На міжнародному форумі порушено питання збереження унікальних природних і культурних цінностей та поглиблення транскордонної екологічної співпраці

14 – 15 червня 2021 року в Ужгороді, за ініціативи керівника Міжнародного інституту людини і глобалістики, виконавчого директора Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України (АМУ), кандидата фізико-математичних наук Олега Лукші, пройшов Міжнародний форум міжрегіонального та муніципального транскордонного співробітництва «Україна у Карпатському єврорегіоні».

В його роботі взяло участь очно і в онлайн-режимі близько 130 представників органів державної влади та місцевого самоврядування, дипломатичних представництв, наукових установ, вищих навчальних закладів й громадських формувань із України, Угорщини, Словаччини, Польщі та Румунії.

Форум в атріумі обласної Ради, концертною програмою відкрив Закарпатський народний хор.

До учасників із вітальними словами звернулись голови Закарпатської обласної ради та обласної державної адміністрації Олексій Петров та Анатолій Полосков, Генеральний секретар Асоціації європейських прикордонних регіонів (AEBR) Мартін Гіллермо Рамірес, секретар Міжнародної Асоціації «Карпатський Єврорегіон» Бригітта Ласло, повноважні представники Угорщини, Словаччини, Польщі та Румунії.

У рамках Форуму на Круглому столі обговорено широке коло актуальних проблем з активізації роботи Міжнародної асоціації Карпатського Єврорегіону як інституційної платформи для координації і реалізації операційних програм та ініціативних проектів міжрегіонального та міжмуніципального транскордонного співробітництва.

Схвалено цілий ряд важливих документів, серед яких автор цих рядків, мав честь долучитись своїм підписом до Міжнародної угоди про утворення та діяльність відкритої транскордонної мережі «Форум громадянського суспільства Карпатського Єврорегіону».

Важливою подією стала також проведена науково -практична конференція пам’яті видатного вченого та державного діяча Сергія Устича, на тему «Карпатський Єврорегіон: підсумки та перспективи багатостороннього транскордонного співробітництва в умовах євроінтеграційного поступу України».

Відкрили конференцію ужгородський міський голова Богдан Андріїв та проректора Ужгородського національного університету, доктор політичних наук, професорка Мирослава Лендьел.

На пленарних секціях «Історичні віхи, здобутки та досвід діяльності Карпатського Єврорегіону у 1993-2020 рр.» (модератор Мирослава Лендьел), «Карпатський Єврорегіон у вимірах зовнішньої, безпекової та євроінтеграційної політики України через транскордонне співробітництво з країнами-сусідами ЄС» (модератор Світлана Митряєва), «Карпатський Єврорегіон як інституційна платформа координації і реалізації операційних програм та ініціативних проєктів міжрегіонального та міжмуніципального транскордонного співробітництва» (модератор Олег Лукша), «Розвиток прикордонної і транспортної інфраструктури у Карпатському регіоні (зокрема на прикладі Проєкту MOBI та ін.)» (модератор Наталія Носа-Пилепенко) заслухано та обговорено біля 70 доповідей та тематичних презентацій.

Так, Генеральний секретар Асоціації європейських прикордонних регіонів (AEBR) Мартін Гіллермо Рамірес говорив про роль Асоціації європейських прикордонних регіонів (AEBR) у зміцненні та розвитку єврорегіональних утворень як драйверів транскордонного співробітництва на східних кордонах ЄС, завідувач кафедри міжнародної політики Ужгородського національного університету, представник України у Карпатському Єврорегіоні 1999-2006 рр., Глава Делегації України у Карпатському Єврорегіоні 2006-2009 рр. Ален Панов, детально зупинився на історичних аспектах та сучасних проблемах Карпатського Єврорегіону, голова Федерації роботодавців Закарпаття, член Наглядової ради ПрАТ «Єврокар» Володимир Панов - про важливість Карпатського Єврорегіону як інструменту залучення прямих іноземних інвестицій, заступник начальника управління єврорегіональної співпраці Закарпатської ОДА Дмитро Мірошніков - про досвід та перспективи проєктних ініціатив, досліджень і розробок Інституту транскордонного співробітництва (м. Ужгород), секретар Міжнародної асоціації «Карпатський Єврорегіон» Брігітта Ласло– Березька обласна рада (Угорщина) зупинилась на ролі Стратегії розвитку Карпатського Єврорегіону до 2020 року та на наступні роки у його інституційному вдосконаленні, керівник національної частини Карпатський Єврорегіон – Румунія (м. Баю Маре) Богдан Лазар про дорожню карту зміцнення інституційної спроможності Карпатського Єврорегіону: пропозиції, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, доктор економічних наук Ярослав Жаліло проаналізував роль Карпатського Єврорегіону у євроінтеграційних процесах і транскордонному співробітництві українських регіонів, начальник управління містобудування і архітектури Закарпатської обласної держадміністрації Микола Пігуляк, акцентував увагу на особливостях координації просторового планування прикордонних територій Закарпаття із суміжними територіями у Карпатському Єврорегіоні, виконавчий директор Регіональної асоціації органів місцевого самоврядування «Закарпаття – за чисте довкілля» (с. Поляна) Володимир Суран, про збереження екосистем долини річки Тиса на прикордонних територіях України з Румунією, Угорщиною і Словаччиною: інфраструктурні аспекти тощо.

