|
Відбулося чергове засідання Нацкомісії України у справах ЮНЕСКО 21 лютого 2019 року, в Києві, в Міністерстві закордонних справ України, під головуванням заступника Міністра закордонних справ України, Голови Національної комісії України у справах ЮНЕСКО Сергія Кислиці, відбулось ХХІV засідання Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, на якому обговорено широке коло питань щодо збереження в Україні культурних та природних об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. В ході жвавих дискусій, зокрема, відхилено недостатньо аргументовану, як зауважив Радник Президента України, перший заступник голови Нацкомісії Юрій Богуцький, пропозицію, щодо виключення біосферного заповідника «Асканія Нова» імені Ф.Е.Файльц-Фейна Національної академії аграрних наук України із попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО від України. Нацкомісія також підтримала, не зважаючи на окремі заперечення, про нібито дріб’язковість питання та недостатню обізнаність населення України із цією проблематикою, запропоноване Національною академією наук України обґрунтування щодо внесення Україною пропозиції про оголошення Генеральною Асамблеєю ООН 2025 року Міжнародним роком печер та карсту. Коментуючи ці питання, а також зауваження члена Нацкомісії, проректора Чернівецького національного університету Тамари Марусик, щодо недостатньої популяризації українських об’єктів Всесвітньої спадщини за кордоном, зокрема в літаках українських авіаліній, заступник Міністра закордонних справ України Сергій Кислиця наголосив, що у справі зміцнення позитивного міжнародного іміджу України дріб’язкових питань не має. Тому, ми повинні презентувати Україну за кордоном, не тільки як країну де іде війна, але й широко інформувати світове співтовариство про наші гуманітарні ініціативи, про її діяльність в галузі освіти, науки та культури, зокрема і в рамках програм ЮНЕСКО. Нам слід, наголосив Сергій Кислиця, активізувати просвітницьку роботу, популяризацію культурних та природних цінностей серед населення, в тому числі в літаках та потягах, випускати відповідну, якісну рекламну та просвітницьку друковану продукцію тощо. В цьому контексті заслуговує на увагу презентована членам Національної комісії серія публікацій із досвіду роботи Дніпропетровщини щодо підготовки номінацій у рамках Конвенції ЮНЕСКО «Про охорону нематеріальної культурної спадщини». Із цих матеріалів ми дізнались, що ця Конвенція, схвалена Генеральною Асамблеєю ЮНЕСКО в 2013 році, а Україна приєдналась до неї відповідним Законом в 2008 році. Конвенцією передбачається здійснення комплексу заходів з охорони та популяризації усних традицій та форм вираження, охоплюючи мову як носія нематеріальної культурної спадщини; виконавчих мистецтв; звичаїв, обрядів, свят; знань та звичаїв, пов’язаних з природою та всесвітом, а також знань та навичок, пов’язаних із традиційними ремеслами. В її рамках, на міжнародному рівні формуються Репрезентативний список нематеріальної культурної спадщини людства та Список об’єктів, що потребують термінового захисту. А для фінансування відповідних заходів працює міжнародний Фонд, який може виділяти необхідні кошти. Загалом зараз до Репрезентативного списку включено 399 елементів, поданих 117 країнами, а до Списку об’єктів, що потребують термінового захисту входять 52 номінації з 28 країн. Від України до цих Списків включено Дніпропетровські «Петриківський розпис – українське декоративно-орнаментальне малярство ХІХ-ХХІ ст.» та «Козацькі пісні Дніпропетровщини». А на стадії розгляду на черговій сесії відповідного Міжурядового комітету знаходиться українське досьє «Традиція Косівської мальованої кераміки». У зв’язку із цим, було би добре, якби відповідні органи місцевої влади та Всеукраїнське товариство «Гуцульщина», вивчили цей досвід роботи, та із врахуванням вимог Указу Президента України "Про збереження та популяризацію гуцульської культури" від 2 вересня 2009 року № 703/2009, з метою надання найважливішим елементам феномену гуцульської культури та її носіям Міжнародного статусу, у відповідності до Конвенції ЮНЕСКО «Про охорону нематеріальної культурної спадщини», підготовили та подали на розгляд Міністерства культури України необхідні номінаційні досьє. Користуючись нагодою, ми також передали до бібліотеки Міністерства закордонних справ України останній випуск журналу "Зелені Карпати" та монографії Федора Гамора "Україна-Румунія: мости народної дипломатії" й "Еталон європейських лісових екосистем та природоохоронної справи", у яких висвітлюється досвід міжнародної співпраці Карпатського біосферного заповідника із збереження та популяризації природних й культурних цінностей, поширення знань про об'єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи".
Федір Гамор,
|
