|
Становлення Карпатського біосферного резервату як модельної території довгострокового сталого розвитку Карпатський заповідник входить до Міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО з 1993 року, але власне як біосферний резерват почав функціонувати лише у 2017 році. Справа в тому, що біосферні резервати є міжнародними структурами, які створюються в рамках програми ЮНЕСКО "Людина і біосфера" (МАБ) і повинні відповідати вимогам критеріїв їх Статутних рамок. Одним із таких критеріїв є наявність значної за площею транзитної, або перехідної зони (transition area), яка окрім господарських територій повинна містити й населені пункти. Саме тут має реалізовуватися основна ідея біосферних резерватів, а саме запроваджуватися концепція сталого розвитку. До 2017 р. Карпатський біосферний заповідник (КБЗ) таких територій не мав, про що регулярно наголошувала Міжнародна координаційна рада програми МАБ ЮНЕСКО, починаючи з 2003 р. Лише у 2016 р., завдяки наполегливій роботі, транзитна зона врешті-решт була створена і документально оформлена, про що й було негайно проінформовано Міжнародну координаційну раду. Наступного року, на її 29-ій сесії, яка проходила з 12 по 15 червня 2017 р. у Парижі, було прийнято історичне рішення про повну відповідність території КБЗ критеріям зазначених вище Статутних рамок. Відсутність транзитної зони і доволі жорсткий заповідний режим на території заповідника в до резерватний період, а також включення до складу КБЗ прилеглих до населених пунктів ділянок, дуже часто ставали причиною конфлікту інтересів з місцевим населенням впродовж тривалого періоду функціонування нашої установи. У свою чергу це спричинювало тотальне несприйняття діяльності заповідника та категоричний супротив подальшому розширенню його території. Початком налагодження нормальних відносин адміністрації заповідника з населенням можна вважати 2013-ий рік, коли ми особисто організували роботу Координаційної ради. Уже на першому її засіданні 30 квітня 2013 року, я, як керівник заповідника, всі голови самоврядних органів району, районної ради та райдержадміністрації (загалом 21 особа) підписали вкрай важливий для майбутнього документ – Меморандум про співпрацю адміністрації заповідника з органами місцевого самоврядування, місцевою владою щодо збереження та використання природних комплексів КБЗ як частини Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини" у межах Рахівщини. Цей документ, так само як і плідно функціонуюча Координаційна рада, допомогли заповіднику нарешті виконати Указ Президента України "Про розширення території Карпатського біосферного заповідника" від 14 січня 2010 року №25, а також вирішити важливу проблему щодо приведення територіальної структури та зонування КБЗ у відповідність зі Статутними рамками для біосферних резерватів ЮНЕСКО, про що ми вже писали вище. Упродовж 2016-2017 років адміністрація заповідника не лише створила транзитну зону (або територію сталого розвитку – як ми її назвали для кращого розуміння покладених на неї функцій) загальною площею 136,9 тис. га, але й започаткували повноцінне функціонування Карпатського біосферного заповідника як біосферного резервату ЮНЕСКО. Наразі його загальна площа становить майже 195 тис. га і включає частково або повністю п’ять державних лісогосподарських підприємств і 17 територіальних громад населених пунктів Рахівського та Тячівського районів. Зазначене чітко відображено у Положенні про КБЗ, Проекті організації території та охорони природних комплексів заповідника і юридично закріплено у підписаних Деклараціях з 17-тьма органами місцевого самоврядування Рахівського та Тячівського районів і Меморандумі з обласним управлінням лісового та мисливського господарства. Як відомо, для повноцінного функціонування Карпатського біосферного резервату важливими є скоординовані дії адміністрації заповідника та усіх суб’єктів, що входять до транзитної зони біосферного резервату, в питаннях збереження природно-заповідного фонду, невиснажливого використання природних ресурсів на території заповідника у буферній і зоні антропогенних ландшафтів та створення умов для сталого розвитку прилеглих територій біосферного заповідника. Положенням про Карпатський біосферний заповідник передбачено, що фінансування заходів для його утримання здійснюється відповідно до законодавства за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету України. Для цього можуть також залучатися кошти місцевих бюджетів, благодійних фондів, підприємств, установ, організацій, громадян (у т. ч. – валюта) та з інших джерел фінансування, не заборонених законодавством. Основним джерелом фінансування заповідника звичайно є держбюджет України, однак щорічно заповіднику кошторисом доводяться обсяги фінансування лише на його утримання. Тож адміністрація вживає заходи щодо залучення додаткових коштів, які будуть спрямовані у першу чергу на розвиток наявної інфраструктури заповідника та зміцнення його матеріально-технічної бази. Крім того, виконуючи зобов’язання відповідно до Декларації про співпрацю між КБЗ, як біосферним резерватом, і місцевими радами, адміністрація заповідника розробляє та організовує реалізацію спільних планів і програм, а також здійснює пошук коштів, грантів та інвестицій для впровадження ідей сталого розвитку. З цього приводу варто зазначити, що Карпатський біосферний заповідник у відповідності до норм чинного земельного законодавства, починаючи з 2019 року став потужною бюджетоутворюючою установою для 15-ти територіальних громад, розташованих у зоні діяльності заповідника, які входять до транзитної зони біосферного резервату.
