НОВИНИ

Шановні колеги!

у  м. Рахів Закарпатської області відбулася Міжнародна науково-практична конференція

“Екологічні та соціально-економічні аспекти катастрофічних стихійних явищ

у Карпатському регіоні (повені, селі, зсуви)”

На конференції розглядалися такі питання:

1. Природні причини виникнення.
2. Стабілізаційна роль біогеоценотичного покриву.
3. Роль антропогенних чинників у посиленні катастрофічних стихійних явищ.
4. Просторові і часові закономірності проявів повеней, селів і зсувів.
5. Соціально-економічні наслідки катастрофічних стихійних явищ.
6. Система організаційних, управлінських і господарських заходів, спрямованих на попередження повеней, селів і зсувів та зменшення їх руйнівної дії.
7. Формування карпатської регіональної екомережі та оптимізація природно-заповідних територій.
8. Міжнародне співробітництво з питань запобігання стихійних явищ і ліквідації їх наслідків.

    Міжнародна науково-практична конференція “Екологічні та соціально-економічні аспекти катастрофічних стихійних явищ у Карпатському регіоні (повені, селі, зсуви)” проходила з 21 до 24 вересня 1999 р. в м. Рахові (Закарпатська обл., Україна). Конференція організована Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Карпатським біосферним заповідником та Інститутом екології Карпат НАН України за фінансової підтримки Дунайсько-Карпатської програми Всесвітнього фонду охорони природи. В її роботі взяли участь відповідальні працівники Мінекобезпеки України та Міністерства з надзвичайних ситуацій України, представники органів місцевої влади та громадськості, науковці, працівники природоохоронних установ з України, Польщі, Угорщини, Швейцарії, Румунії, Словаччини та США – загалом 181 особа.

    На конференції заслухано 16 пленарних і 53 секційних доповідей та повідомлень, в обговоренні взяло участь 17 осіб. За результатами роботи опубліковано збірник матеріалів конференції, в який поміщено 94 статті.

    У результаті дискусії учасники конференції дійшли висновку, що Карпатський регіон належить до одного з найбільш екологічно вразливих у Центральній Європі. Характеризуючись складною геологічною будовою та комплексом несприятливих гідрометереологічних умов, Карпатські гори служать місцем виникнення різноманітних стихійних явищ. Вони мають густу мережу річок і потоків і належать до регіонів з підвищеною водністю. Крім того, в результаті багатовікової екстенсивної господарської діяльності тут порушено екологічну збалансованість, що поряд з великою та нерівномірною кількістю опадів і глибокими змінами в структурі біогеоценотичного покриву виявилися головними чинниками таких небезпечних для гір явищ, як повені і паводки, селі, зсуви та ерозійні процеси з катастрофічними наслідками. Причому, в останні десятиріччя ці явища не тільки значно почастішали, а й приносять все більше і більше шкоди економіці України та сусідніх країн.

    Констатуючи, що виникнення катастрофічних паводків, селів і зсувів залежить від природних факторів, які в значній мірі посилюються глобальним забрудненням атмосфери, лісогосподарською, лісозаготівельною, аграрною та інженерно-комунікаційною діяльністю людини в горах, що зменшення негативних наслідків цих стихійних явищ без переорієнтації народогосподарського комплексу в бік розвитку екологічно-безпечних видів діяльності й без міжнародної підтримки зацікавлених сусідніх країн малоймовірне, міжнародна науково-практична конференція рекомендує:

На міждержавному рівні

    1. Розробити міждержавну програму вивчення процесів формування катастрофічних явищ у Карпатських горах, створити для цього спеціальну міжнародну науково-технічну координаційну Раду та регіональну систему екологічного моніторингу лавино-, селе-, зсуво- і паводконебезпечних ділянок для створення банку інформації, прогнозування стихійних явищ та опрацювання запобіжних заходів.

    2. Урядам країн Карпатського регіону розробити систему спеціальних заходів, спрямованих на переорієнтацію народногосподарського комплексу в горах у бік розвитку екологічно безпечних видів діяльності, звернувши особливу увагу на запровадження податкових і митних пільг для тих суб`єктів господарювання, які використовують екологічно безпечні технології в лісовому та сільському господарствах.

