ВІДЗНАЧИЛИ ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВОДНО-БОЛОТНИХ УГІДЬ

21 грудня 2016 року у Міністерстві екології та природних ресурсів України обговорено актуальні питання збереження єдиного в Україні природного об’єкта Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини» та активізації транскордонної співпраці біосферних резерватів в Україні.

2 лютого відзначається як Всесвітній день водно-болотних угідь.

Рамсарська конвенція, або конвенція з водно-болотних угідь, є міжнародною угодою, підписана 2 лютого 1971 році у м. Рамсар, що в Ірані. Мета конвенції – припинити втрати водно-болотних угідь та зберігати існуючі. Україна є однією з держав, що входить до 169 країн – Договірних сторін Конвенції. В даний час перелік включає 2247 водно-болотних угідь загальною площею близько 215,051 млн. га. Серед них і українські 37 водно-болотних угідь міжнародного значення загальною площею 770,545 тис. га.

У 2017 році за пропозицією Секретаріату Рамсарської конвенції Всесвітній день водно-болотних угідь відзначається під гаслом «Водно-болотні угіддя для зменшення впливу стихійних лих».

Доведено, що водно-болотні угіддя відіграють значну роль у зменшенні впливу таких екстремальних погодних явищ як повені та посухи. Водно-болотні угіддя діють як природні водосховища, акумулюючи і зберігаючи дощові та талі води, вони запобігають повеням. Протягом посушливих періодів водно-болотні угіддя «віддають воду» і затримують початок посухи.

Спостереження останніх десятиліть вказують на зростання кількості стихійних лих, більшість з яких пов’язані зі змінами клімату та погодними явищами. Відповідно до даних ООН приблизно 90% усіх стихійних лих пов’язані з водою.
Проте переважна більшість людей не знають про корисні властивості водно-болотних угідь. Зазвичай люди бачать лише заболочену місцевість, яку бажано трасформувати у щось «корисне», осушити, засадити лісом, добувати з неї торф чи перетворити болота на поля. Вчені підрахували, що з 1900 року 64% водно-болотних угідь зникли через діяльність людини.

На території Рахівщини відсутні водно-болотні угіддя міжнародного значення. Проте, високогірні озера і болота мають надзвичайно велике значення для біологічного та ландшафтного різноманіття, водного балансу в регіоні. Тому, на розгляді Рамсарського комітету знаходяться документи щодо включення гірських озер Чорногори, Свидівця і Марамороських Альп у світовий перелік. Детальне вивчення цих об’єктів і підготовку всіх необхідних документів виконав колектив науковців Карпатського біосферного заповідника. Саме тому працівники природоохоронної установи щороку проводять освітні і роз’яснювальні заходи на відзначення Всесвітнього дня водно-болотних угідь.

Так, 1-2 лютого працівниками еколого-освітнього центру «Центр Європи» у Рахівській ЗОШ №2 та Костилівській ЗОШ №1 проведені екологічні уроки для дітей різних вікових груп. Для учнів 3-Б класу ЗОШ №2 м. Рахова провели майстер-клас з виготовлення лебедів, які виступають своєрідним символом водно-болотних угідь. Метою майстер-класу було виховати у дітей любов і бережливе ставлення до рідної природи, розвинути почуття прекрасного, роз’яснити їм необхідність охорони водоплавних птахів. Використовуючи кольоровий папір, олівці та клей, діти із захопленням створювали деталі для майбутнього лебедя і, звичайно, після завершення з великою гордістю демонстрували вироби.

На базі ЗОШ №1 с. Костилівки учні 6 класу розгадували кросворд, на якому були зображені водоплавні птахи, водні рослини та тварини. А також більшої колоритності надав мікрофон (так званий «шишкофон»), в який діти давали відповіді на кросворд. Всі заходи, звичайно, розпочиналися з розповіді про водно-болотні угіддя, їх охорону та наявність у нашому краї. Для учнів 8-9 класу Костилівської ЗОШ за допомогою мультимедійної презентації прочитано лекцію. З неї школярі дізналися, що водно-болотні угіддя важливі для нашого життя та процвітання людства. Вони підтримують величезне різноманіття форм життя на нашій планеті, захищають береги, немов губки вбираючи воду під час повеней, а також зв’язують і зберігають двоокис вуглецю. Діти також подискутували про проблеми засмічення водойм та берегів пластиковою тарою, тирсою, побутовим сміттям. Учні пропонували свої, цікаві і часом неординарні, методи поліпшення екологічного стану територій.

Ще одним заходом став … суд над водно-болотним угіддями! У такій нетрадиційній формі освітній захід проведений з членами Клубу «Юні лісові рейнджери», що працює на базі ЗОШ №1 м. Рахова. Підприємець, мисливець, рибалка і лісоруб звинувачували водно-болотні угіддя у безкорисності, відсутності економічної вигоди і бездіяльності. Адвокатами рослинності, тварин і навколишніх лісів виступали науковці заповідника. В результаті тривалої дискусії суд присяжних (якими, звичайно, виступали юні рейнджери) виправдали водно-болотні угіддя, суддя виніс вердикт: зберегти!

Така нетрадиційна форма заходу сприяла активній участі всіх членів клубу, а головне, що примусила дітей самостійно прийти до висновку щодо необхідності збереження високогірних озер і боліт. Екологічна гра «Екосистема» допомогла усвідомити взаємні зв’язки всього живого і надзвичайну важливість води для існування кожного організму.

Мар’яна Беднар
завідувач еколого-освітнього
центру «Центр Європи»