Діяльність заповідника: коротко про зроблене в 2017-му та завдання на 2018-ий рік

На початку 2017 року Міністерство екології та природних ресурсів України затвердило річний план заходів для Карпатського біосферного заповідника, у межах якого визначено тридцять ключових завдань. Про виконання минулорічного плану та цьогорічні пріоритети йтиметься далі.

Впродовж 2017 року КБЗ реалізував низку важливих заходів, першочергово з яких наступні. Повністю виконано перший та другий етапи розроблення Проекту організації території установи та охорони її природних комплексів. Завершилося розроблення першого етапу матеріалів лісовпорядкування для території загальною площею 39486,8 га, що є в постійному користуванні заповідника. Виконано роботи щодо встановлення в натурі меж земельних ділянок на площі 18550 га, які входять до складу КБЗ без вилучення у користувачів. Зокрема, їх оформлено відповідними знаками й інформаційними матеріалами та внесено до планово-картографічних матеріалів. Продовжувалося виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 7508,8 га у постійне користування заповідника. На більшу частину зазначеної площі матеріали передано на державну експертизу і після позитивного висновку для них будуть виготовлені правовстановлюючі документи. Також, на площі 22,4 тис. га, що становить 70% території, яка знаходиться в постійному користуванні установи, відновлено межі та внесено інформацію про ділянки до Державного земельного кадастру. Планується, що згадані землевпорядні роботи, а також другий етап лісовпорядкування і розроблення Проекту організації території та охорони природних комплексів для КБЗ будуть виконані в повному обсязі вже цього року.

Важливою подією торік стало відзначення 10-ої річниці з часу занесення букових пралісів Карпат до переліку об’єктів Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО. З цієї нагоди, 26-29 вересня, у Рахові, відбулася науково-практична конференція, у рамках якої також проведено засідання Спільного керівного комітету українсько-словацько-німецького об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини». А 7 липня, у польському Кракові, на 41-ій сесії Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, прийнято історичне рішення про розширення чинного об’єкта за рахунок 63 ділянок букових пралісів та старовікових лісів із 10-ти європейських країн і створення на його основі пан’європейської спадщини «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи». Серед них є дев’ять українських кластерів, які охороняються в національних природних парках «Синевир», «Зачарований край» і «Подільські Товтри» та природних заповідниках «Горгани» і «Розточчя». Слід зазначити, що саме КБЗ виступив національним лідером процесу розширення і, що завдяки зусиллям його науковців транснаціональний об’єкт спадщини поповнився новими українськими ділянками. Попри значне розширення спадщини КБЗ і надалі залишається природоохоронною установою, де зосереджена його найбільша частка – під охороною заповідника знаходиться понад 22% території пан’європейського об’єкта.

Кілька слів про міжнародні проекти, які реалізуються за участю КБЗ. Торік розпочалася реалізація нового українсько-швейцарського наукового проекту, яким, зокрема, передбачається впродовж 2017-2020 років провести повторну інвентаризацію найбільших у світі букових пралісів, які охороняються на території Угольсько-Широколужанського масиву. У рамках проекту заплановано й проведення спеціальних аеродистанційних досліджень, які дозволять створити цифрові моделі рослинного покриву та рельєфу цієї унікальної ділянки. Проект вчергове підтверджує, що Угольсько-Широколужанський масив слугує «гарячою точкою» для наукових досліджень та обміну знань у цій царині. Він передбачає й дослідження структури та динаміки ялиново-ялицево-букових пралісів та монокультур смереки у Чорногірському масиві КБЗ.

