|
Вивчали досвід роботи гірськолижного курорту «Славське» 11 травня 2021 року Рахівський міський голова Віктор Медвідь та заступник директора Карпатського біосферного заповідника Федір Гамор, за організаційної підтримки відомого спортсмена- гірськолижника, уродженця міста Рахова, керівника інжірінгової компанії «Полтава -СКІ» Антона Фалтінського, який до речі є визнаним експертом з будівництва успішного рекреаційного бізнесу, вивчали позитивний досвід роботи Славської територіальної громади на гірськолижному курорті «Славське» та в національному природному парку «Сколівські Бескиди». Цей курорт який добре відомий, ще із радянських часів, розташований в межах Славської територіальної громади із населенням в 14.3 тисяч осіб, яка об’єднала в 2017 році дев’ять сільських рад. У свій час курорт славився проведенням на базі спортивного клубу «Динамо», на горі Тростян (висота 1232 м над рівнем моря), де розміщено вісім гірськолижних підйомників (один з яких крісельний), багатьох міжнародних, всесоюзних та іншого рівня змагань із декількох зимового видів спорту. Але, як зауважили Антон Фалтінський, який докладав чимало зусиль для розвитку цього курорту, начальниця відділу рекреації та комунікації Славської селищної ради Ольга Безусько (яка цікаво та змістовно презентувала нам досвід діяльності селищної ради) та інших наших співрозмовників, за роки незалежності України спортивна та туристично-рекреаційна сфера помітно втрачала свої позиції. Прийшли в занепад сільські та під’їзні дороги, інша інфраструктура, діяльність спортивного клубу «Динамо» тощо. І тільки дякуючи створенню об’єднаної територіальної громади та обрання її головою, успішного підприємця Володимира Беги, курорт отримав нове дихання. Тут активно розробляються та впроваджуються інноваційні інвестиційні проекти, почався сучасний етап його розвитку. І тому сюди реально почали надходити інвестиції. За короткий термін заасфальтовано дороги, створено сприятливі умови для діяльності підприємців. Проводиться системна популяризація туристично-рекреаційної діяльності. На ці цілі лише у минулому році спрямовано понад два мільйони гривень. А у грудні минулого року проведено бізнес-форум на тему «Як розвиватись та заробляти малому бізнесу у Карпатах» тощо. Ведеться активна роз’яснювальна робота серед господарюючих суб’єктів щодо сплати ними до бюджету податків та зборів, дотримання природоохоронного законодавства в частині поводження із побутовими відходами, каналізації й водоочистки і т.д. Завдяки створеним сприятливим умовам, успішно запрацювали десятки туристичних та відпочинкових баз, садиб сільського та зеленого туризму, декілька сотень підприємців надають туристично-рекреаційні послуги тощо. В результаті вдалось залучити в минулому році, до місцевого бюджету понад 400 тисяч гривень лише туристичного збору, що на порядок більше ніж у попередні роки. Під час візиту ми ознайомитись із окремими цікавими об’єктами туристично-рекреаційної сфери. Зокрема, побували в унікальному готелі – замку «Вежа ведмежа», кафе-музеї гірськолижного спорту. До речі, власник якого – Дмитро Ареф’євий, крім усього іншого, організовує на базі свого об’єкту, масштабні щорічні пленери художників із багатьох куточків не тільки України але із закордону, картини яких, теж не погано пропагують цей край. В процесі обміну думками, Антон Фалтінський наголосив, що одним із найважливіших «магнітів» розвитку цього курорту стала власне гора Тростян, у «магнітному полі» якого формувалось привабливе інвестиційне середовище для розвитку туристично-рекреаційного комплексу. І таких прикладів у Європі є й чимало інших. Скажімо, спорудження компанією «Полтава –СКІ» першоі сучасної крісельної дороги , у віддаленому грузинському гірському містечку Местія (Сванетія), під безпосереднім керівництвом ще колишнього президента Грузії Ніко Саакашвілі, призвело до бурхливого розвитку цієї території, яка стала зараз також відомим гірським курортом. Тому використання цього досвіду, могло би сприяти й реалізації, розробленої нами та спрямованої на розгляд Рахівської міської ради та керівництва компанії «Полтава –СКІ» проектна ідея щодо створення еко-етно парку "Рахів-Терентин" із розбудовою Всесезонного рекреаційного комплексу на схилах гори Терентин (1388 м н.р.м.), із можливістю створення тут довгих гірськолижних трас (понад 3000 м) різної складності та привабленням сюди близько 12000 туристів щоденно. Нагадаємо, що місто Рахів - розташоване у південо-східній частині Закарпатської області в гірській улоговині на висотах 430-1200 м над рівнем моря, та є найвисокогірнішим містом в Україні. Завдяки географічному розташуванню, унікальній природі і самобутній гуцульській культурі Рахів відомий, як один із найпопулярніших туристично-рекреаційних центрів західної України. Він є столицею закарпатських гуцулів. Ще із часів Чехословаччини, його величають - гуцульським Парижем. У гостей міста великий інтерес викликають традиції, звичаї, обряди, якими здавна славетний цей край. Знову в пошані самобутній гуцульський одяг, на весіллях та гуляннях звучать барвисті коломийки, відновлюються і збагачуються новими рисами народні ремесла. В Рахові достатньо розвиненою є туристично-рекреаційна інфраструктура, зокрема працює Музей екологоії гір та історії природокористування у Карпатах, мережа готелів, сільських "зелених" садиб, закладів громадського харчування тощо. Далеко за межами України відомими є щорічні фестивалі «Гуцульська бриндзя», який по праву вважається одним з найбільш колоритних фестивалів Закарпаття. Букові праліси Карпатського біосферного заповідника, які оточують Рахів та дерев'яні церкви Гуцульщини, занесені до переліку об'єктів всесвітньої природної та культурної спадщини ЮНЕСКО. А гуцульська бриндзя отримала сертифікат європейського географічного зазначення. Рахів розташований на українсько-румунському прикордонні. Має пряме залізничне сполучення із містами Київ, Харків, Миколаїв та Одеса. Зараз опрацьовується питання щодо відкриття руху історичних пасажирських потягів до Румунії, Будапешта та Праги, перетворення Рахова на ще одні залізничні ворота України до Євросоюзу. А створення на горі Терентин, яка буде теж своєрідним «магнітом» із своїм «магнітним полем», Міжнародного гірського всесезонного рекреаційного комплексу, може стати важливим фактором для розвитку Рахівської територіальної громади. В національному природному парку «Сколівські Бескиди», багаторічний його директор Василь Бандерич та нинішній керівник парку Василь Приндак поділились досвідом природоохоронної, еколого-освітньої, туристично-рекреаційної діяльності установи та співпраці із територіальними громадами. Ішлося також і про проблеми які існують в природоохоронній сфері та про шляхи їх вирішення. Ознайомились із еколого-просвітницьким центром в Бутивлянському лісництві. Обговорили перспективи подальшої співпраці між Карпатським біосферним заповідником та національним природним парком «Сколівські Бескиди», зокрема, щодо обміну інформацією та досвідом в організації наукових досліджень та просвітницькій роботі із використанням наукових та науково-популярних видань Карпатського біосферного заповідника (журналів «Зелені Карпати» та «Природа Карпат. Науковий щорічник Карпатського біосферного заповідника та інституту екології Карпат НАН України»).
Федір Гамор,
заступник директора Карпатського біосферного заповідника,
|
||||||||||||||||||||||||
