|
В Мінприроди України, на засіданні Сектору природної
спадщини 20 грудня 2018 року в Міністерстві екології та природних ресурсів України, на засіданні Сектору природної спадщини Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, обговорено актуальні проблеми розвитку мережі біосферних резерватів в Україні та збереження української частини об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи». Відкриваючи зібрання, заступник Міністра екології та природних ресурсів України, заступник Голови національної комісії України у справах ЮНЕСКО В.Ю. Полуйко зупинився на оцінці сучасного стану та перспективах міжнародного природоохоронного співробітництва України в рамках реалізації програм ЮНЕСКО. При цьому, особливо наголосив на необхідності активізації роботи із впровадження в Україні Лімського плану дій для біосферних резерватів та розробці науково-методичних рекомендацій щодо порядку надання та плати за екосистемні послуги в Україні. Інформуючи про хід виконання в 2018 році, Плану роботи Сектору природної спадщини Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, начальник відділу Департаменту екомережі та природно-заповідного фонду Мінприроди Г.В.Парчук відзначив, що розроблений, за активної участі автора цих рядків, в Мінприроди України, План заходів щодо збереження української частини природного об'єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи» й сталого розвитку прилеглих до нього територій, затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2018 року № 892-р. А доопрацьований План заходів щодо впровадження в Україні Лімського плану дій для програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» та її Всесвітньої мережі біосферних резерватів на період до 2025 року, затверджено спільним наказом Мінприроди та НАН України від 04.07.2018 № 303/243. Крім того, Міністр екології та природних ресурсів України О.М.Семерак підписав Спільну декларацію про наміри щодо співпраці між міністерствами довкілля 12 країн Європи, у сфері охорони та управління спільним об’єктом Всесвітньої спадщини «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи». На двох засіданнях Національної керівної групи серійного транснаціонального об’єкта всесвітньої спадщини «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи», проведених 25 січня та 23 жовтня 2018 року, на базі Карпатського біосферного заповідника, розглядались актуальні проблеми збереження та управління українською частиною цього об’єкту тощо. Звернуто також увагу на необхідності активізації роботи із завершення організації транскордонного українсько-польського біосферного резервату «Розточчя» та досягнення домовленостей зі створення транскордонного українсько-румунського біосферного резервату в Марамороських горах, підготовки заявок до ЮНЕСКО щодо фінансування заходів із збереження букових пралісів, у рамках Конвенції про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини. В доповіді, заступник голови Національного комітету України із Програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера», член Національної комісії України у справах ЮНЕСКО П.М.Черінько підкреслив, що у рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера», неодноразово розроблялись стратегічні документи та плани дій щодо сталого розвитку, але лише цього разу Національна академія наук України разом з Мінприроди, підготували та затвердили Національний план заходів із впровадження в Україні Лімського плану дій для програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» та її Всесвітньої мережі біосферних резерватів на період до 2025 року. За це доповідач висловив щиру вдячність керівництву Мінприроди та професору Федору Гамору, який, на його думку, є українським спеціалістом номер один у цій сфері та вносить вагомий внесок в справу запровадження в Україні стратегії сталого розвитку. В цьому контексті, член Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, директор біосферного заповідника «Асканія нова» В.С.Гавриленко, в репліці, висловив вдячність Федору Гамору і за те, що «він завів українську заповідну справу до Європи». П.М. Черінько особливо наголосив, що Секретаріат програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера», наполегливо рекомендує ухвалити на національних рівнях окремі закони про біосферні резервати. Але, в будь-якому разі, підтримав його в дискусії, автор цих рядків, в українському законодавстві необхідно ширше відобразити специфіку діяльності біосферних резерватів та їх ролі як модельних територій для сталого розвитку. З цією метою, ми запропонували використати збірник матеріалів «Основи управління біосферними резерватами в Україні» (за редакцією Ф.Д.Гамора та Г.В.Парчука) (електронний ресурс: http://cbr.nature.org.ua/doc/zb_BR.pdf), де опубліковано французький варіант проекту закону про біосферні резервати ЮНЕСКО. А на початку, було би доцільно, розробити та затвердити, хоча би науково-методичні рекомендації із питань створення та діяльності біосферних резерватів в Україні. Цю роботу потрібно активізувати і в зв’язку із відзначенням, у цьому році, 45-річчя утворення Національного комітету України з програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера». На засіданні Сектору, заслухано також доповідь, щодо виконання рекомендацій Міжнародного дорадчого комітету для біосферних резерватів, стосовно періодичного огляду Чорноморського біосферного заповідника (директор А.П.Юрченко), про роботу Українсько-Білоруської комісії з координації питань охорони та сталого використання транскордонних природоохоронних територій та перспектив українсько-білоруського співробітництва (Г.В.Парчук), про перспективи створення та розширення транскордонних біосферних резерватів: українсько-польського «Розточчя» та українсько-білоруського «Прип’ятське Полісся» (керівник відділу Мінприроди А.М.Драпалюк), українсько-румунського в Марамороських горах (керівник відділу Державного природознавчого музею НАН України Б.В. Проць) та українсько-румунського «Дельта Дунаю» (керівник Центру регіональних досліджень О.А.Дяков). Співдоповідаючи із питання «щодо сприяння виконанню Плану заходів щодо збереження української частини природного об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи» та сталого розвитку прилеглих до нього територій», враховуючи досвід недостатньо ефективної роботи із виконання попередніх Актів Президента та Уряду України із цього приводу, ми запропонували, по-перше, Мінприроди, як провідному органу центральної виконавчої влади, із виконання цього надзвичайно важливого урядового рішення, організувати насамперед проведення міжвідомчої наради із представниками міністерств і відомств України та облдержадміністрацій, які визначені виконавцями передбачених заходів (Мінприроди, МОН, Мінрегіон, Мінекономрозвитку, Мініфраструктури, Мінкультури, МЗС, Міагрополітики, Держлісагенство, ДФС, Укравтодор, Держводагенство, Адміністрація Дежприкордонслужби, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Хмельницька облдержадміністрації та відповідні установи природно-заповідного фонду). По-друге, провести аналогічні нарада із представниками відповідальних виконавців, в областях. По-третє, через засоби масової інформації, провести широке інформування громадськості та роз’яснючу роботу щодо важливості, у контексті виконання вимог Конвенції про охорону Всесвітньої культурної і природної спадщини, реалізації заходів визначених цим урядовим рішенням. І по-четверте, звернутись до Мінфіну та Мінрегіону, щодо повторних роз’яснень із питань джерел та механізмів фінансування затверджених Кабміном заходів. На зібранні розглянуто стан підготовки матеріалів до інформаційного бюлетеня Національної комісії України у справах ЮНЕСКО (доповідав Ф.Д.Гамор) та інші актуальні питання роботи Сектору й схвалено відповідні рішення.
Федір Гамор,
|
