Українсько-німецький проект почав реалізовуватися

У Карпатському біосферному заповіднику за участі директора Рибака Миколи Петровича відбулася зустріч керівників структурних підрозділів із представником українсько-німецького проекту «Підтримка природоохоронних територій в Україні» Богданом Процем. Проект фінансується німецьким банком КfW та реалізується міжнародним консорціумом, який включає Дунайсько-Карпатську програму Всесвітнього фонду природи (WWF) в Україні, Українське товариство охорони птахів (УТОП), Франкфуртське зоологічне товариство (ФРН) та німецьку консалтингову компанію АНТ GROUP AG. Реалізація проекту здійснюватиметься протягом 6-ти років. Крім Карпатського біосферного заповідника, він охоплює ще 7 природоохоронних територій, які розташовані переважно в регіоні Українських Карпат.

Б. Проць проінформував про хід виконання проекту, довів до відома присутніх напрямки першочергових інвестицій Банку КfW (Німеччина) у розвиток природоохоронних територій України. Варто зазначити, що Фонд, як найгарячіші проблеми, визначив відсутність форменого одягу, необхідність ремонтних робіт у виробничих приміщеннях та покращення матеріально-технічної бази.

Однією з цілей візиту представника WWF виступала розробка цільових програм зі збереження лучних екосистем Карпатського біосферного заповідника. Тут насамперед йшлося про Долину нарцисів та її проблеми з інвазією верб, а також про заходи, спрямовані на охорону та відтворення високогірних лук-полонин. Окремо було розглянуто питання покращення забезпечення населення паливними дровами.

За даними питаннями із доповідями виступили начальник лабораторії екологічного моніторингу Папарига П.С. та науковий співробітник ботанічної лабораторії Козурак А.В. Вони проінформували присутніх щодо сучасного стану лучних екосистем заповідника, представили систему природоохоронних заходів та систему моніторингу лук Карпатського біосферного заповідника. Науковці КБЗ наголосили на необхідності вдосконалення шлюзових споруд на меліоративних каналах, що допомагає утримувати рівень ґрунтових вод. Не менш важливим також є регулярне сінокосіння та системне вирізування верб, які масово розростаються Долині.

Директор заповідника Микола РИБАК в черговий раз привернув увагу представника WWF Богдана ПРОЦЯ на необхідність забезпечення служби державної охорони заповідника форменим одягом, транспортом і зв’язком. Особливе занепокоєння викликає відсутність рішення щодо капітального ремонту котельні, службових приміщень і музею екології гір. Загалом Микола Рибак підтримав представлену програму природоохоронних заходів і запропонував для її реалізації придбати спеціальну техніку та агрегати (косилки, кущорізи, трелювальні колісні трактори, навантажувачі лісу, бензопили тощо).

Результатом зустрічі стало прийняття рішення створити відповідні робочі групи, залучивши до розробки комплексної програми заходів фахівців провідних науково-дослідних установ України.

Іванна Колачук,
провідний фахівець відділу екологічної освітньо-виховної роботи