|
Відзначено десятиріччя з нагоди включення букових
пралісів Карпат У червні цього року виповнилось 10 років з часу занесення букових пралісів Карпат, в межах Закарпаття та Східної Словаччини, до переліку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тож, з цієї нагоди 26-29 вересня, у Рахові відбулась науково-практична конференція під назвою: «Десятиріччя створення об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні ліси Німеччини»: історія, стан та проблеми впровадження інтегрованої системи менеджменту». Конференція організована Карпатським біосферним заповідником, за сприяння Міністерства екології та природних ресурсів України й Закарпатської обласної державної адміністрації й пройшла під патронатом Національної комісії України у справах ЮНЕСКО. Заходи із її проведення профінансовано українсько-німецьким проектом «Підтримка природно-заповідних територій в Україні», Закарпатською обласною радою та Закарпатською обласною державною адміністрацією. У роботі конференції взяли участь науковці, представники органів влади, природоохоронних установ та громадськості з України, Німеччини, Словаччини,Угорщини, Швейцарії, Румунії та Австрії, загалом близько 120 чоловік. Відкрив конференцію директор Карпатського біосферного заповідника, заслужений природоохоронець України Микола Рибак. З вітанням до учасників конференції звернулися Павло Басараба – голова Рахівської райдержадміністрації, Юрій Шпонтак – заступник директора департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА, Василь Каганець – голова Тячівської райради, Іван Коубек (Служба охорони природи Словацької республіки), Гаген Клуттіг (Федеральне агентство з охорони природи Німеччини (BfN)), Борнобаш Кьормьонді (угорський Національний приодний парк Дуна Іпполі), Горія Гросу (румунський природний парк «Гори Марамуреш»), Бригітта Коммармот (Швейцарський Федеральний інститут лісових, снігових та ландшафтних досліджень (WSL)), Владо Ванчура (Європейське товариство дикої природи (Австрія). Голова Рахівської райдержадміністрації Павло Басараба та голова Всеукраїнського об’єднання товариства «Гуцульщина» Дмитро Стефлюк, вручили автору цих рядків медаль «За особливі заслуги перед Гуцульщиною». А Владо Ванчура вручив почесні дипломи Європейського товариства дикої природи Карпатському біосферному заповіднику та групі українських природоохоронців, серед яких й директор КБЗ Микола Рибак та автор цього тексту. Повертаючись до історії включення букових пралісів до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, варто нагадати, що ця важлива для України та Словаччини подія, стала можливою в результаті напруженої підготовчої роботи наукових колективів КБЗ та Зволенського технічного університету, особливо професорів Івана Волощука зі Словаччини та автора цих рядків. Це довгоочікувана, справді історична подія для науковців та захисників природи України і Словаччини, міжнародне визнання їх природоохоронної та наукової діяльності. Це також вшанування народів, які зуміли за різних складних історичних та соціально-економічних обставин зберегти у самому центрі Європи ці унікальні природні цінності. Надзвичайно важливим етапом в історії світового визнання букових пралісів завдяки активній діяльності німецьких науковців та природоохоронців, стало розширення в 2011 році українсько-словацької номінації «Букові праліси Карпат», за рахунок п’ятьох ділянок давніх букових лісів Німеччини. У результаті сформовано серійний транснаціональний об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини». Цей новий, розширений об’єкт – унікальна транснаціональна природоохоронна територія кластерного типу, яка охоплює природний ареал поширення лісів із бука лісового, від високогір'я Українських Карпат до побережжя Балтійського моря на німецькому архіпелазі Рюген. Слід особливо зауважити, що включення букових пралісів Карпат до переліку Всесвітньої спадщини, загалом започаткувало європейський процес збереження букових старовікових лісів, який призвів до включення до Всесвітньої спадщини ділянки букових старовікових лісів ще із десятьох країн Європи. В Україні, яка виступила ініціатором утворення українсько-словацько-німецького Спільного транснаціонального об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, розцінюють цей процес як вагомий крок для збереження унікальних глобальних природних цінностей наших країн та відзначають особливу роль Німеччини у європейському процесі збереження букових лісів Європи. Включення букових пралісів Карпат до переліку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, разом із прийнятими з цього приводу актами Президента та Уряду України, ухваленням Верховною радою України Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат, відкриває нові можливості не тільки для посилення охорони букових лісів, але й створює передумови для сталого розвитку в населених пунктах, які прилягають до цього об’єкта, розбудови тут необхідної інфраструктури. Це створює також, можливості для поглиблення українсько-словацько-німецької співпраці в екологічній сфері, налагодження ділового партнерства між територіальними громадами та підприємницькими структурами в регіоні розташування, спільного об’єкта, залучення іноземних інвестицій в реалізацію екологічних проектів, запровадження альтернативних джерел енергії, туристично-рекреаційну галузь тощо. На пленарному засіданні заслухано доповіді: «Про деякі історичні аспекти створення та розширення об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат»» (КБЗ, м. Рахів) доповідача автора цих рядків; Ганнеса Кнаппа «Від Карпатського біосферного заповідника – до Об’єкта Всевітньої спадщини та Європейської мережі букових лісів» (Міжнародний фонд Міхаела Зуккова, Німеччина); Миколи Рибака та Василя Покиньчереди «Співпраця з місцевими громадами як запорука збереження об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини»» (КБЗ); Анни Коваровіч «Про підсумки реалізації Міжнародного проекту із розширення українсько-словацько-німецького об’єкта «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини» й презентація новоутвореної номінації «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи» (Інститут екології Е.