Рахів може стати „Екологічним Давосом”

15-16 червня ц.р. проведено дні газети „Голос України” в Центрі Європи, в рамках яких, на центральній садибі Карпатського біосферного заповідника в Рахові, відбувся круглий стіл на тему „Екологічний Давос” у Центрі Європи”. Для участі в цьому заході зібралися керівники органів влади області і району, представники газети „Голос України” на чолі із заступником головного редактора Леонідом Бровченком, територіальних громад, які розташовані в зоні діяльності КБЗ, наукових  еколого-придоохоронних  закладів, знані журналісти.

Про ідею проведення круглого столу на Рахівщині, її суть для газетярів „Голосу України” розповів Л. Бровченко.

На засіданні круглого столу  заслухано ряд доповідей і повідомлень. Зокрема, „Природні та культурно-історичні передумови для розбудови „Екологічного Давосу” у Центрі Європи” – такою була тема виступу директора Карпатського біосферного заповідника, доктора біологічних наук, професора Федора Гамора. Директор Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва, доктор біологічних наук, професор Василь Парпан свою доповідь присвятив „Проблемам переведення лісового господарства в Карпатах на засади сталого лісокористування”. „Екологічним проблемам та шляхам їх розв’язання у гірській частині Закарпаття” свій виступ присвятив Олександр Кагало, завідувач відділу Інституту екології Карпат НАН України, кандидат біологічних наук. Голова Рахівської районної адміністрації Дмитро Андріюк доповів „Про розвиток туризму та рекреації, як основний пріоритет для гірської Рахівщини”, а голова міста Рахів Ярослав Думин – „Гуцульський Париж” у Центрі Європи: проблеми розвитку та відродження історичної слави”. Член Національної спілки письменників України, перший заступник головного редактора всеукраїнського екологічного науково-популярного журналу „Зелені Карпати” ознайомив присутніх зі своїм есе „Центральноєвропейський абориген”, яке незабаром буде опубліковане в одному із українських видань.

На засіданні прийнято Звернення учасників круглого столу до Президента України Віктора Януковича, Кабінету Міністрів України та органів регіональної і місцевої влад.

Учасники круглого столу ознайомилися  з діяльністю КБЗ та його інфраструктурою, відвідали Музей екології Карпат, еколого-освітні центри  „Центр Європи” та „Високогір’я Карпат” на Сідловині під Говерлою, здійснили сходження на найвищу гірську вершину України.

Із виступів на круглому столі           

Федір Гамор:

 – Мені пощастило побувати в т. з. Економічному Давосі ( місто-курорт у Швейцарії, висота н. р. м. – 1560 м, населення – 11 тис. жителів). Тут у 1971 році створено Всесвітній економічний форум (ВЕФ) – неурядову організацію, яка об’єднує біля 1000 компаній і організацій. Засновник і керівник – професор Клаус Шваб (Швейцарія). Із середини 70-х років для участі у роботі запрошують  активних осіб з усього світу (урядовців та лідерів бізнесу). Нинішню назву отримав у 1987 році (до цього – Європейський форум менеджменту).

Членами ВЕФ є до 1000 крупних компаній та організацій із різних країн світу. Постійний виконавчий орган – Рада директорів зі штаб-квартирою у пригороді Женеви-Колонії. Предметом обговорень є найбільш гострі світові проблеми, включаючи охорону здоров’я і охорону навколишнього середовища. Щорічні зустрічі традиційно проводяться один раз на рік у Давосі, у кінці січня на початку лютого.

Крім цього існує ще й „Політичний Давос” – паназійський форум, який з 2001 року щорічно проводяться у китайському місті  Бао на острові Хайнань. Його учасники – провідні політики, представники великого бізнесу, громадські діячі та науковці. У полі зору форуму – глобальні політичні  та економічні процеси.

Нами пропонується створити „Екологічний Давос” на базі Міжнародного виставкового навчально-дослідного центру, який запроектовано створити заповідником у селі Кваси. Це – міжнародний екологічний форум, який міг би щорічно проводитися за місцем створення центру для обговорення найважливіших екологічних проблем та сталого розвитку, які є викликом для нашої цивілізації.

