Про цьогорічні досягнення і найближчі плани роботи КБЗ говорили на черговому засіданні Координаційної ради

23 листопада, на території Центральної садиби природоохоронної установи, відбулося друге в цьому році засідання Координаційної ради КБЗ. Участь в заході взяло 33-ри члени ради, серед яких: працівники заповідника, представники органів місцевого самоврядування та місцевої влади, зокрема голови Рахівської та Тячівської районних рад В.І. Дан та І.І. Фабрицій, перший заступник голови Тячівської РДА М.М. Полажинець, керівники державних лісогосподарських підприємств, підприємці та освітяни.

Відкрив та головував на засіданні директор природоохоронної установи, голова Координаційної ради Микола Петрович Рибак. Він, запропонував до розгляду сім питань, перше з яких присвячене виконанню Карпатським біосферним заповідником Меморандумів про співпрацю з територіальними громадами населених пунктів Рахівського і Тячівського районів. Зокрема, зробив глибокий і детальний аналіз реалізації основних положень вищезазначених Меморандумів і акцентував увагу на перспективах розвитку співпраці в рамках виконання даних документів. Особливий наголос доповідач зробив на співпраці адміністрації КБЗ із дирекціями державних лісогосподарських підприємств із метою своєчасного усунення наслідків стихійного лиха на території заповідника, в першу чергу на території без вилучення у землекористувачів. Також, запропонував підготувати та направити до голови Закарпатської ОДА Г.Г. Москаля клопотання щодо надання допомоги в усуненні наслідків стихії на території буферної зони КБЗ. Де, Санітарними правилами у лісах України забороняється проведення суцільно-санітарних рубок, шляхом прийняття окремого Розпорядження Кабміну України «Щодо вжиття невідкладних заходів із розчистки суцільних вітровалів у буферній зоні КБЗ». Ця пропозиція отримала одноголосну підтримку членів Ради, так само як й ідея щодо підготовки звернення до Закарпатської ОДА та Кабінету Міністрів України стосовно забезпечення всеосяжного виконання заходів зі сталого розвитку і благоустрою населених пунктів української частини об'єкта Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО, передбачених Дорученням Президента України та відповідним Планом заходів Кабміну України. Загалом, виступ п. Рибака викликав значний інтерес присутніх, що особливо відчувалося під час доволі жвавого й достатньо емоційного його обговорення, яке логічно завершилось схваленням діяльності М.П. Рибака як директора та адміністрації Карпатського біосферного заповідника в цілому.

Друге питання порядку денного озвучив директор ДП «Ясінянське ЛМГ», колишній директор КБЗ, В.Ф. Теличук. Він проінформував присутніх про виконання його підприємством охоронного зобов’язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження тої частини заповідника, яка знаходиться в межах території постійного користування ДП «Ясінянське ЛМГ».

Далі до слова запросили заступника директора заповідника Ф.Д. Гамора, який розлого проінформував аудиторію про організацію виконання Лімського плану дій для біосферних резерватів ЮНЕСКО, підсумки наради під головуванням Президента України, яка відбулася цьогоріч 29 вересня в Івано-Франківську, та Міжнародну конференцію з нагоди 10-річчя внесення букових пралісів до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Секретар Координаційної ради В.Ф. Покиньчереда в своєму виступі зупинився на двох визначних подіях для Карпатського біосферного заповідника, які мали місце цього року на міжнародному рівні. По-перше, це є виконання рекомендацій Дорадчого Комітету програми МАБ «Людині і біосфера» щодо приведення територіальної структури КБЗ до вимог Статутних рамок біосферних резерватів, які полягали у створенні спеціальної перехідної зони, або, як її ще називають, території сталого розвитку Карпатського біосферного резервату. Ця проблема, реально загрожувала втратою статусу біосферного резервату, як Дамоклів меч висіла над установою з 2003 року і жодним чином не вирішувалася, аж доки нова адміністрація КБЗ на чолі з М.П. Рибаком не розробила ефективну стратегію, яку не менш успішно реалізувала впродовж 2016-2017 років. Завдяки напруженій роботі в стислі терміни було сформовано територію сталого розвитку на базі п’яти державних лісогосподарських підприємств та 17-ти територіальних громад Рахівського і Тячівського районів загальною площею понад 160 тис. га. Підтвердженням успішності проведеної роботи стало рішення Бюро Міжнародної координаційної ради програми «Людина і біосфера» (МАБ) у червні цього року, яке стверджує, що Карпатський Біосферний Резерват відповідає критеріям нормативних вимог Статутних Рамок Всесвітньої мережі Біосферних Резерватів. Це довгоочікуване рішення ставить крапку в багаторічній епопеї і гарантує збереження КБЗ статусу установи міжнародного значення як складової частини світової мережі біосферних резеватів ЮНЕСКО, з усіма витікаючими з цього статусу можливостями для подальшого розвитку.