С.О., м. Клагенфурт, Австрія); Антона Бюргі із співавторами «Українсько-швейцарська співпраця у лісівничих дослідженнях» (Швейцарський федеральний інститут снігових, лісових та ландшафтних досліджень (WSL), м. Бірменсдорф, Швейцарія); Світлани Зиман із співавторами «Порівняльний аналіз флори судинних трав’янистих рослин у букових лісах Українських Карпат» (Інститут ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України, м.Київ, Україна); Міхаела Юнгмейера та Богдана Проця «Інтегровані плани управління для природно-заповідних територій – від теорії до практики (Інститут екології E.C.O., м. Клагенфурт, Австрія, Дунайсько-Карпатська програма Всесвітнього фонду природи (WWF) та Державний природознавчий музей НАН України, м. Львів, України); Романа Ковбаснюка із співавторами «Проблеми імплементації міжнародно-правового механізму захисту Всесвітньої природної спадщини в законодавство України (Карпатський біосферний заповідник, м.Рахів, Україна); Михайла Лендєла «Окремі засади становлення і розвитку сільського аграрного туризму в Закарпатті (Ужгородський торговельно-економічний інституту КНТЕУ, м.Ужгород, Україна); Влада Ванчура «Ділянки дикої природи та Європейської мережі пралісів й старовікових лісів, або як поєднати ділянки дикої природи з Європейською мережею пралісів та старовікових лісів (Європейська асоціація дикої природи, Австрія) та інших. Загалом на пленарних засіданнях та у ході роботи секцій: «Стан та перспективи поглиблення наукових досліджень, еколого-освітньої роботи та впровадження сталого розвитку на об’єктах Всесвітньої спадщини»; «Дослідження та моніторинг фіторізноманіття на об’єктах Спадщини й на інших природоохоронних територіях – важлива передумова збереження унікальних природних цінностей»; «Значення об’єктів Спадщини та інших природоохоронних територій для збереження фауністичних комплексів» й «Антропогенні загрози та ризики катастроф на об’єктах Всесвітньої спадщини», презентовано і обговорено біля сімдесяти доповідей та повідомлень. У рамках культурної програми, перед учасниками конференції виступили: Народний самодіяльний оркестр гуцульських народних інструментів Рахівського РБК, ансамбль скрипалів Рахівської дитячої музичної школи (керівник Тетяна Штодлер) та музикальний гурт «Білий камінь» (керівник Василь Тушер). Учасники конференції ухвалили резолюцію й побували на екскурсії в Угольських букових пралісах. У рамках конференції проведено також заключне засідання Спільного менеджмент-комітету українсько-словацько-німецького об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини», на якому розглянуто актуальні питання збереження цього об’єкту та деякі пропозиції до нової редакції Спільної декларації щодо управління розширеної номінації «Букові праліси і давні букові ліси Карпат та інших регіонів Європи». До початку конференції опубліковано її матеріали, загальним обсягом 414 сторінок Презентовано також випущену в Ужгородському видавництві «ФОП Сабов А.М.» книгу Федора Гамора «Всесвітнє визнання букових пралісів Карпат: історія та менеджмент. Матеріали з нагоди десятиріччя створення об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини» на 28.8 умовних аркушах. Видання цієї збірки отримало позитивну оцінку наших іноземних партнерів по спільному об’єкту Всесвітній спадщині ЮНЕСКО. Так, генеральний директор директорату охорони природи та сталого управління природними ресурсами Федерального Міністерства навколишнього середовища, охорони природи, будівництва та безпеки реакторів Федеративної республіки Німеччини Ельза Нікель, з цього приводу написала на нашу адресу: «це чудове узагальнення тривалого шляху, який ми пройшли, щоб покращити розуміння і збереження старовікових букових лісів в Європі. Ця робота також ілюструє успіх, досягнутий важкою працею вчених, менеджерів та громадськості! Все – під Вашим керівництвом та стараннями вашої відданої команди! Я рада, що мала нагоду приєднатись до цього процесу на якийсь час. Завжди відчувала натхнення, працюючи разом з Вами, з Вашою командою та колегами. Мої найкращі побажання щодо подальшого прогресу в проекті по буковим пралісам та старовіковим лісам Європи (є ще так багато планів), і бажаю добрих результатів для найкращого збереження букових старовікових лісів та дикої природи взагалі». «Щиро дякую Вам за цю чудову книгу!», - пише декан словацького Зволенського технічного університету, професор Вільям Піхлер: «Думаю, вона описує зусилля, складність яких відома лише Вам, Івану, мені та Девіду. Які незабутні часи, яке незабутнє досягнення! Приєднання інших країн до даного об’єкту є черговим підтвердженням успіху нашої задумки, не зважаючи на всі перепони». Оцінюючи цю книгу, професор, доктор наук, Президент Європейської асоціації букових лісів Ганнес Кнапп (Німеччина), наголошує, що: «Тут зібрана справді всеохоплююча документація щодо процесів, що тривають в напрямку охорони останніх залишків букових пралісів в Європі, а також історії їх внесення до списку Всесвітньої спадщини. Переклад книги на англійську мову буде дуже важливим для Європи в світлі створення нового серійного транснаціонального Об'єкту Всесвітньої спадщини, до якого увійшли букові ліси Європи. Давайте шукати таку можливість. Я щиро радий співпраці та дружбі з Вами, і вдячний за участь у цьому процесі протягом багатьох років». А Бригітта Коммармот із Швейцарського Федерального інституту лісових, снігових та ландшафтних досліджень (WSL), в цьому контексті додає - «Це чудово, що починаючи з пралісів КБЗ був зініційований процес, який привів до таких прекрасних результатів. Я хочу подякувати Вам та іншим, хто зробив цю справу можливою».
Федір Гамор,
|
