|
На міжнародній науково-практичній конференції економістів в Ужгороді говорили й про удосконалення еколого-економічних механізмів збереження та використання природних ресурсів
18-19 квітня 2018 року в Ужгороді пройшла ІІІ
міжнародна науково-практична конференція «Удосконалення обліку,
контролю та оподаткування в сучасних умовах інтеграційних процесі в
світовій економіці», яка організована Ужгородським національним
університетом, спільно із 14 науковими установами з України,
Білорусі, Молдови, Литви, Польщі та Словаччини. За участі великої групи вітчизняних та зарубіжних фахівців, розглянуто комплекс актуальних проблем регіональної економіки, бухгалтерського обліку, аналізу, аудиту, контролю та оподаткування і звітності в сучасних умовах інтеграційних процесів в світовій економіці. Велика увага приділена залученню зусиль науковців до практичного впровадження їхніх розробок в роботу господарюючих суб’єктів та органів влади, встановленню контактів між вченими різних країн, обміну науковими результатами та дослідницьким досвідом. По чотирьом напрямках (міжнародний та національний досвід розвитку бухгалтерського обліку і контролю як науки та практичної діяльності; управлінський облік та економічний аналіз у системі оперативного та стратегічного управління підприємством; оподаткування, звітність і аудит: сучасний стан і перспективи розвитку; регіональні і глобальні проблеми розвитку економіки) на конференції презентовано 161 доповідь та повідомлення, які напередодні опубліковані у збірнику, випущеному видавництвом Ужгородського національного університету «Говерла», накладом в 200 примірників на 466 сторінках. На пленарному засіданні, у виступах проректора Ужгородського національного університету (УжНУ) доктора фізико-математичних наук, професора Ігоря Студеняка, декана економічного факультету УжНУ, кандидата економічних наук, доцента Віталія Сержанова, завідуючого кафедрою обліку і аудиту УжНУ, кандидата економічних наук, професора Йосипа Даньківа, проректора Міжнародної бізнес-школи ISM у Пряшеві (Словаччина), доктора наук Маріяна Амброзія, завідуючого кафедрою обліку і аудиту Житомирського державного технічного університету, доктора економічних наук, професора Сергія Легенчука, ректора Львівської комерційної академії, кандидата економічних наук, професора Петра Куцика, професора Тернопільського національного технічного університету ім. І.Пулюя доктора економічних наук, професора Петра Хомина, члена групи стратегічних радників при Кабінеті Міністрів України з підтримки реформ в Україні (SAGSUR) Александра Шкурла та інших, порушено широке коло проблем економічного розвитку, вдосконалення обліку, контролю, аудиту та аналізу господарської діяльності, запропоновано наукові узагальнення та рекомендації, які матимуть важливе значення для прийняття управлінських рішень та вдосконалення чинного законодавства. Доповідаючи на форумі, заступник директора Карпатського біосферного заповідника, доктор біологічних наук, професор Федір Гамор детально зупинився на проблемах збереження унікальних природних цінностей та запровадження дієвих еколого-економічних механізмів для сталого розвитку в Карпатському регіоні. Наголошено, що у Карпатах нарощуються масові суцільні вирубки лісів, стримується розширення природоохоронних територій, із порушенням екологічних норм здійснюється безсистемна рекреаційна забудова унікальних природних екосистем у високогір’ї Карпат тощо. В цьому контексті в громадськості викликає особливе занепокоєння, до прикладу, ситуація на Драгобраті та перспективи масштабного спорудження курорту «Свидовець». Важливий внесок у розв’язання цих проблем, належить нараді, яка пройшла 29 вересня 2017 року, в м. Івано-Франківськ, під головуванням Президента України Петра Порошенка, на якій критично розглянуто та прийнято важливі рішення щодо реформування лісового господарства, вдосконалення державної екологічної політики та розвитку природно-заповідного фонду України. За результатами наради прийнято Указ Президента України від 21 листопада 2017 року № 281/2017 «Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження природно-заповідного фонду», у якому за нашою пропозицією, доручено Кабінету Міністрів України забезпечити реалізацію положень Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат та Протоколів до неї. Запровадження в життя вимог цих законів дасть можливість вирішити в Карпатах багато екологічних та соціально-економічних проблем. Для реалізації цих завдань нами, за сприяння народного депутата Михайла Довбенка, запропоновано включити до законопроекту «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення державних гарантій для гірських та високогірних населених пунктів» (реєстр. № 7038 від 23.08.2017 р.), комплекс дієвих еколого-економічний механізмів для забезпечення сталого розвитку гірських населених пунктів та збереження природних екосистем в зоні їх розташування. Крім того, нещодавно народним депутатом України Павлом Дзюбликом, спільно зі мною та іншими фахівцями, підготовлено проект Закону «Про внесення змін до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" та інших законодавчих актів України із питань охорони природно-заповідного фонду України» (реєстр. № 7510 від 19.01.2018 р.). У цьому законопроекті, окремо передбачається, внесення змін і до розділу Закону України "Про природно-заповідний фонд України", який визначає економічне забезпечення організації і функціонування природно-заповідного фонду. Так, пропонується, до статті 44, яка визначає економічні засоби забезпечення організації та функціонування природно-заповідного фонду, включити частину, яка передбачає, створення у зоні розташування територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та міжнародного значення, привабливого інвестиційного клімату та запровадження екологічно безпечних методів господарювання, в тому числі на засадах державно-приватного партнерства тощо. В цьому контексті, важливим та інноваційним, на наш погляд, є й представлений на конференції матеріал доцента кафедри обліку та аудиту УжНУ Вероніки Ганусич на тему «Екологічна складова облікового забезпечення процесу сталого розвитку», у якому привертається увага до економічних важелів вирішення екологічних проблем: від раціонального природокористування до скорочення забруднення навколишнього середовища. Авторка наголошує, що здійснюючи облік господарської діяльності, необхідно до нього включати не тільки економічний ефект, але й екологічну складову. Але складність відображення екологічної складової полягає в тому, що природні ресурси споживаються практично безкоштовно, бо їх вартість нікому не відшкодовується. Отже, і це дуже важливо, зміни в природному середовищі та природних ресурсах, викликані господарською діяльністю, не піддаються оцінці та в обліку не відображається. Робиться висновок, що це суперечить важливому принципу бухгалтерського обліку, який передбачає повне висвітлення у фінансовій звітності всієї інформації, що стосується фактичних та потенційних наслідків господарських операцій і подій. Тому, потрібна переорієнтація облікових механізмів із споживацького підходу на ресурсозберігаючий, екологічний підхід. Метою запровадження екологічної складової облікового забезпечення процесу сталого розвитку, на думку Вероніки Ганусич, є повне та об’єктивне відображення позитивного і негативного впливу господарської діяльності людини на зміни у кількісному та якісному складі природних ресурсів, забруднення навколишнього середовища, порушення екологічного балансу, а також відображення процесів раціонального природокористування та проведення природоохоронних заходів. Загалом, ця міжнародна науково-практична конференція, завдяки зусиллям оргкомітету, насамперед професора Йосипа Даньківа, пройшла на високому рівні, стала важливою подією не тільки в науковому світі, але й матиме чимале прикладне значення для реформування соціально-економічних механізмів господарювання в Україні.
Федір Гамор,
|
