Студенти з Німеччини в Карпатському біосферному заповіднику  

     Міжнародна співпраця є одним із пріоритетів Карпатського біосферного заповідника (КБЗ). Це закріплено на законодавчому рівні, де чітко прописано, що біосферні заповідники є природоохоронними, науково-дослідними установами міжнародного значення (Закон України «Про природно-заповідний фонд України»). До основних завдань біосферного заповідника відноситься також підготовка молодих кадрів. Щороку на нашій базі навчальну та переддипломну практику проходять сотні студентів із провідних вишів України та з-за кордону. Серед них університет сталого розвитку м. Еберсвальде (ФРН), державні університети Білорусі та країн Прибалтики, національні університети «Києво-Могилянська академія», Київський, Львівський, Харківський, Ужгородський, Прикарпатський, Чернівецький, низка державних педагогічних університетів та інші вищі учбові заклади.

     Особливо хочеться виокремити університет сталого розвитку м. Еберсвальде, з яким заповідник пов’язує багаторічна наукова та природоохоронна співпраця. Студенти лісового факультету цього навчального закладу вже шість років поспіль проходять польову практику на базі КБЗ. Подібних прецедентів в Україні не має. Не став виключенням і цей рік. Чергова група німецьких студентів – бакалаврів та магістрів – на чолі з університетською професурою (загалом 38 осіб) працювали на території заповідника з 29 травня по 4 червня. Програма практики була насиченою і різноманітною, оскільки формувалася з врахуванням інтересів усіх практикантів. Студенти-бакалаври ставили за мету вивчити місцевий досвід менеджменту лісових ресурсів, а магістри – відстежити наслідки глобальних змін у регіоні. За доволі короткий період гості з Німеччини відвідали найбільший у світі осередок букових пралісів в Угольсько-Широколужанському масиві, ознайомилися з високогірними ландшафтами Чорногірського хребта, здійснили екскурсію в Кузій-Свидовецьке природоохоронне науково-дослідне відділення. Велика увага німецьких студентів була прикута до екологічної та соціально-економічної ситуації в нашому краї, до проблем збереження культурно-історичної спадщини, традиційного природокористування тощо. Звичайно ж, студенти лісового факультету особливо цікавилися станом справ у лісовій галузі Українських Карпат. Щоб задовольнити такі різносторонні інтереси і зібрати відповідну інформацію необхідно було організувати низку зустрічей із компетентними людьми. Користуючись нагодою, дякую усім, хто відгукнувся на наше прохання поспілкуватися з німецькою молоддю. Особливо теплі слова подяки хочу сказати на адресу І.І. Беркели, голови Рахівського районного товариства Всеукраїнського об’єднання «Гуцульщина», О.В. Сметанюк, голови с. Костилівка, А.І. Угрина, головного лісничого ДП «Рахівське лісодослідне господарство», які попри усю завантаженість приділили нашим закордонним гостям особливу увагу.

     Важливо також зазначити, що в процесі роботи до німців долучилися дві групи українських студентів – з Ужгородського національного університету та Національного лісотехнічного університету України (м. Львів), які надалі працювали пліч-о-пліч.

     Підчас практики студенти зібрали потужний пласт інформації, який потребував відповідної інтерпретації. З цією метою, на базі Центральної садиби КБЗ (м. Рахів), організовано семінар, приурочений до Всесвітнього дня охорони навколишнього природного середовища, участь у якому взяли представники університету сталого розвитку, українські студенти, працівники заповідника і сторонні фахівці. Основною темою семінару були екологічні й соціально-економічні аспекти трансформації нашого суспільства в пострадянський період очима німецьких студентів. Багато в чому їх бачення процесів, які є характерними для нас в останні десятиліття, були більш ніж несподівані і викликали гострі дискусії. Загалом хочеться відмітити високий освітній рівень німецьких магістрів і бакалаврів, які представили блискучі і, почасти, оригінальні доповіді.

      На завершення візиту проведено вечір українсько-німецької дружби, який сприяв неформальному спілкуванню молоді обох країн. Особливої атмосфери цей захід набув завдяки гуцульським музикам – оркестру народних інструментів Рахівського будинку культури під керівництвом П.П. Ерстенюка, запальні мелодії яких об’єднали усіх без винятку в єдиному колі «Гуцулки».

Василь Покиньчереда, заступник директора з науково-дослідної та еколого-освітньої роботи Карпатського біосферного заповідника