Так, за 2019-ий та 6 місяців 2020 р. Карпатський
біосферний заповідник переказав на рахунки 15 місцевих рад податків
і зборів на суму 52 099 867 тис. гривень, з яких більшу частину, а
саме 45 698 546 тис. грн. – становить земельний податок. Зокрема, за
цей період перераховано земельного податку: на Рахівську міськраду –
1 183 714 тис. грн., Білинську – 117 241 тис. грн., Квасівську – 509
677 тис. грн., Ясінянську– 6 897 775 тис. грн., Видричанську – 4 371
001 тис. грн., Богданську – 4 140 643 тис. грн., Лугівську – 6 000
761 тис. грн.., Костилівську – 2 462 374 тис. грн., Діловецьку – 1
902 058 тис. грн., Лужанську – 839 383 тис. грн.,
Косівсько-Полянську – 3 248 754 тис. грн., Углянську – 2 857 286
тис. грн., Великоугольську – 4 120 467 тис. грн., Широколужанську –
6 551 981 тис. грн. та Хустську міську раду – 495 425 тис. грн. Велику увагу ми приділяємо розвитку полонинського господарства, забезпеченню громадян паливними дровами та створенню належних умов для ведення населенням традиційного господарювання (випасання худоби на полонинах, сінокосіння, збір дикорослих плодів, грибів і ягід тощо) у буферній та зоні антропогенних ландшафтів заповідника. Для цього проводимо необхідні заходи у контексті поновленого Меморандуму про співпрацю між адміністрацією заповідника та органами місцевого самоврядування Рахівського і Тячівського районів. Важливим є також те, що на початку 2020 року адміністрація заповідника, у рамках співпраці з територіальними громадами, розробила проекти програм соціально-економічного та культурного розвитку населених пунктів у межах території природно-заповідного фонду на 2020-2022 роки. Проектами програм визначено організаційні і практичні заходи щодо створення умов для розвитку сільського та екологічного туризму і рекреації, ведення традиційного господарювання та охорони довкілля на природно-заповідній території, а виконання завдань програм забезпечить довгостроковий сталий розвиток населених пунктів двох районів як в інтересах місцевих громад, так і охорони природи. Слід зазначити, що станом на 30 червня поточного року згадані програми уже затверджено рішеннями сільських рад Богдана, Видрички, Лугів та Великої Углі. У їх рамках Богданська сільська рада виділила фінансування у розмірі 50 тис. грн. для капітального ремонту моста в ур. Рогнескул, а Лугівська – 50 тис. грн. для поточного ремонту дороги на полонину Туркул. Враховуючи те, що виконавцем програм є Карпатський біосферний заповідник, адміністрація установи закликає голів та депутатів місцевих рад прискорити розгляд запропонованих програм та якнайшвидше виділити заплановані на цей рік кошти на їх реалізацію. Крім зазначеного вище, заповідник подав на конкурс до міжнародних фондів два інфраструктурні проекти, по яких результати будуть відомі уже у серпні поточного року. Найближчим часом очікується також "розблокування" українсько-німецького проекту "Підтримка природно-заповідних територій в Україні", призупиненого внаслідок реорганізації Міністерства екології та природних ресурсів України. За його кошти у термін до 2022 року ми плануємо значно зміцнити наявну матеріально-технічну базу природоохоронних науково-дослідних відділень та структурних підрозділів. Також будуть профінансовані пріоритетні проекти у територіальних громадах, розташованих у зоні нашої діяльності. Наразі за кошти проекту заповідник реалізував низку наукових і природоохоронних заходів, придбав автомобіль підвищеної прохідності "Renault Duster" та чотири ПНДВ забезпечив мобільним радіозв’язком. Певну частину заходів щодо розвитку заповідника, передбачених Проектом організації території та охорони його природних комплексів, адміністрація зможе виконати за власні кошти, отримані від надання платних рекреаційних та інших послуг. А це – близько 0,5 млн. гривень у рік. Цей показник теж можна покращити за рахунок збільшення надходжень власних коштів, зокрема за рахунок розвитку рекреаційної діяльності. Є й інші законні можливості залучення коштів для виконання природоохоронних і рекреаційних заходів. Для прикладу, в 2019-2020 роках КБЗ, у співпраці з ТОВ "ОАЗА", встановив гірськолижний підйомник на території заповідника у зоні антропогенних ландшафтів Кевелівського ПНДВ, чим створив додаткові можливості для зимового відпочинку і отримання додаткових коштів від здійснення рекреаційної діяльності. На завершення наголошу, що успіх Карпатського біосферного заповідника у збереженні довкілля, розвитку і підтримці територіальних громад у веденні населенням традиційного господарювання та створенні умов для сталого розвитку територіальних громад транзитної зони резервату в значній мірі буде залежати від фінансової спроможності виконати заплановані Проектом організації природоохоронні, рекреаційні та господарські заходи. Результат діяльності заповідника при належному фінансуванні сприятиме досягненню екологічної стійкості території природно-заповідного фонду, яка забезпечуватиме збереження цінних природних комплексів і об’єктів Карпатського регіону, та довгостроковому сталому розвитку території як в інтересах місцевих громад, так і охорони природи. У підсумку ми забезпечимо не тільки розвиток сільського туризму і рекреаційної діяльності в цілому, розбудову рекреаційно-туристичної і господарської інфраструктури, підтримання показових демонстраційних господарств та народних промислів, але й створимо належні умови для екологічного відпочинку та збереження культури ведення полонинського господарства, зокрема як туристичної атракції, оперативного усунення можливих наслідків стихійних лих, збільшення зайнятості населення, покращення умов роботи працівників та зростання надходжень до місцевих бюджетів територіальних громад, що безумовно позитивно вплине на соціально-економічну та екологічну ситуацію як в зоні діяльності Карпатського біосферного заповідника, так і в межах його транзитної території.
Микола РИБАК |