Чому така ідея виникає і чи реально її реалізувати? Насамперед тому, що Карпатський регіон на сьогодні має велику кількість проблем еколого-економічного плану і пов’язаних з ними соціальних, які хвилюють  населення, яке цей регіон населяє. На це вказано в резолюції міжнародної науково-практичної конференції „Карпатський регіон: проблеми і перспективи сталого розвитку” (м. Рахів,13-15 жовтня 1998 р.), у якій записано: „З метою створення Міжнародного правового поля в галузі збереження природи та соціально-економічного розвитку країн Карпатського регіону  урядам цих країн розробити і прийняти Карпатську конвенцію сталого розвитку. Таку рамкову конвенцію розроблено і до неї приєдналася Україна  у травні  2003 року.

Є й основа для створення „Екологічного Давосу” на Рахівщині. Нами розкручено ідею експериментальної еколого-економічної зони „Рахів”,  з документальним оформленням – розробкою відповідного проекту Закону України, який було подано на розгляд у відповідні інстанції ще в 1997 році. Ідею підтримав колишній губернатор краю Г.Г. Москаль. Однак вона залишилася в цілому нереалізованою. Натомість  була прийнята і затверджена урядово Комплексна програма еколого-економічного та соціального розвитку гірської Рахівщини на 1998-2005 роки, розроблена нами спільно з науковцями  Інституту регіональних досліджень НАН України, спеціалістами  обласних органів влади, за якою ми працювали  аж до визначеного строку і яка передбачала трирівневе фінансування заходів. Однак і ця програма, внаслідок руйнівних паводків 1998 і 2001 років та деяких інших причин залишилася нереалізованою. Але слід визнати, що кошти, виділені державою на фінансування протипаводкових заходів були вагомим внеском у відновлення інфраструктури нашого гірського краю, а ті, які виділені населенню за статусом гірських, теж послужили і служать піднесенню рівня життя людей.

На користь Рахівщини, як „Екологічного Давосу”, говорить і те, що саме тут розташований Карпатський біосферний заповідник – потужна державна природоохоронна і науково-дослідна установа, яка відома як в Україні, так і за кордоном. За успіхи у роботі заповідник тричі нагороджений європейськими дипломами Ради Європи, а його Букові праліси ввійшли до Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО. Тут зосереджені інші унікальні і цінні об’єкти ландшафтного і біологічного різноманіття. Наприклад, гора Говерла – символ України, ввійшла до переліку десяти найкращих місць світу, а вже згадані Букові праліси і сам заповідник – до найунікальніших заповідних місць світу (за виданнями Букер і Букер. 2010 рік).            

До цього: заповідник став місцем проведення чисельних міжнародних науково-практичних конференцій, ініціатором прийняття багатьох законодавчих актів з питань охорони і збереження довкілля на державному та міжнародному рівнях.

Немає регіону на Україні і в Центрі Європи найунікальнішого, ніж Рахівщина. Вона – найвисокогірний район нашої держави, оточена Привододільним, Свидовецьким, Чорногірським та Марамороським (Гуцульські Альпи) гірськими масивами, в яких розміщені шість вершин-двотисячників, у т.ч. гора Говерла (2061 м. н.р.м.) – найвища із гір Українських Карпат. На Рахівщині зосереджена найбільша кількість прісних водних джерел України, відомі понад 90 мінеральних джерел. Тут бере початок найдовша притока Дунаю – річка Тиса. До 75 відсотків території району вкрито лісом, 8% – високогірні луки (полонини). Тут формується клімат, водний режим не лише для Закарпаття, а й Єврорегіону в цілому. На Рахівщині знаходяться географічний Центр Європи. Вона має потужний рекреаційно-туристичний потенціал. Тут живуть дуже працьовиті і чудові люди різних національностей, в основному – українці – етмічні гуцули, з унікальною самобутньою культурою – традиціями, обрядами і звичаями, музикою і ремеслами, побутом і архітектурою.

 За рекреаційно-туристичним потенціалом Рахівщина поступається на Україні тільки окремим регіонам Криму (відповідно 16 і 17 балів). До всього ж – сам клімат у наших горах лікує. За багатством ландшафтних ресурсів Рахівщина не має собі рівних не лише у нашій державі, а й у всій Центральній Європі.