Виступаючи із доповіддю «Унікальні природні та культурні цінності Карпатського регіону та деякі аспекти транскордонної екологічної співпраці» заступник директора Карпатського біосферного заповідника, доктор біологічних наук, професор, Заслужений природоохоронець України Федір Гамор, наголосив що, Карпатська гірська система є унікальною скарбницею не тільки європейського, але й світового значення. Карпати поряд з Альпами і Балканами характеризуються найбільшою біологічною різноманітністю, потужним природно-ресурсним потенціалом, високим рівнем збереженості дикої природи та самобутнім культурним спадком.

Більше ніж половина Карпат вкрита лісами, серед яких найбільші в Європі ділянки букових пралісів, які становлять неймовірну цінність та служать притулком для великої кількості рослин та тварин, і занесені, як єдиний природний об’єкт України до переліку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Популяції невловимої рисі, вовка та ведмедя не мають рівних у Європі. Величезна кількість рослин і тварин, більш ніж 40 видів чагарників та дерев складають основу цих екосистем.

Карпати служать домівкою майже для 18 мільйонів чоловік, формують спосіб їх життя, визначають соціальну, економічну та культурну структуру великої кількості міст та сіл. Традиційні антропогенні ландшафти, що сформовані тисячоліттями, також мають величезну цінність для природи.

Але Карпати є одним з чи не найбільш екологічно вразливих регіонів Європи. У багатьох місцях тут продовжується безжалісна експлуатація природних багатств, зокрема вирубування лісів забороненими способами та добування корисних копалин. А це призводить до порушення природного балансу, деградації ландшафтів, зменшення ареалів, а часом, і до зникнення багатьох видів рослин і тварин, великого відставання у соціально-економічному розвитку гірських поселень та до виникнення тут катастрофічних стихійних явищ.

Недавні паводки, що пройшли на Закарпатті, забруднення річок ціанідами та важкими металами з відстійників гірничих підприємств Румунії ще раз серйозно підтверджують це. А перехід до ринкової економіки, розвиток громадянського суспільства, посилення інтеграції із Західною Європою, наближення кордонів Європейського Союзу посилюють загрози для екологічно вразливих Карпатських гір взагалі і до Українських Карпат зокрема. Тому їх збереження має бути постійно на порядку денному по обидва боки кордонів.

Поворотним моментом, як і для майбутнього розвитку та збереження Карпатської природної серцевини Європи стала прийнята у 2003 році, за ініціативою доречі, сформованою на міжнародній науково-практичній конференції з нагоди 30-річчя Карпатського біосферного заповідника "Карпатський регіон і проблеми сталого розвитку" (м.Рахів, 1998 р.), Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат й Протоколи до неї, які ратифіковані Верховною Радою України як Закони України. Ці важливі документи, які передбачають правові механізми міжнародної співпраці Карпатських країн стосовно забезпечення інтегрованих підходів до управління земельними та водними ресурсами, збереження та сталого використання біологічного та ландшафтного різноманіття, територіального планування, забезпечення сталого розвитку сільського та лісового господарства, туризму та транспортної інфраструктури, промисловості та енергетики, мають служити правовими механізмами, в діяльності й Асоціації Карпатського Єврорегіону.

У розв’язанні цих важливих завдань чимала роль відводиться природоохоронним територіям та установам природно-заповідного фонду, які складають майже 16 відсотків площі Карпатського регіону.

Тому, для поглиблення транскордонної екологічної співпраці, нами запропоновано, долучити до діяльності Асоціації Карпатського Єврорегіону Карпатську асоціацію заповідників і національних парків (ACANAP) до якої увійшло 16 природоохоронних науково-дослідних установ із України, Словаччини, Польщі, Угорщини та Румунії, активно використовувати можливості транс’європейського на 12 країн об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси та давні ліси Карпат та інших регіонів Європи» та прийняті з цього приводу акти Президента та Уряду України.

Федір Гамор, заступник директора Карпатського біосферного заповідника,
доктор біологічних наук, професор