Міжнародні делегації в Карпатському біосферному заповіднику

Вівторок, 4 квітня, видався в адміністрації природоохоронної установи дуже насиченим: її відвідали відразу дві делегації європейських установ, з якими склалася добра співпраця. Зранку заповідник приймав представників проекту «Підтримка природоохоронних територій в Україні», а вже у післяобідній час до адміністрації завітали науковці з швейцарського Інституту лісових, снігових і ландшафтних досліджень (WSL).

Представники українсько-німецького проекту, німецького банку КfW (Німеччина), Державного Департаменту з питань заповідної справи Мінприроди (Україна) завітали з робочим візитом. Проект реалізується міжнародним консорціумом, що включає Дунайсько-Карпатську програму Всесвітнього фонду природи (WWF) в Україні, Українське товариство охорони птахів (УТОП), Франкфуртське зоологічне товариство (ФРН) та німецьку консалтингову компанію АНТ GROUP AG.

Директор заповідника Рибак Микола Петрович детально розповів та вказав на проблеми, які потрібно вирішувати вже в поточному році. Зокрема «гарячими точками» були визначено котельну, службові приміщення, робочі кабінети та Музей екології гір, який потребує негайного перекриття даху та реставрації. Представники банку КfW, Департаменту з питань заповідної справи оглянули інфраструктуру установи і особливу увагу звернули на зазначені «гарячі точки». Огляд службових приміщень стимулював у кабінеті директора детальне обговорення. Представник банку КfW зауважив, що у заповідника є чимало проблем у матеріально-технічному стані, які спричинені системним багаторічним недофінансуванням, і важко визначитися із першочерговими завданнями, які потрібно вирішувати негайно. Адже, щоразу відвідуючи заповідник з робочим візитом, вони бачать нові потреби, які потрібно вирішувати терміново, що допоможе ефективніше працювати у подальшому. Директор установи Микола Рибак зазначив, що, на жаль, такі проблеми загострилися в останні роки, адже у 2013 році Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету», в якій заборонялися будь-які ремонтні роботи у службових приміщеннях та придбання технічних матеріалів. Таким чином, за ці роки у заповіднику накопичилися проблеми, які установа не може вирішити без допомоги інвесторів.

Детальне обговорення допомогло визначитися із першочерговими завданнями, на які спрямовуватимуться спонсорські кошти вже цього року. Зокрема вирішено провести реконструкцію системи централізованого опалення, заміну вікон у службових приміщеннях та зовнішній ремонт будівель. Запевнили директора установи, що вже до жовтня буде закуплено для котельні спеціальне обладнання, проведено інші роботи з реконструкції централізованого опалення. Відмічено також необхідність проведення реконструкції Музею екології гір з встановленням системи опалення на базі сонячних батарей. До цих робіт будуть залучені відповідні спеціалісти і кваліфіковані фахівці.

Також Микола Рибак в черговий раз привернув увагу на необхідність забезпечення служби державної охорони заповідника форменим одягом, транспортом, зв’язком та покращення матеріально-технічної бази. Ці питання є не просто важливими, у сучасному світі від цього залежить подальша успішна робота установи.

На розвиток установи, під головуванням директора заповідника Миколи Рибака була зорієнтована і наступна зустріч – українсько-швейцарська.

Науковці з Швейцарського федерального інституту лісових, снігових та ландшафтних досліджень (WSL) майже двадцять років, активно співпрацюють із Карпатським біосферним заповідником. За цей час реалізовано низку наукових проектів, виконано значні обсяги дослідних робіт, проведено цілий ряд резонансних міжнародних науково-практичних конференцій, підготовлено та видано велику кількість публікацій.

Черговий проект з цією провідною європейською науковою установою завершено минулого року, проте, інтерес до букових та мішаних пралісів заповідника у швейцарців не зник: успішне виконання одного проекту лише стимулює до пошуку наступних точок дотику з українськими дослідниками. Саме перспективи подальшої співпраці у сфері комплексного дослідження пралісових екосистем заповідника обговорювалися під час зустрічі.

Лісознавці, ентомологи, зоологи, ботаніки, ґрунтознавці установ-партнерів і надалі будуть здійснювати спільне вивчення букових та хвойних пралісів заповідника як еталонних лісових екосистем.

Новий проект з поглибленого вивчення пралісів, який розпочинається у 2017 році, буде тривати три роки. Проект включає також навчальні поїздки науковців заповідника до Швейцарії, передбачає фінансову допомогу для проведення у 2018 році ювілейної конференції – на відзначення 50-річчя з дня створення Карпатського заповідника. Окремим питанням розглядалося виділення коштів для покращення побутових умов для дослідників на базі Угольського та Чорногірського ПНДВ. Вже кілька років поспіль лісові будиночки цих відділень використовуються для проведення практик для швейцарських студентів-лісівників.

Наступна робочу зустріч щодо обговорення реалізації проекту заплановано провести у жовтні поточного року.

Микола Рибак,
директор Карпатського біосферного заповідника