ШАНОВНІ ПРИРОДООХОРОНЦІ! ДОРОГІ ДРУЗІ і КОЛЕГИ!

Сьогодні Карпатському біосферному заповіднику виповнюється 52 роки

Для багатьох із нас, у першу чергу працівників установи, це, безумовно, вагома дата. Суспільством і державою нам доручено бути охоронцями Українських Карпат, стояти на сторожі їх природних і культурних цінностей.

За понад п’ять десятиліть своєї діяльності у Карпатського біосферного заповідника за плечима чимало досягнень і здобутків як на міжнародному, так і національному рівнях. Беручи до уваги міжнародний контекст, особливо хочу наголосити на включенні букових пралісів Карпатського заповідника до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і створення на їх основі пан’європейського транснаціонального об’єкта «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи», які на сьогодні об’єднують 12-ть країн нашого континенту.

Карпатський біосферний заповідник за останні десятиліття став активним проповідником ідеї сталого розвитку, міжнародно визнаним екологічним центром, відіграє важливу роль у збереженні біорізноманіття Карпат, проведенні наукових досліджень, поширенні екологічних знань та формуванні екологічної культури населення, розробці природоохоронних рекомендацій і підготовці кадрів у галузі охорони природи та заповідної справи. Він охороняє унікальні гірські екосистеми Карпат та раритетні для Європи види рослин і тварин, має у своєму складі три об’єкти, а саме урочище Озірний-Бребенескул, масив Долину нарцисів та печеру Дружба, які включені до списку водно-болотних угідь міжнародного значення та охороняються Рамсарською конвенцією. Заповідник налагодив потужну співпрацю з багатьма закордонними науково-дослідними і природоохоронними інституціями та залучений до численних наукових проєктів.

Із 1993 року Карпатський заповідник входить до Міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО, але повноцінно в якості біосферного резервату почав функціонувати лише з 2017 року, коли була створена транзитна зона, або територія сталого розвитку. Саме ця подія стала підставою для прийняття на 29-ій сесії Міжнародної координаційної ради програми МАБ «Людина і біосфера» рішення про повну відповідність території нашої установи критеріям Статутних рамок для біосферних резерватів ЮНЕСКО.

За численні здобутки у вивченні та збереженні природи Карпат біосферний заповідник єдиним в Україні чотири рази поспіль нагороджений Радою Європи Європейським Дипломом для природоохоронних територій.

У національному контексті важливо зазначити, що Карпатський біосферний заповідник став першим серед установ природно-заповідного фонду у підпорядкуванні Міндовкілля України, який у червні 2020 року успішно пройшов державну атестацію як наукова установа. Він віднесений за напрямом природничих наук до ІІ класифікаційної групи – стабільних наукових установ, що є провідними за відповідними напрямами проведення наукових досліджень і виявляють активність щодо інтеграції у світовий науковий простір та європейський дослідницький простір з урахуванням національних інтересів.

Досвід Карпатського біосферного заповідника у відновленні природних комплексів, збереженні і відтворенні рідкісних видів рослин, тварин та їх оселищ, а також створенні умов для довгострокового сталого розвитку прилеглих до заповідника територій, дозволяє сьогодні бути взірцем для інших установ природно-заповідного фонду України.

Варто зазначити, що починаючи з 2019 року Карпатський біосферний заповідник, у відповідності до норм чинного земельного законодавства, став потужною бюджетонаповнюючою установою для 15-ти територіальних громад, які розташовані у зоні нашої діяльності і входять до території сталого розвитку біосферного резервату. Так, лише за 2019-ий та 6 місяців 2020 р., Карпатський біосферний заповідник переказав на рахунки цих місцевих рад податків і зборів на суму 52 099 867 грн., з яких більшу частину, а саме 45 698 546 грн. – становить земельний податок.

У цьому році адміністрацією заповідника, у рамках співпраці з територіальними громадами, розроблено проєкти програм соціально-економічного та культурного розвитку, які реалізуватимуться в межах території природно-заповідного фонду протягом 2020-2022 років.

Зазначеними програмами визначено організаційні і практичні заходи щодо створення умов для розвитку сільського та екологічного туризму й рекреації, ведення традиційного господарювання та охорони довкілля на території природно-заповідного фонду, а виконання завдань програм забезпечить довгостроковий сталий розвиток прилеглих до заповідника територій як в інтересах охорони природи, так і місцевих громад. Окремими органами місцевого самоврядування уже розпочато фінансування згаданих вище програм, що дало конкретні результати як для заповідника, так і для територіальних громад.

Така співпраця між заповідником і місцевими громадами є чи не найпотужнішою в плані об’єднання зусиль із реалізації зазначених у програмах заходів у межах територій природно-заповідного фонду.

Для Карпатського біосферного заповідника, відповідно до Проєкту організації території заповідника та охорони його природних комплексів (2019), така співпраця сприяє належному збереженню цінних природних комплексів, впровадженню різних форм екологічної освіти, збільшенню власних надходжень від туристично-рекреаційної діяльності, розвитку показових полонинських та демонстраційних господарств і створенню належних умов для ведення населенням традиційного природокористування (заготівля паливних дров, випасання худоби на полонинах, сінокосіння, збір дикорослих плодів, грибів і ягід тощо) у буферній зоні та зоні антропогенних ландшафтів біосферного заповідника.

У плані залучення додаткових коштів варто також зазначити, що Карпатський біосферний заповідник разом із територіальними громадами населених пунктів, які розташовані в межах його території сталого розвитку, найближчим часом отримають кошти на фінансування найбільш важливих екологічних і соціально-економічних заходів від українсько-німецького проєкту «Підтримка природно-заповідних територій в Україні», який буде діяти щонайменше до 2022 року.

Крім зазначеного, заповідник використовує будь-які можливості для отримання грантових коштів від різноманітних міжнародних фондів. Лише у 2020 р. установа подала три заявки на конкурси двох потужних програм Євросоюзу, а саме Програми прикордонного співробітництва Європейського інструмента сусідства «Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020» та Програми із захисту довкілля та запобігання змінам клімату (LIFE), а також низку інших запитів на отримання безповоротної фінансової допомоги для покращення матеріально-технічного забезпечення та реалізацію кількох наукових і природоохоронних проєктів. Серед них є й потужний інфраструктурний проєкт, спрямований на реставрацію комплексу адміністративних будівель на Центральній садибі біосферного заповідника у м. Рахів і створення екоосвітньої експозиції, присвяченої буковим пралісам як об’єкту Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО.

Ми глибоко переконані, що результат нашої діяльності сприятиме досягненню екологічної і фінансової стійкості Карпатського біосферного заповідника, яка забезпечуватиме збереження цінних природних комплексів та об’єктів Карпатського регіону і сприятиме довгостроковому сталому розвитку прилеглих територій як в інтересах місцевих громад, так і охорони природи в цілому.

Тож, з нагоди 52-ї річниці з дня організації Карпатського заповідника, хочеться кожного працівника привітати та подякувати за щоденний особистий внесок у спільну справу, яку виконує наша установа. Щиро бажаю всім нам і кожному зокрема наснаги та нових звершень на трудовій ниві, здоров’я та добробуту у родині і щоб кожен день нашої спільної увінчувався успіхом та визнанням.

З повагою, в.о. директора Карпатського біосферного
заповідника, заслужений природоохоронець України
Микола РИБАК.