На національному рівні

   3. Міністерству сільського господарства і продовольства, Держкомлісу України, Обласним державним адміністраціям удосконалити систему протипаводкових і протиерозійних заходів, забезпечити їх впровадження у верхів`ях басейнів гірських рік і потоків. Уважати, що до найважливіших з них належить відмова або обмеження суцільних вирубок лісу, зменшення розорювання крутосхилів і перевипасу худоби на гірських луках та заборона безсистемного прокладання мережі доріг, розробка стратегії будівництва системи лісових доріг і транспортних шляхів у цілому. У витоках гірських річок відновити водосховища (гаті), які перехоплювали б снігові талі води, поверхневі стоки від зливових дощів. Створити при обласних державних адміністраціях Карпатського регіону спеціальні підрозділи охорони гірських рік і раціонального використання їх природних ресурсів.

    4. Держкомлісу України переглянути нормативну базу ведення лісового господарства та лісоексплуатації у горах, розробити проект закону України “Про гірські ліси” та підготувати комплексну програму “Карпатський ліс”. Особливу увагу звернути на втілення сучасних технологій ведення лісового господарства та лісоексплуатації в гірських умовах, збільшення лісистості, відновлення верхньої межі лісу, відтворення корінних деревостанів і корінних фауністичних комплексів. Враховуючи наслідки екологічної катастрофи та велике водоохоронне й водорегулівне значення карпатських лісів, дозволити обласним адміністраціям за поданням Управління лісового господарства встановлювати плату за деревину від пня (попенна плата) у вигляді рентних платежів.

    5. Враховуючи великий рекреаційний потенціал Карпат, просити Кабінет Міністрів України вважати туристично-рекреаційну індустрію одним з пріоритетних напрямів розвитку Карпатського регіону, розробити національну програму освоєння рекреаційного потенціалу Українських Карпат і підготувати проект закону “Про гірський туризм”.

    6. Мінекобезпеки України, науково-дослідним установам, Обласним державним адміністраціям приділити особливу увагу створенню екологічної мережі в Українських Карпатах та її інтеграції в Європейську екомережу, створенню транскордонних міжнародних природоохоронних резерватів, розширенню території існуючих і створенню нових природно-заповідних об’єктів. Особливу увагу зосередити на створенні природоохоронних територій у верхів`ях річок.

На регіональному рівні

   7. Створити під егідою НАН України міжгалузевий центр координації наукових досліджень та моніторингу стихійних природних явищ з метою оцінки закономірностей, прогнозування та захисту територій Карпатського регіону від негативного розвитку природних і техногенних процесів. Вивчати вплив повеней та паводків на рослинний і тваринний світ регіону.

    8. У комплексних програмах екологічної безпеки регіону передбачити систему заходів щодо попередження та боротьби зі шкідливими наслідками природних стихійних явищ. До цих заходів включити переведення, починаючи з 2000 року, усіх лісгоспів Українських Карпат на осінньо-зимову заготівлю деревини, крім рубок, пов`язаних з веденням лісового господарства, а також послідовне переведення трелювання деревини у всіх лісах Українських Карпат, незалежно від форм власності, з тракторного на канатний та гужовий способи. З метою більш оперативного усунення катастрофічних наслідків стихійних природних явищ в Українських Карпатах, а також сприяння науковим дослідженням цієї проблеми створити Карпатський екологічний фонд.

    9. Уважати одним з основних завдань регіональних наукових, освітніх і громадських організацій формування екологічної культури та екологічної свідомості населення гірських районів. Відновити спеціальність “Екологічна геологія” у вузах регіону для підготовки фахівців з вивчення, запобігання, прогнозування та ведення моніторингу стихійних природних явищ.

    10. Обласним держадміністраціям відновити незалежну екологічну експертизу та громадське обговорення проектів будівництва споруд, які можуть стимулювати стихійні природні явища або піддаватися їх впливові.

    11. Рекомендації конференції опублікувати в пресі й надіслати до Кабінету Міністрів України, Мінекобезпеки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Державного комітету лісового господарства України, а також компетентним державним органам і науковим установам Карпатського регіону.

    12. Висловити подяку колективу Карпатського біосферного заповідника за організацію науково-практичної конференції та побажати йому плідної роботи в благородній справі збереження природи Карпат.