|
На міжнародному семінарі обговорено стратегію збереження та сталого використання букових лісів Європи 12-16 жовтня 2017 року німецький Університет сталого розвитку (м. Еберсвальде) та Міжнародний центр еконіки і менеджменту екосистем, за пітримки Федерального агенства з охорони природи Німеччини (BfN), на кошти Федерального міністерства навколишнього середовища, охорони природи, будівництва та безпеки реакторів Федеративної Республіки Німеччини, організували проведення в Міжнародній академії охорони природи, на німецькому острові Вільм, міжнародного робочого семінару, на якому обговорено стратегію збереження та сталого використання букових лісів Європи. В його роботі взяли участь 33 експерти із тринадцяти країн Європи, серед яких були представники природоохоронних міністерств та відомств, науковці та громадські діячі із Німеччини, Великобританії, Австрії, Італії, Іспанії, Болгарії, Румунії тощо. Україну представляла група спеціалістів із Карпатського біосферного заповідника, Карпатського національного природного парку та представництва WWF в Україні. Відкрили засідання робочого семінару координатор Міжнародного проекту «Мережа букових лісів Європи (вересень 2015 – листопад 2017)», професор німецького університету сталого розвитку (м. Еберсвальде) П’єр Ібіш та директор Міжнародної академії охорони природи Федерального агентства з охорони природи Німеччини (BfN) Торстен Гардер. В аналітичних доповідях професора, доктора Ганнеса Кнаппа (Міжнародна асоціація «Європейська мережа букових лісів»), професора, доктора П’єра Ібіша (німецький університет сталого розвитку (м.Еберсвальде)), доктора Ганса Кірхмаєра (австрійський Інститут екології Е.С.О.), Маркуса Вальдгерра (Міжнародний центр еконіки і менеджменту екосистем) глибоко проаналізовано стан вивчення та збереження букових лісів Європи та проблеми їх сталого використання. Оратори детально зупинились на підсумках роботи із створення об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи» (Албанія, Австрія, Бельгія, Болгарія, Німеччина, Хорватія, Італія, Іспанія, Румунія, Словенія, Словаччина, Україна) й асоціації європейської мережі букових лісів. Запропоновано для обговорення стратегію охорони та сталого використання букових лісів Європи, перспективні напрямки міжнародної координації зусиль із їх вивчення, популяризації та збереження, організацію роботи нещодавно зареєстрованої в Німеччині Міжнародної асоціації «Європейська мережа букових лісів» тощо. Можливо буде й не зовсім коректним, але наголосимо, що професор Ганнес Кнапп відзначив, зокрема, особливу роль у цьому процесі Карпатського біосферного заповідника, а професор П’єр Ібіш назвав професора Федора Гамора батьком об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи» й європейського процесу збереження букових лісів. «Без ініціативи та величезних зусиль професора Федора Гамора, заявив він, цього об’єкта, та наших проектів взагалі, просто би не було». Виступаючи з доповіддю на семінарі, заступник директора Карпатського біосферного заповідника, доктор біологічних наук, професор Федір Гамор, насамперед щиро подякував колегам за високу оцінку нашої скромної праці. Далі привернув увагу до деяких критичних моментів в історії створення об’єкта спадщини «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини», детально зупинився на українському досвіді реалізації інтегрованого менеджмент плану, розробки та прийняття інноваційних актів Президента та Уряду України щодо збереження букових пралісів Карпат та сталого розвитку населених пунктів в зоні їх розташування, про підсумки міжнародної конференції із нагоди включення букових пралісів Карпат до переліку об’єктів Всесвітньої спадщини тощо. Презентовано також книгу Федора Гамора «Всесвітнє визнання букових пралісів Карпат: історія та менеджмент», яку учасники семінару запропонували перевидати на англійській мові. Загалом, на семінарі заслухано та продискутовано біля десятка доповідей, повідомлень та проектних пропозицій. Серед них окремо хочеться відмітити доповіді представника фонду «Дика Європа» (Великобританія) щодо стратегії збереження лісів Європи, Матіаса Шікгофера – представника «Євро Натури» (Австрія) про масові вирубки букових пралісів в Румунії, Даніели Ашгенбреннер (Університет сталого розвитку (м.Еберсвальде)) щодо підготовки проекту до Європейської кліматичної ініціативи тощо. Під час обговорення доповідей та в ході засідань робочих груп мною, окрім того запропоновано: 1) провести пошук стабільних джерел фінансування для менеджменту об’єкта спадщини та європейської мережі букових лісів, створити для цієї мети трастовий фонд, підготовити відповідні проекти до Фонду охорони всесвітньої культурної і природної спадщини; 2) урядам країн (а їх нагадаємо – 12), які володіють частинами цього об’єкта спадщини, здійснити імплементацію положень Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини до національних законодавств; 3) створити, відповідно до статті 5 цієї Конвенції, національні та регіональні центри підготовки кадрів в галузі охорони, збереження й популяризації цього об’єкту спадщини й заохочувати проведення тут наукових досліджень; 4) розробити, в рамках асоціації «Європейська мережа букових лісів», механізми реальної співпраці та обміну досвідом роботи між установами що входять до неї тощо. З урахуванням наших пропозицій, на семінарі ухвалено відповідну резолюцію. Учасники семінару здійснили екскурсію до національного парку «Ясмунд», з великою зацікавленістю ознайомились із роботою нещодавно відкритого, за участі канцлера Німеччини Ангели Меркель, візит-центру букових пралісів, як об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У зв’язку із цим, професор Ганнес Кнапп, який проводив екскурсію, привернув увагу гостей до деяких цікавих деталей. Насамперед, він зауважив, що піонером у створенні візит-центів букових пралісів як об’єкта спадщини, є Карпатський біосферний заповідник, де за його словами, в Малій Угольці професор Федір Гамор декілька років тому назад уже створив унікальний інформаційний центр. По-друге, на реконструкцію старого приватного лісового будинку та облаштування в ньому візит-центру витрачено один мільйон євро за рахунок місцевого муніципалітету, приватної компанії та фонду дикої природи (WWF). По-четверте, за три місяці з часу відкриття візит-центу його відвідали уже дванадцять тисяч гостей. Додамо, що експозиції візит-центру розміщено всього на п’ятнадцятьох квадратних метрах першого поверху реконструйованої будівлі. Решту приміщення займає кафе та кухня. На другому поверсі планується відкрити готель. Отже, це був завершальний семінар у рамках Міжнародного проекту «Мережа букових лісів Європи (вересень 2015 – листопад 2017)», який підсумував черговий етап створення та розширення об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси і давні букові ліси Карпат та інших регіонів Європи» та визначив основні напрямки діяльності Міжнародної асоціації «Європейська мережа букових лісів». І насамкінець треба особливо підкреслити, що Німеччина у цьому процесі відіграла надзвичайно важливу організаційну та фінансову роль.
Федір Гамор,
|