Поряд із цими багатствами і цінностями Рахівщина має гострі екологічні та соціально-економічні проблеми, такі як: виснажливе лісокористування, руйнівні паводки, невирішеність питань організації сміттєзвалищ, утилізації і переробки сміття, очистки стоків, ерозії грунтів, руйнації русел гірських річок, зникнення внаслідок антропогенного впливу і глобального потепління рідкісних видів рослин і тварин (втрата біорізноманіття), занепадає традиційне природокористування (господарювання),  значним є безробіття населення...

 Для вирішення усіх цих проблем потрібні значні кошти, зусилля, ресурси, підтримка держави, неурядових організацій і міжнародних фундацій. Створення „Економічного Давосу” на Рахівщині у значній мірі сприяло б вирішенню цих проблем.

 

Василь Парпан:

Існування людини, її здоров'я, добробут і задоволення життям прямо чи побічно залежать від стану фундаментальних біологічних систем і процесів. Особливо це стосується лісових екосистем, до найбільш важливих функцій, яких відносяться: захист водних ресурсів і регуляція гідрологічних стоків, утворення і захист ґрунтів, зберігання і кругообіг живильних речовин, запилення, трофічно-динамічна регуляція популяцій, створення місць існування для осілих і тимчасових популяцій, накопичення і утилізація діоксиду вуглецю, регуляція клімату, підтримка регіональних екосистем і відновлення після непередбачуваних подій.

Тепер лісові екосистеми займають одне з ключових місць у питанні підтримання екологічної рівноваги на планеті. Їм відведена роль стабілізуючого фактора у виконанні середовищетвірних, природоохоронних та рекреаційно-оздоровчих функцій. Саме тому перший пункт Віденської декларації відзначає, що "... Ліси є основою життя на Землі. Підтримуючи ліси ми підтримуємо життя земної цивілізації... ".

Ліс являє собою потужний фільтр. Один гектар лісу за рік вловлює від 30 до 70 тон пилу і засвоює біля 5 тон вуглекислого газу. При цьому, дерева виділяють в повітря 4 тони кисню і ще 2 тони фітонцидів. Один кубометр деревини - це 500 кілограмів депонованого вуглекислого газу, який є причиною парникового ефекту. При запасі в 300 кубометрів гектар лісу депонує 150 тон СО2 (забирає з повітря).

Роль лісів у підтриманні стабільності біосфери сьогодні є загальновизнаною. Лісовим екосистемам властива в найбільшій мірі серед інших природних комплексів здатність до збереження довкілля та до мінімізації негативних зовнішніх впливів. Ліси розглядаються як обов'язковий елемент сталого розвитку суспільства і потребують сталого управління. Стале управління лісами передбачає три основних пріоритети: екологічний, економічний, соціальний.

Лісова екосистема, за сталості своїх таксаційних характеристик, забезпечує збереження характерного для неї (природного) біорізноманіття протягом всього періоду функціонування.

У зімкнутих корінних лісах створюється лісове середовище, яке має максимальну захисну ефективність для цієї території. Виконання лісом в повній мірі гідрологічних функцій починається у віці 30-40 років - після формування лісового середовища.

Водопроникна здатність лісових ґрунтів є надзвичайно високою і лімітується тільки об'ємом ґрунту та ґрунтового стоку. В зімкнутих лісах, завдяки їх мозаїчності, створюються добрі умови для захисту і збереження всіх живих організмів. Лісові екосистеми забезпечують максимальний захист території завдяки постійному (безперервному) функціонуванню в них лісового середовища.

Основними способами відновлення лісу є створення лісових культур, природне відновлення і комбінований спосіб. Переважає створення суцільних і часткових культур (70%) лісорозведення. Плановий обсяг лісорозведення в Карпатах на малопродуктивних землях становить біля 3 тис. га як фактор депонування вуглецю.

У дослідному лісництві УкрНДІгірліс розташований єдиний в Східній Європі гідростаціонар у смерекових лісах, на якому понад сорок років проводяться спостереження за гідрологічним режимом лісової території. Ці спостереження є складовою частиною експериментів з вивчення впливу лісогосподарських заходів на водний баланс території. Також науковцями інституту проводяться дослідження з оцінки впливу різних способів первинного транспортування деревини на лісове середовище (деревостан, ґрунт, підріст).