До наших природоохоронних здобутків можна віднести і поступ щодо розширення території КБЗ. 22 березня 2017 р., на засіданні спеціальної робочої групи в ОДА, розглянуто питання включення до складу установи пралісів із території Тячівського району. Загалом, учасники засідання підтримали проектну пропозицію адміністрації КБЗ щодо розширення заповідника за рахунок лісових масивів ДП «Мокрянське ЛМГ», орієнтовною площею близько 9 тис. га. У грудні минулого року адміністрація отримала попереднє погодження від постійних землекористувачів і зараз готує матеріали щодо прийняття відповідного Указу Президента України. Таку ж роботу здійснено в Рахівському районі щодо розширення території заповідника за рахунок земель Великобичківського та Рахівського держлісгоспів, загальною площею 394 гектари.
Минулого року Карпатський біосферний заповідник черговий раз утвердився на міжнародному рівні. В повному обсязі виконано рекомендації Дорадчого комітету програми МАБ «Людина і біосфера» щодо приведення територіальної структури КБЗ до вимог Статутних рамок для біосферних резерватів ЮНЕСКО, результатом чого стало створення території сталого розвитку, площею понад 160 тис. га. Сьогодні вона об’єднує території п’яти державних лісогосподарських підприємств і сімнадцяти територіальних громад у межах Рахівського і Тячівського районів. Новостворена територія Карпатського біосферного резервату є цілісним об’єктом, позбавленим фрагментованості, з високою екологічною зв’язністю й цілісністю, що забезпечує, зокрема, умови для існування життєздатних популяцій великих хижих ссавців. Важливо зазначити, що новостворена територія включає значну частину екологічної мережі Закарпаття, зокрема, всі основні широтні й меридіональні екологічні коридори, які з’єднують між собою ті кластерні ділянки біосферного резервату, які мають природоохоронний статус. Вони мають класичне зонування, тобто включають заповідні зони, що відмежовуються буферними від території сталого розвитку або зовнішніх меж біосферного резервату.
Впродовж 2016-2017 років, зусиллями адміністрації заповідника, укладено і підписано Меморандум про співпрацю між КБЗ і Закарпатським обласним управлінням лісового та мисливського господарства. У ньому йдеться про створення території сталого розвитку в межах окремих державних лісогосподарських підприємств з метою забезпечення ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку в регіоні. Також укладено відповідні Декларації про співпрацю між заповідником та низкою міських, сільських і селищних рад щодо включення їх території до складу зазначеної вище території сталого розвитку Карпатського біосферного резервату. У цьому документі сторони оприлюднили наміри щодо взаємної підтримки та сприяння співробітництву у впровадженні екологічно відповідального, соціально вигідного і економічно збалансованого розвитку згаданих населених пунктів, а також з метою збереження цінних природних і культурних комплексів та об’єктів, сталого розвитку Карпатського регіону, підвищення соціально-економічного добробуту територіальних громад.

При прийнятті рішення щодо відповідності критеріям Статутних рамок для біосферних резерватів ЮНЕСКО, міжнародний Дорадчий комітет врахував підписаний за ініціативи автора цих рядків Меморандум про співпрацю в збереженні і сталому використанні природних комплексів КБЗ як частини українсько-словацько-німецького об’єкта Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини», який укладено між заповідником і райдержадміністрацією та органами місцевого самоврядування Рахівщини.

Як відомо, основним дорадчим органом біосферних резерватів світу є Координаційні ради. Вони слугують дієвим інструментом для вирішення проблем і розв’язання конфліктних ситуацій. Саме завдяки плідній роботі Координаційної ради КБЗ під керівництвом автора цих рядків, досягнуто значних успіхів у році, що минув. Приклад її ефективності – угоди, укладені адміністрацією установи з територіальними громадами населених пунктів району щодо підтримки ведення полонинського господарства та раціонального використання природних ресурсів на полонинах заповідника.