Другою визначною подією стало успішне завершення процесу розширення об’єкта Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат і давні букові ліси Німеччини», складовою якого є й окремі ділянки Карпатського біосферного заповідника. Впродовж більш як п’яти років В.Ф. Покиньчереда в якості національного координатора, разом із командою однодумців, забезпечив виконання усіх необхідних робіт. Зокрема, з підготовки номінаційного досьє, які й привели до отримання статусу всесвітньої спадщини 9-ти ділянок букових пралісів і старовікових лісів із територій п’яти національних парків і заповідників України. Історична подія сталася 7 липня на 41 сесії комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що відбулася в Кракові, за результатами якої створено Пан’європейську природну спадщину «Букові праліси та давні ліси Карпат та інших регіонів Європи». Новостворений об’єкт включає 78 складових частин із 12-ти європейських країн, які обіймають площу понад 92 тис. га. Координаційна рада висловила подяку адміністрації КБЗ на чолі з М.П. Рибаком за проведені роботи щодо приведення територіальної структури Карпатського біосферного заповідника (резервату) у відповідність із критеріями Статутних рамок для біосферних резерватів ЮНЕСКО та розширення об’єкта Спадщини.

Традиційний інтерес викликала доповідь менеджера з природоохоронних питань українсько-німецького проекту «Підтримка природно-заповідних територій в Україні» Б.Г. Проця. Він розповів про сучасний стан та перспективи реалізації цього багатообіцяючого як для КБЗ, так і територіальних громад Проекту. Зокрема, п. Проць наголосив, що в 2017 році проект реально запрацював, свідченням чого є конкретна фінансова допомога, надана заповіднику для проведення ювілейної конференції, придбання автотранспорту, організації тренінгів для співробітників тощо. Передбачається, що в наступному році проект запрацює значно активніше і нарешті розпочнеться фінансування заходів, спрямованих на підтримку територіальних громад із зони діяльності КБЗ. За результатами виступу Координаційна рада прийняла звернення до Мінприроди України та Банку KfW з проханням прискорити фінансування заходів в рамках українсько-німецького проекту «Підтримка природно-заповідних територій в Україні», спрямованих на підтримку територіальних громад, що знаходяться в межах території сталого розвитку Карпатського біосферного резервату.

Наступне питання про узгодження програмних документів КБЗ і територіальних громад у межах території сталого розвитку Карпатського біосферного резервату оприлюднив провідний інженер Г.М. Бочкор. Було наголошено, що така взаємодія є вигідною для всіх її учасників і могла б проявлятися в наданні адміністрацією Карпатського біосферного заповідника пропозицій до програм соціально-економічного та культурного розвитку територіальних громад та галузевих програм із питань, культури, освіти й охорони довкілля. Не менш важливим напрямком співпраці є проведення семінарів та зустрічей із питань реалізації державної політики щодо розвитку туризму та рекреаційної діяльності, а також формування екологічної свідомості населення в межах Карпатського біосферного резервату.

І на завершення засідання секретар Координаційної ради запропонував для розгляду план роботи на перше півріччя 2018 року, який і був погоджений після нетривалого обговорення. Загалом, чергове засідання Координаційної ради показало прагнення усіх сторін до поглиблення співпраці й загальні сподівання на отримання більш вагомих результатів цієї співпраці для всіх зацікавлених сторін.

Василь Покиньчереда, секретар Координаційної ради КБЗ