Ліс являє собою значний резервуар для води. Зімкнутий середньовіковий ліс в змозі затримати від 70 до 100 міліметрів опадів за нормальних гідрологічних умов. З 23 до 27 липня 2008 року на Прикарпатті випало від 220 до 300 міліметрів опадів. Підрахунок показує, що в лісах різних районів від 120 до 230 міліметрів опадів стекло в річки, що і стало причиною паводку.

Сучасні системи головних рубок: вибіркова, поступова і суцільна. Сучасне їх співвідношення таке. Вибіркові – 5%, поступові – 25% і суцільні – 60% в обсягах рубок головного користування. Екологічно оптимальним повинно бути таке співвідношення – 20:50:30.

В умовах сьогодення особливої актуальності набуває необхідність запровадження принципів наближеного до природи лісівництва на базі ширшого використання канатного транспортування лісу. Повітряні канатно-трелювальні установки широко використовувалися у нас на лісозаготівлях у 70-80-х роках минулого століття. Зараз особливо широко використовують на Заході( т.з. швейцарський досвід).

Держкомлісгосп України проводить цілеспрямовані роботи із вдосконалення транспортної мережі в лісах Карпат. За останні три роки побудовано 340 км лісових автодоріг. Будівництво ведеться природозберігаючими способами із застосуванням, переважно, екскаваторів та австрійського досвіду влаштування земляного полотна на гірських схилах. На Україні ліси з нормальним транспортним доступом становить близько 10%. Середня густота дорожньої мережі в лісфонді регіону складає 5 км/1000 га, за оптимальної – 20.

 

Олександр Кагало:

 – Свій виступ він зосередив на питаннях значення біотипів високогір’я у збереженні біорізноманіття та стабілізації стану  довкілля. Зокрема, підкреслив, що за останніми даними високогірна флора Карпат, що характерно і для гірської Рахівщини, нараховує близько 700 видів судинних рослин, а загальна флора налічує понад 1500 таксонів, фауна ж, з урахуванням фауни безхребетних організмів, дуже далека від бодай приблизного пізнання, може налічувати близько 5000 таксонів. Таке різноманіття рідко де зустрінеш на інших континентах і територіях. Саме в екосистемах високогір’я збереглося унікальне біорізноманіття, забезпечуються умови для функціонування екосистем. Високогір’я Карпат виконує винятково важливі для людської спільноти водо-, клімато- і етносередовищну функції. Крім цього, високогірні екосистеми мають важливе ресурсне значення як джерело рекреаційних послуг.

У Карпатах, на Рахівщині зокрема, високогірні системи традиційно використовувалися для пасовищно-вигінного скотарства і вівчарства і були основним видом антропогенного впливу на довкілля. Рекреаційне навантаження мало локальний і дуже обмежений вплив. Мало також місце викошування та, частково, випас у верхній частині лісового поясу. У сучасних умовах високогірні екосистеми терплять суттєві зміни. Насамперед, зміни погодних умов призводять до змін структури рослинного покриву, що зумовлює зміну багатьох ценотичних видів, в  т.ч. й охоронних. Зміни землекористування упродовж останнього століття також істотно змінили стан екосистем високогір’я. Туристичне навантаження на ці екосистеми останніми роками набуло катастрофічних форм. Крім традиційного туризму розвиваються автомобільний і квадрацикловий, траси обираються і прокладаються будь-де, без урахування біологічної цінності  місцевості, її прирородоохоронного статусу. І рекреаційне безсистемне будівництво у високогір’ї призводить до евтрофікації водойм і водотоків, зміни гідрорежиму, зникнення природних екосистем, порушення загального екологічного балансу, підвищення зсуво- та селенебезпеки, еродованості ґрунтів. Цей приклад маємо на порушеннях екосистеми в урочищі Драгобрат на Рахівщині.

Зміни у сільськогосподарському використанні гірських екосистем теж ведуть до незворотних негативних змін. А це – і локалізація та збільшення навантажень на ділянки екосистем, відсутність систем реабілітації пасовищ (наведено приклад занедбаності таких угідь на полонині Джорджева Прелука у відрогах Чорногірського хребта за системою Кейделя).

Негативним недоліком всіх цих впливів може бути повна або часткова руйнація екосистем, порушення рослинного покриву, зникнення видового фауністичного складу, руйнування оселищ ендемічних рослин. Порушується також режим природних стоків, в таких оселищах появляються небезпечні інвазійні види.