Впродовж минулого року значно покращилася матеріально-технічна база КБЗ та його рекреаційна інфраструктура. Виконано інформаційне та інфраструктурне облаштування екотуристичних маршрутів заповідника, споруджено контрольно-перепускні пункти та інформаційно-туристичні центри в Трибушанському та Богдан-Петроському ПНДВ. Здійснено комплекс заходів із відновлення належної роботи демонстраційного форелевого господарства, де відреставровано контору та інші споруди, а також облаштовано рекреаційний пункт, встановлено додаткову альтанку для відвідувачів. Відремонтовано й окремі службові кабінети, лісові будиночки у високогір’ї заповідника та споруджено додаткові гідротехнічні конструкції у «Долині нарцисів». За кошти установи всім ПНДВ придбано бензопили для належного виконання природоохоронних заходів, доукомплектовано робочі місця у структурних підрозділах комп’ютерами та необхідною оргтехнікою. Закуплено два нові опалювальні котли та капітально відремонтовано котельні на центральній садибі заповідника. Приведено до належного технічного стану весь наявний в установі транспорт. Повністю замінено рекреаційну інфраструктуру та еколого-освітнє наповнення маршруту в «Долині нарцисів». Відновлено чотири автомобільні мости у Чорногірському ПНДВ та відремонтовано 23 км доріг на території заповідника, зокрема тих, що ведуть до гори Говерла.

Торік у КБЗ реалізовано низку важливих природоохоронних, науково-дослідних, еколого-освітніх, рекреаційних та господарських заходів. Для прикладу, працівники установи своєчасно підготували та направили до Мінприроди України 40-й том «Літопису природи», видали другий номер періодичного наукового видання «Природа Карпат: науковий щорічник Карпатського біосферного заповідника та Інституту екології Карпат НАН України», шість номерів регіональної екологічної газети «Вісник КБЗ» та підготували до друку черговий номер Всеукраїнського екологічного науково-популярного журналу «Зелені Карпати».

КБЗ фінансується з державного бюджету коштом загального та спеціального фондів. У 2017-му із загального фонду державного бюджету заповіднику виділено 23 млн. 967 тис. 268 гривень, що перевищує показник попереднього року на 60%. Торік заповідник отримав 3 млн. 615 тис. 300 гривень від надання платних послуг, що на 44% більше від надходжень у 2016-му році. Також минулого року розпочато реалізацію заходів українсько-німецького проекту «Підтримка природоохоронних територій України». У його рамках на центральній садибі розпочато проектні роботи щодо визначення обсягів капітальних вкладень з будівництва, реконструкції та капітальних ремонтів комплексу офісних та службових приміщень. За кошти проекту закуплено автомобіль підвищеної прохідності та профінансовано заходи, пов’язані з проведенням науково-практичної конференції до десятиріччя створення об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У 2018-2019 рр. заплановано: оновити всі будівлі на центральній садибі заповідника, закупити форменний одяг для працівників служби держохорони, транспорту, комп’ютерної та оргтехніки тощо. Будуть реалізуватися й інші природоохоронні заходи, забезпечуватиметься підтримка територіальних громад, що розташовані в зоні діяльності заповідника.

На жаль, не все із запланованого вдалося реалізувати в повному обсязі, зокрема, через недостатнє фінансування не завершено другий етап розроблення матеріалів лісовпорядкування. Також не розроблено проекти на реконструкцію Музею екології гір та форелевого господарства, не здійснено капітальний ремонт приміщень центральної садиби заповідника і природоохоронних науково-дослідних відділень. Мали місце й прикрі випадки браконьєрства та численні збитки від стихійних лих. Проте всі ці негаразди наша установа гідно перенесла та вжила відповідних заходів для їх нівелювання, що є свідченням високого професіоналізму й згуртованості колективу КБЗ.

Цьогоріч наші пріоритети – відзначення 50-річчя створення Карпатського заповідника, реалізація додаткових заходів із рекреаційного облаштування екотуристичних маршрутів, створення та впорядкування рекреаційних зон і демонстраційних показових господарств. Зокрема, плануємо відновити альтанку на водоспаді Труфанець та створити реабілітаційний центр птахів на території центральної садиби заповідника. Потрібно опрацювати нову, підтриману Мінприроди, концепцію щодо будівництва на території КБЗ Міжнародного навчально-дослідного центру з вивчення букових пралісів Карпат та створення на його базі Центру післядипломної освіти для працівників установ ПЗФ України. Зважаючи на досягнення установи в минулому році, можна з упевненістю заявити, що плани на поточний рік будуть виконані в повному обсязі.

Микола РИБАК,
директор КБЗ, заслужений природоохоронець України.