|
Міжнародний семінар у Молдові З 15 по 20 вересня 2019 р. делегація Карпатського біосферного заповідника у складі в. о. директора Рибака М. П. та співробітників відділу науково-дослідної роботи та міжнародної співпраці Беркели Ю.Ю., Покиньчереди В.Ф. та Губко В.М. відвідала Республіку Молдова з метою участі у роботі міжнародного теоретичного та екскурсійного семінару. Даний захід організовано в рамках проекту «Транскордонне співробітництво у теорії та практиці – як можуть біосферні регіони ЮНЕСКО сприяти ефективному спілкуванню та менеджменту екосистем для підтримки сталих перетворень у Східній Європі?» (“Transboundary Cooperation in Teaching and Practice – How can UNESCO Biosphere Regions contribute to an effective communication and ecosystem management for the promotion of a sustainable transformation in Eastern Europe?”). Він фінансується Німецькою службою академічних обмінів (DAAD) і є складовою програми «Діалог Схід-Захід» (East-West-Dialogue). Метою проекту є поглиблення співпраці та обмінів між науковими установами, навчальними закладами та експертами з питань транскордонної співпраці для сталого розвитку на основі екосистемного підходу. До його реалізації у 2019 р. залучено Університет сталого розвитку м. Еберсвальде (ФРН) спільно з Національним лісотехнічним університетом України (м. Львів, Україна), Карпатським біосферним заповідником (м. Рахів, Україна), Університетом Штефана чел Маре (м. Сучава, Румунія), Національним інститутом лісових досліджень та менеджменту ICAS (м. Кимпулунг-Молдовенеск, Румунія) і Державним університетом Молдови (м. Кишинів, Молдова). Останній навчальний заклад власне і був господарем й організатором семінару, участь у якому взяло понад 30 осіб з 7 країн Європи – представники закладів вищої освіти, адміністрацій природоохоронних територій, наукових установ та неурядових організацій, а також студенти та аспіранти. Учасники заходу відвідали перший молдовський біосферний резерват «Нижній Прут» площею 14 771 га, який був створений у 2018 році. Його заповідну (ядрову) зону площею 302 га формує частина озера Белеу – найбільшої природної водойми Молдови. Воно знаходиться на одному з основних європейських міграційних шляхів водно-болотних птахів і має колосальне значення для підтримки зазначеної вище авіфауни у весняний то осінній періоди. Проте в останні роки озеро почало невпинно міліти, що пов’язано зі зменшенням кількості опадів і зниженням рівня ґрунтових вод, які є результатом глобальних кліматичних змін, а також зі збільшенням антропогенного навантаження. Останній фактор полягає у тривалій деградації екосистем завдяки практиці інтенсивного використання земель, а саме надмірному випасі худоби, нераціональному водокористуванні та сільськогосподарському забрудненні околиць озера. До речі, студенти – учасники семінару, які представляли Молдову, Німеччину та Україну, намагалися знайти вирішення даних проблем біосферного резервату, використовуючи методологію Відкритих стандартів для природоохоронної практики. Доречно зауважити, що тема Відкритих стандартів та програмних інструментів її реалізації була однією з ключових на семінарі. Окрім біосферного резервату, учасники заходу здійснили візит до державного природного резервату «Плаюл Фагулуй» («Буковий край») площею 5552 га, який був створений у 1992 році з метою охорони, вивчення та відновлення екосистем, рослинного та тваринного світу регіону Кодри – горбистої території в центральній частині Молдови, де проходить східна межа поширення бука лісового. Особливий інтерес ця територія викликала у контексті можливості включення місцевих старовікових букових лісів до об’єкта всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи», оскільки вони зростають на території значного за площею букового лісового регіону під назвою Полонсько-Подільсько-Молдовський, який представлений у зазначеному вище об’єкті спадщини лише двома невеликими ділянками старовікових букових лісів з України. На жаль, у зв’язку з обмеженим часом перебування на території резервату, прийнятних для включення ділянок виявлено не було попри те, що окремі осередки старих букових лісів нам все-таки вдалося відвідати. Їх основною проблемою було доволі інтенсивне лісогосподарське використання, яке полягало в санітарних рубках і, відповідно, майже повній відсутності мертвої деревини, без якої лісові екосистеми не можуть повноцінно функціонувати. Проте, на території резервату збереглися інші осередки старовікових букових лісів, які знаходяться в заповідній зоні, де вже десятиліття не проводиться жодна господарська діяльність, що вселяє надію на результативність нових пошуків. Відкриття і завершення семінару відбулося на базі Державного університету Молдови (м. Кишинів), в рамках яких проведено представлення установ і організацій – партнерів проекту, заслухано низку доповідей та організовано їх обговорення, а також підсумкову дискусію. Представники Карпатського біосферного заповідника презентували діяльність установи, взяли якнайактивнішу участь у дискусіях, а також провели низку консультацій із міжнародними партнерами щодо різних поточних питань. Підводячи підсумок візиту до Молдови, не можна не згадати ще щонайменше дві обставини. Перш за все на пам’ять приходить надзвичайна щирість і гостинність наших молдовських партнерів, а також чудова організація семінару. І особливо хочеться відмітити надзвичайно вдале поєднання природної та культурної складових у програмі даного заходу, що дало можливість усім учасникам відчути на собі сутність і дух Молдови.
Рибак М.П., Беркела Ю.Ю.,
|