Які ж шляхи подолання або попередження цих проблем? Вчений назвав такий із них, як застосування принципів сталого розвитку до управління територіями високогір’я. Він акцентував увагу на Карпатській конвенції, яка, на його думку, є дієвим інструментом оптимізації стану природних комплексів Карпатського регіону. Важливим засобом для цього є також комплексний моніторинг стану довкілля та територіального управління, застосування апробованих загальноєвропейських підходів до збереження біотичного і ландшафтного різноманіття.

Промовець говорив також про необхідність певного коригування українського природоохоронного законодавства стосовно наукових підходів до охорони довкілля. Підкреслив, що ідея створення „Екологічного Давосу” на Рахівщині має підґрунтя. У разі її реалізації вона добре прислужиться вирішенню проблем збереження ландшафтного і біологічного різноманіття Карпат. 

 

Дмитро Андріюк:

 – Промовець наголосив, що Ф. Гамор детально висвітлив можливості і переваги Рахівщини і Рахова, як унікальних куточків природи, їх рекреаційно-туристичного потенціалу, а також те, як влада на місці, організації і установи, в т.ч. й заповідник, сприяють забезпеченню еколого-економічного і соціального розвитку району. Зупинився більше на зусиллях району в цьому напрямку.

Зокрема, йшлося про те, що розвиток туристично-рекреаційної галузі є одним із пріоритетних в районі. Основними завданнями органів влади є створення комплексного, якісного і високоліквідного туристичного продукту. Наприклад, протягом 2010 року турзакладами Рахівщини прийнято до 29,8 тис. туристів. Їм надано послуг на суму 18,2 млн. грн. До бюджетів усіх рівнів від цього надійшло 1 млн. 157,4 тис. грн. з яких 886,9 тис. – до місцевого бюджету. Значно зросли ці показники у порівнянні з 2009 роком.

Все робиться, аби рекреаційно-туристичний комплекс району працював злагоджено, не збавляв обертів і в нинішньому році. Наприклад, у лютому Рахові відбулася зустріч представників тургалузі району з членами комісії обласної ради з питань туризму та рекреації, а напередодні наша делегація з району вчилася досвіду роботи курорту „Буковель”, ознайомилася з перспективами інвестицій у розвиток туристичної інфраструктури Рахівщини власниками Буковелю. Зокрема, ними вже розроблено проектну документацію для цього. У найближчі роки планується збудувати витяги, лижні траси в нашому районі, спорудити інші об’єкти туристичної інфраструктури на значні суми вкладень. А це, в свою чергу, сприятиме працевлаштуванню наших людей.

Інший важливий напрямок – впорядкування роботи суб’єктів господарювання рекреаційно-туристичного комплексу Драгобрат. Райдержадміністрація створила робочу комісію, яка вивчила там стан справ, обстежила 20 закладів, запропонувала ряд заходів для наведення в усьому комплексі порядку, облаштування території і ремонту дороги у високогір’я тощо. Постійно працюємо з держлісгоспами та Карпатським біосферним заповідником у напрямку підтримання в належному стані рекреаційних доріг до найвищий вершин Українських Карпат, облаштування місць відпочинку, маркування маршрутів Закарпатського туристичного шляху, створення інших об’єктів інфраструктури для відпочинку  туристів.

Для піднесення іміджу Рахівщини і Рахова дбаємо про впорядкування збору сміття у населених пунктах, для цього за швейцарсько-українським проектом „Форза” придбали і встановили  200 контейнерів для пет-пляшок і скла. Разом з КБЗ у травні провели виставку художніх творів поліетиленових пляшок чеської художниці В. Павлітової. Плануємо збудувати, як альтернативний, фунікулерний витяг до туркомплексу Драгобрат та створити  гірський курорт на Петросі.  Клопочемо про продовження руху потягів за маршрутом Донецьк – Ворохта до Рахова, відновлення автобусного маршруту Львів – Рахів та відкриття нового Рахів – Ворохта.

Є ряд інших задумок для вирішення проблем еколого-економічного, соціального характеру. Все це вимагає великих зусиль, зосередження коштів, інших ресурсів. А надання Рахову статусу „Екологічний Давос” послужило б пришвидшенню їх вирішення.

