ВІДБУЛОСЯ ЗАСІДАННЯ КООРДИНАЦІЙНОЇ РАДИ КАРПАТСЬКОГО ЗАПОВІДНИКА

Відповідно до Положення про Карпатський біосферний заповідник для координації діяльності з питань використання природних комплексів та об’єктів, у межах заповідника та його транзитної зони із 2013 року функціонує Координаційна рада із представників місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій та інших зацікавлених сторін.

Так, 12 листопада в день 51-ї річниці створення Карпатського біосферного заповідника, відбулося чергове засідання. Участь узяли майже 40 осіб, серед яких були представники органів влади та місцевого самоврядування Рахівського й Тячівського районів, державних лісогосподарських підприємств і громадських організацій.

Розпочали урочисте засідання з висловлення співчуття рідним і близьким та хвилиною мовчання на честь Василя Михайловича Хоми, який був активним учасником Координаційної ради.

Далі Микола Рибак, директор КБЗ, голова Координаційної ради, заслужений природоохоронець України, оголосив порядок денний та висловив вітання й подяку всім присутнім із нагоди Дня створення заповідника.

Члени засідання розглянули шість питань, ключовим із яких була доповідь Миколи Петровича про пріоритети КБЗ у плані виконання рішень Проекту організації території та охорони природних комплексів заповідника, затвердженого наказом Мінприроди України №271 від 26 липня 2019 року.

Директор коротко розповів про Карпатський біосферний заповідник, який володіє значним різноманіттям природних цінностей, серед яких значна частка належить найбільшому біорізноманіттю серед усіх установ природно-заповідного фонду України. Різноманіття флори та грибів на території заповідника нараховує 3223 види та відповідно фауни – 3513 видів. Ліси займають понад 80% території заповідника, з яких дві третини є природного походження. Серед останніх майже 21 гектар пралісів, що включені до об'єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси й давні ліси Карпат та інших регіонів Європи» та майже 3 тис. гектарів пралісів, квазіпралісів та природних лісів, які перебувають за межами спадщини.

Про головну мету діяльності заповідника на 10 років - створення екологічно стійкої природно-заповідної території, яка забезпечуватиме збереження цінних природних комплексів і біорізноманіття Карпатського регіону – анклаву букових пралісів, насичених рідкісними та ендемічними видами флори і фауни та сприятиме довгостроковому сталому розвитку території як в інтересах охорони природи, так і місцевих громад.

Та, власне, про самі пріоритети.

Одним з основних завдань установи на найближчі 10 років стане розробка системи заходів щодо відновлення природного стану лісів, порушеного в результаті господарської діяльності людини.

Однією зі складових системи управління територією Карпатського біосферного заповідника є якість її охорони. Тут важливим є формування позитивного іміджу працівників СДО серед місцевого населення та відвідувачів заповідника.

Щодо організації видання Літопису природи планується проведення наукових досліджень, збір даних про абіотичне середовище та біоту, їхнє узагальнення.

Важливим пріоритетом заповідника є міжнародна співпраця. За 50-ти річний період реалізовано десятки міжнародних проектів.

Наступним є організація та проведення тематичних еколого-освітніх заходів. Головною метою цього завдання є цілеспрямований вплив на світогляд, поведінку й діяльність учнівської молоді, студентів, місцевого населення та відвідувачів КБЗ, спрямований на усвідомлення цінності природи, розуміння необхідності її збереження, закладання основ етичного ставлення, позбавлення від вузькоутилітарного підходу до природи.

Важливим пріоритетом сьогодні є збереження територій дикої природи.

Передбачається активізувати пропаганду збереження природи й довкілля, бережливе ставлення до вже наявних заповідних об’єктів.

Важливо нині також розвивати рекреаційно-туристичний потенціал території.

Пріоритетними завданнями заповідника з розбудови мережі еколого-освітньої та інформаційно-туристичної інфраструктури на найближчий період стане:

• Відновлення «Старої Гаті» на річці Говерла та створення тут Музею історії лісокористування;

• Реконструкція дороги, як туристичного маршруту – Білий – Перемичка під Говерлою (15 км) с. Луги;

• Будівництво та облаштування двох високогірних туристично-інформаційних центрів на полонинах Драгобрат та Лисичий;

• Будівництво та облаштування візит-центру «Сходження на Говерлу» в урочищі Козьмещик, де розташоване Петрос-Говерлянське ПНДВ;

• Влаштування оглядової вишки, створення демонстраційного пасічного господарства, придбання 10-12 буйволів та 5-6 польських коників для створення атракцій у Долині нарцисів, що буде приваблювати відвідувачів цілий рік;

• Створення Карпатським біосферним заповідником за участі громади с. Богдан демонстраційного показового полонинського господарства на полонині «Рогнеска»;

• Створення реабілітаційних вольєрних господарств на центральній садибі заповідника та на демонстраційному форелевому господарстві;

• Осучаснення всіх наявних рекреаційних об’єктів та туристичних маршрутів, поновлення наявної еколого-освітньої та туристичної інформації в еколого-освітніх та туристично-інформаційних центрах;

• облаштування нових місць відпочинку, рекреаційних зон, еколого-освітніх та туристичних маршрутів.

