднику навчально-виробничу практику. В буферній зоні, яка створена для запобігання негативного впливу на заповідне ядро, господарська діяльність суворо лімітується. Зона антропогенних ландшафтів, де проводиться традиційне природокористування та рекреація, підлягає постійному контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства. У цій зоні знаходяться традиційні високогірні пасовища (полонини) з усіма необхідними атрибутами – житлом, господарськими будівлями, загонами для овець тощо. Ділянки вздовж доріг та екотуристичних маршрутів, території які потребують регулювання природних процесів віднесені до буферної зони.