 

Ярослав Думин:

– Рахів – найвисокогірніше в Україні місто, розташоване на висоті 820 метрів над рівнем моря. Найбільший перепад висот між його вулицями досягає 600 метрів (найнижча розташована на висоті 400 м. н.р.м., найвища – 1000 метрів). З 1946 року – районний центр. У місті проживає більше 15 тисяч населення. Питання, яке сьогодні обговорюється на засіданні круглого столу, надзвичайно важливе для нас. Адже з історії знаємо, що до радянської влади місто називали „Гуцульським Парижем” за його європейську принадливість, природню унікальність, чистоту і порядок, менталітет мешканців, культуру і побут. Досить нагадати, що тоді потяги курсували з Рахова до Будапешту, Відня, Праги, на Галичину до Львова...

Добре був відомий Рахів своєю туристичною інфраструктурою. У центрі населеного пункту розташовувався туристичний дім – тогочасна туристична агенція, яка в Чехословаччині займалася організованим відпочинком туристів. Також діяла місцева філія клубу чеських туристів. З Рахова туристичні маршрути вели на гору Говерлу, Піп-Іван Марамороський та інші вершини, на полонини Думен, до притулку на Переліску та на Драгобрат. У Рахові тих часів щорічно побували десятки тисяч туристів з різних держав Європи. У радянську добу Рахів перетворився у промислово-аграрний населений пункт. Як основна,  розвивалася лісопереробна і лісогосподарська галузь. Усе це забезпечував Рахівський лісокомбінат. Паралельно він займався переробкою деревини на продукцію лісопилення, а пізніше і меблевим виробництвом.

У перші роки нового ладу було введено в експлуатацію картонну фабрику,  створено колгосп. Існував ряд дрібних промислових підприємств. Крім об’єктів рекреаційної інфраструктури, які мав лісокомбінат, у Рахові діяла туристична база „Тиса” з притулком на Переліску, лижним витягом в урочищі „Потік”. Певний період діяли лижні бази зі своїми витягами, які належали спортивним товариствам „Колос” і „Авангард”.

У добу незалежності України з різних на те причин у народногосподарському комплексі, як і в усій інфраструктурі міста, сталися докорінні зміни. Перестали працювати великі промислові підприємства. Тепер залишилися  лісодослідне господарство та Карпатський біосферний заповідник. Появилися ряд дрібнотоварних підприємницьких структур. Крім ТОК „Тиса”, яка працює далі, тут послуги надає і обслуговує туристів готель „Європа”, кілька приватних готелів, садиби сільського зеленого туризму.

 Місто приваблює своєю історією, яка сягає вглиб віків, видатними й працьовитими людьми, їх самобутньою культурою, побутом. Рахів – столиця Закарпатської Гуцульщини, налагодило дружні міжнародні стосунки із угорськими містами Сегед, Ліпотварош (п’ятий район Будапешта), селом Деск, а також зі Свидником(Словаччина), Вішеу-де-Сус (Румунія). У райцентрі періодично проводяться міжнародні гуцульські фестивалі, фестивалі рок-музики, різні фольклорні свята.

Має Рахів і ряд проблем. Насамперед – це відсутність санкціонованого сміттєзвалища, не відповідає вимогам очистка стоків, високозатратні тепло- і водопостачання. Міською радою було розроблено стратегічний менеджмент-план розвитку Рахова на найближчі роки і перспективу. Вишукуються кошти, ресурси, вивчаються можливості для інвестицій у розвиток інфраструктури, зокрема й у рекреаційно-туристичну галузь. За своїми природно-кріматичними особливостями і унікальністю місто і район заслуговують бути „Екологічним Давосом”.

