Стажування в США

Працівник Карпатського біосферного заповідника Микола Романюк пройшов стажування за програмою лісових рейнджерів у Сполучених Штатах Америки. Впродовж майже двох тижнів червня він перебував у польових умовах, тісно спілкувався з лісовими рейнджерами Північно-Американських лісів, колегами з європейських країн, які також стали учасниками програми. З українського боку співпрацю у цій програмі Лісової служби США здійснювало Європейське товариство дикої природи Wilderness. Як зазначив працівник Служби державної охорони КБЗ, програма перебування у США була дуже насиченою, цікавою, пізнавальною і мала виражений характер стажування, залишаючи обмаль часу на відпочинок. Проте, навчання проходило у доволі невимушеній формі – було багато живого (до речі, англомовного) спілкування, практичних заходів. А зрештою, пропонуємо ознайомитися з враженнями Миколи, так би мовити, з перших вуст.

– В березні місяці я дізнався про зустріч рейнджерів дикої природи у Сполучених штатах Америки (США). Я дуже хотів взяти участь в цій програмі від коли почув про неї. Моя мрія здійснилася. Офіційне запрошення для участі в заході надійшло від партнерів Карпатського біосферного заповідника (КБЗ) Wilderness (Вілдернес), і склалось так, що установа відрядила мене. Я був єдиним представником на цій зустрічі від природоохоронних установ і взагалі з України. В цій міжнародній програмі Лісової служби США брали участь представники з 5 країн світу: Україна, Грузія, Албанія, Росія та Боснія й Герцоговина. Зустріч проходила у м. Ред Рівер, штат Нью-Мехіко, впродовж 10 днів – з 30 травня до 9 червня 2018 року.

Щоб взяти участь у цій зустрічі мені прийшлося пройти чимало етапів, зокрема, починаючи від подання заявки на візу і до підготування презентації про заповідник для представлення її в США. В чому мені не одноразово допомогла заступник начальника відділу рекреації та сталого розвитку Ірина Йонаш.

Перші два дні ми перебували в місті Денвер штат Колорадо, де нас познайомили з роботою Регіонального лісового офісу Роккі Маунтін. Наступні 6 днів ми жили в наметовому містечку в м. Ред Рівер, штат Нью Мехіко. Працівники Лісової Служби США ділились власним досвідом захисту та збереження природи, а також будівництва та догляду за лісовими стежками. Вагомість туристичних стежок в лісових екосистемах тут вважають дуже важливою в збереженні природи. Ми в основному перебували в іншому наметовому містечку де проживали інші волонтери та рейнджери дикої природи там і проводились майже всі заняття (крім будування та догляду за лісовими стежками). Більшість часу з нами проводили сцени різних варіантів розвитку подій, які можуть скластися під час виконання рейнджером своїх службових обов’язків і як повинен діяти рейнджер в тій чи іншій ситуації. Кожен мав можливість взяти участь в цих сценах, як з позиції рейнджера так і з позиції відвідувача. Це було дуже практично не тільки почути про дії рейнджера в різних ситуаціях, але і побачити їх на практиці.

Що мені дуже сподобалося, що організатори не навантажували нас щоденним лекціями та практичними заняттями а також підготували для нас і культурну програму, екскурсії містом, змагання різного типу. Насамперед, я ніколи не забуду рандеву-день рафтингру. Всі учасники мали змогу сплавлятися на човнах по гірській річці Ріо Гранде. Це було щось вражаюче, словами не передати. А на завершення в наметовому містечку де жила основна маса волонтерів та рейнджерів лісової служби США зі всієї Америки було проведено змагання з приготування їжі в поході( cook-off ). Для мене це було цікаво позмагатись та перевірити свої куховарські вміння, оскільки ми живучи в Карпатах майже кожні вихідні виїжджаємо на природу та готуємо різні страви на вогні. Організатори нам дали на все про все одну годину. Брали участь всі бажаючі, от і я прийняв участь і приготував нашу національну страву: «кулешу з мачинкою». Майже всі відгуки про страву були позитивними, але на жаль я не зайняв призового місця.

Від поїздки я отримав море емоцій, незабутніх вражень та позитиву. Дізнався про історію створення їхньої організації та їхні методи охорони територій, отримав невеликий досвід будування та догляду за лісовими стежками. Надіюся, що в майбутньому я ще неодноразово буду приймати участь у таких поїдках і заходах, незважаючи де і коли вони будуть проводитися, оскільки це допомагає набути нових знань, обмінятися досвідом чи з рештою просто побачити як працюють інші. Дякую організаторам за таку можливість навчатися та просто провести не забутній тиждень.