Після цього біосферний заповідник без шкоди для природи може приймати до 200 тис. відвідувачів у рік (тепер – приблизно 40 тис. осіб). А це нові робочі місця для людей, що проживають у зоні діяльності установи, а відповідно й додатковий заробіток і покращення їхнього добробуту, а також чималі кошти і для заповідника.

Під час реалізації Проекту організації території надалі розвиватимуть видавничу діяльність заповідника.

Одним із ключових пріоритетів є збереження об’єкта Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси й давні ліси Карпат та інших регіонів Європи».

Впровадження засад сталого розвитку в рамках функціонування Карпатського заповідника, як біосферного резервату ЮНЕСКО є дуже важливим.

Ключовою метою є створення ефективної функціонуючої моделі сталого розвитку, яка буде реалізовуватися шляхом удосконалення системи управління, співпраці і взаємодії адміністрації заповідника із зацікавленими сторонами, насамперед, з територіальними громадами, у рамках діяльності біосферного резервату.

Згідно з Лімським планом дій (2016-2025) буде запроваджено низку заходів, спрямованих на вдосконалення системи управління територією резервату.

Підсумовуючи, варто зазначити, що Карпатський біосферний заповідник має стати полігоном для впровадження екологічно-безпечних технологій у веденні традиційного природокористування моделлю невиснажливого використання природних ресурсів.

Особливо важливим пріоритетом заповідника нині є створення та розвиток українсько-румунського транскордонного біосферного резервату в Мармароських горах.

Наступним є впровадження заходів із розвитку мережі ВБУ міжнародного значення.

Так, у липні цього року надано статус Рамсарських угідь, або водно-болотних угідь міжнародного значення трьом об'єктам біосферного заповідника: «Долина нарцисів», площею 256 га (Хустський район), карстова печера «Дружба», площею 0,13 га (Тячівський район) та урочище «Озірний-Бребенескул», площею 1656,91 га (Рахівський район).

Й останній пріоритет заповідника в рамках виконання Проекту організації території є здійснення заходів з адаптації до змін клімату.

Як висновок, Микола Петрович зауважив, що для реалізації запланованих Проектом заходів необхідні чималі кошти. Бюджетного фінансування заповіднику із загального фонду Державного бюджету виділяється мало або зовсім не виділяється на розвиток. Тому планують залучати власні кошти, отримані від надання платних послуг, різних фондів, грантів та благодійних допомог юридичних та фізичних осіб. Для зміцнення матеріально-технічної бази заповідника та підтримки територіальних громад важливим є впровадження українсько-німецького проекту.

Щодо нових можливостей для розвитку територіальних громад у зоні діяльності заповідника у зв’язку з ухваленням Державної програми розвитку регіону українських Карпат на 2020-2022 роки доповів Федір Гамор, заступник директора з науково-дослідної роботи, д.б.н, професор. Федір Дмитрович підкреслив будівництво Міжнародного навчально-дослідного центру збереження букових пралісів, еколого-освітньої роботи та сталого розвитку в селі Кваси, що є одним із п’яти пріоритетних завдань цієї програми.

Марія Жиган, головний інженер Закарпатської філії ДП «Українське державне аерогеодезичне підприємство», розповіла учасникам про стан виконання робіт із землевпорядкування території заповідника.

Далі доповідав про використання природних ресурсів КБЗ у 2019 році та проект лімітів щодо природокористування на 2020 рік Павло Ворохта, начальник відділу ВЗПЕ та ВПР КБЗ.

Після цього Василь Покиньчереда, заступник начальника відділу науково-дослідної роботи та міжнародної співпраці, секретар Координаційної ради, розповів про підсумки та плани засідань на 2020 рік.

Останнім розглянули питання «різне», до якого ввійшли три звернення.

Перше – це звернення до Олексія Оржеля, Міністра енергетики та захисту довкілля України, Міхаеля Бромбахера, керівника впроваджувальної організації українсько-німецького проекту та Банку розвитку KfW щодо реалізації українсько-німецького проекту «Підтримка природно-заповідних територій в Україні», по якому доповідав Василь Покиньчереда.

Друге – звернення до Олексія Оржеля, Міністра енергетики та захисту довкілля України щодо призначення директором КБЗ чинного в.о. директора Миколу Рибака, по якому виступив Дмитром Томенчук, начальник відділу Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА.

Та звернення щодо затвердження лімітів на природокористування в КБЗ на 2019 рік, по якому доповідав Роман Кузьмінський, заступник директора-головний природознавець.

Наприкінці Микола Петрович подякував усім за присутність та запросив на урочисту частину заходу.

Загалом засідання Координаційної ради минуло в доброзичливій та конструктивній атмосфері, підтвердивши те, що такі заходи завжди потрібні, насамперед для зміцнення співпраця з територіальними громадами, що розташовані в зоні діяльності Карпатського заповідника.

Прес-служба КБЗ

Відеосюжет на Youtube