 

Звернення

учасників круглого столу «Екологічний Давос» у Центрі Європи» до Президента Віктора Януковича, Кабінету Міністрів України, регіональних і місцевих органів влади

 

Ми, учасники круглого столу «Екологічний Давос» у Центрі Європи», який проходив у м. Рахів Закарпатської області 15-16 червня 2011 року з ініціативи газети "Голос України" та Карпатського біосферного заповідника, зібралися, щоб обговорити актуальні екологічні та пов'язані з ними соціально-економічні проблеми одного з найунікальніших регіонів України, яким є Рахів і Рахівщина і який, безумовно, має не тільки важливе національне, але й загальноєвропейське і світове значення. Цей край, розташований у географічному Центрі Європи,  володіє потужним природно-економічним та рекреаційно-туристичним потенціалом, залишається одним з найкраще збережених гірських масивів з унікальними природними рельєфом та біорізноманіттям. Тут бере початок найдовша притока Дунаю річка Тиса, формується клімат, численні водні джерела, що має визначальний вплив на життя людей у Євро регіоні. Тут також розташовані шість найвищих гірських вершин Українських Карпат, серед них г. Говерла (2061 м) - символ України, зустрічається велика кількість рідкісних та ендемічних видів фауни і флори, рослинних і тваринних угруповань, унікальних екосистем. Найбільшу цінність регіону становлять ліси, які в структурі угідь займають 75 відсотків. Більшість із них, як ось букові праліси, зберегли свою первозданність і неповторність і по праву віднесені до Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО.

Переважна частина зазначених багатств знаходиться в Карпатському біосферному заповіднику, який  визнано однією із провідних природоохоронних та науково-дослідних установ України, а також Європи і світу. За досягнення в роботі він тричі нагороджений європейським диплом Ради Європи.

Крім природних скарбів, цей регіон також володіє унікальним культурно- історичним спадком, насамперед самобутніми традиціями, звичаями, обрядами, ремеслами, архітектурою, фольклором, укладом життя гуцулів. Місто Рахів - столиця Закарпатської Гуцульщини. За часів Австро-Угорщини, Чехословаччини, завдяки розвитку його рекреаційно-туристичного потенціалу, це місто величали Гуцульським Парижем. Сюди прямували туристичні потяги з Будапешта і Праги. Не менш унікальними є географічний Центр Європи, залишки гатей, які призначались для сплаву деревини, дерев'яні церкви, які збереглися з минулих століть, гірські озера тощо.

На жаль,  ми повинні констатувати, що, володіючи такими потужними природними багатствами, ресурсами, рекреаційно-туристичним потенціалом, внаслідок багатьох факторів і причин, які не завжди залежать від місцевого населення, його та органів місцевої влади можливостей, у розвитку цього краю існують суттєві проблеми. Зокрема, внаслідок перекосів у економічному розвитку в попередні десятиріччя, намітилися негативні тенденції в розвитку соціальної інфраструктури, зокрема у спорудженні шосейних і лісових доріг, об'єктів переробки побутових відходів та очистки стоків, водо- і теплопостачання,  відбулися кілька катастрофічних паводків, занепало традиційне  полонинське господарство тощо.

Наявний туристично-рекреаційний потенціал, внаслідок відсутності інвестицій, використовується недостатньо, а через це високим залишається рівень безробіття горян, соціальна бідність і необлаштованість сімей,

Учасники круглого столу єдині в тому, що край у центрі Європи, будучи унікальною місциною не лише на карті України, має можливість уже в нинішніх умовах, при відповідній підтримці центральних та регіональних органів влади, міжнародної спільноти, стати одним із найцивілізованіших і привабливіших туристичних куточків нашої держави, набути заслуженої популярності всередині держави і за кордоном. Ми переконалися: існує реальна можливість розбудови справжнього «Екологічного Давосу» у Центрі Європи.

У зв'язку з цим вважали б за необхідне:

1. Порушити питання щодо прийняття Закону України «Про спеціальну еколого- економічну зону «Рахів» й розробки спеціальної програми розвитку та благоустрою міста Рахів як населеного пункту в географічному центрі Європи. Передбачити реконструкцію і капітальний ремонт високогірних доріг та іншої туристично-рекреаційної інфраструктури в Чорногірському та Свидовецькому масивах Закарпаття.

2.    Забезпечити відкриття руху пасажирського потягу за маршрутом «Київ-Рахів».

3.    Спорудити пункт пропуску та автомобільний міст через річку Тису на українсько-румунському кордоні в селі Ділове.

4.    Забезпечити будівництво міжнародного навчально-дослідного виставкового центру букових пралісів та сталого розвитку Карпат у селі Кваси.

5.    Створити належні умови для збереження та розвитку Карпатського біосферного заповідника, як території, що входить до переліку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

 

15 червня 2011 р.                                                                                        м. Рахів

 

Звіт підготував Василь БОЙЧУК.