|
Міжнародна конференція на Івано-Франківщині
підвела підсумки 15-річної діяльності 8-9 червня 2017 року, в місті Косів на Івано-Франківщині, з нагоди відзначення 15-ої річниці створення національного природного парку «Гуцульщина», пройшла міжнародна науково-практична конференція «Природоохоронні, історико-культурні та екологічні аспекти збалансованого розвитку Українських Карпат». Організаторами конференції виступили Міністерство екології та природних ресурсів України, Національний природний парк «Гуцульщина», Львівський національний університет ім.І.Франка, Національна академія наук України, Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону, Івано-Франківська обласна рада та державна адміністрація й Косівська районна рада та державна адміністрація. В її роботі взяли участь біля ста представників наукових, природоохоронних й культурно-освітніх установ та організацій, представників органів влади та громадськості.
До конференції випущено збірник матеріалів на 487
сторінках, у якому поміщено 86 статей із результатами флористичних,
мікологічних, географічних досліджень, охорони і досліджень об’єктів
історико-археолого-культурної спадщини Карпат, екоосвітньої і
рекреаційної діяльності науковців та працівників
природно-заповідного фонду з України, Литви та Угорщини. Оригінальними вітальними гуцульськими мелодіями, відкрили конференцію унікальні фолькльорні самодіяльні колективи Косівщини та демонстрація дизайнерських колекцій гуцульського одягу, яку представили студенти та викладачі Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв. Першим на форумі виступив радник Міністра екології та природних ресурсів України Віктор Клід, який насамперед оголосив вітального листа колективу національного природного парку «Гуцульщина» від Міністра екології та природних ресурсів України Остапа Семерака, у якому високо оцінено природоохоронну, науково-дослідну та туристично-рекреаційну діяльність цього чудового та унікального в Україні національного природного парку, відзначено його особливий внесок у збереження та вивчення природних та культурних цінностей гуцульського регіону. Віктор Клід зупинився також на основних завданнях, які має вирішувати колектив парку та установи природно-заповідного фонду України загалом. У цьому контексті надзвичайно важливою є організація роботи із забезпечення збереження природних цінностей України, яка нещодавно Кабінетом Міністрів затверджена як один з державних пріоритетів. І по-друге, треба зосередитись на вирішенні завдань передбачених Стратегією регіонального розвитку України, щодо збільшення до 2020 року площі природно-заповідного фонду України до 15 відсотків від її території. Тут дуже важливо вдосконалювати природоохоронну діяльність установ природно-заповідного фонду, поглиблювати їх зв’язки з громадами та бізнесом. Надзвичайно глибокою та змістовною була доповідь виконуючого обв’язки директора національного природного парку (НПП) «Гуцульщина», кандидата біологічних наук, старшого наукового співробітника Юрія Стефурака «15 років діяльності національного природного парку «Гуцульщина»». Він нагадав, що національний природний парк «Гуцульщина» утворений Указом Президента України 14 травня 2002 року для збереження, відтворення і раціонального використання ресурсів генофонду рослинного і тваринного світу, оригінальних і типових природних комплексів і ландшафтів, етнокультурної та історичної спадщини Косівщини, як прадавнього краю поселення, проживання і господарювання людини. Його площа складає 32271 гектар, в тому числі 7606 гектарів земель передаються парку у постійне користування. Парк межує із 40 населеними пунктами Косівського району. У доповіді детально, із наведенням конкретних цифр, фактів та прізвищ людей, проаналізовано значні обсяги природоохоронної, наукової, еколого-освітньої та туристично-рекреаційної роботи. В результаті вдалось не тільки зберегти, але й примножити природні та культурні цінності цієї унікальної державної установи. Виступаючи на конференції доктор біологічних наук, професор, заслужений природоохоронець України, заступник директора Карпатського біосферного заповідника Федір Гамор, як багаторічний член науково-технічної ради цього національно парку, з особливою повагою говорив про значні успіхи і досягнення НПП «Гуцульщина», акцентував увагу на труднощах, які переживає установа, у зв’язку з недосконалістю природоохоронного законодавства. Він нагадав у цьому контексті й про особливу роль у становленні та розвитку парку його багаторічного директора, заслуженого природоохоронця України Василя Пророчука, якому вдалось сформувати прекрасний професійний колектив, створити матеріально-технічну, науково-лабораторну, еколого-освітню та туристично-рекреаційну базу для його роботи та протистояти спробам дискредитації національного природного парку в очах громадськості. Федір Гамор детально зупинився також на питаннях збереження, вивчення та популяризації букових пралісів Карпат як єдиного українського природного об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Директор Карпатського біосферного заповідника, заслужений природоохоронець України Микола Рибак у співавторстві із заступником начальника відділу науково-дослідної роботи та сталого розвитку цього біосферного заповідника Василем Покиньчередою доповідали про досвід роботи Карпатського біосферного заповідника у збалансованому розвитку гірських територіальних громад (до речі, цей заповідник у наступному році відмічатиме 50-річчя від дня свого заснування). А в промовах докторів біологічних наук, професорів Петра Лакиди (Національний університет біоресурсів) та Василя Парпана (Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П.С.Пастернака) ґрунтовно розглянуто питання вивчення, збереження та сталого використання лісів природно-заповідного фонду України. Декілька десятків доповідей та повідомлень заслухано та обговорено на засіданнях шести секцій («Вивчення, охорона та збереження флористичного і фауністичного різноманіття Карпат»; «Дослідження та охорона об’єктів історико-археолого-культурної спадщини Карпат»; «Роль природно-заповідних об’єктів у збалансованому розвитку гірських територіальних громад»; «Екоосвітня та рекреаційна діяльність» тощо). Конференція ухвалила розгорнуту резолюцію, у якій, поряд із багатьма іншими рекомендаціями, запропоновано поширювати позитивний досвід роботи Карпатського біосферного заповідника. Учасники конференції ознайомились із унікальними експозиціями музею Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської академії мистецтв й здійснили екскурсію по національному природному парку «Гуцульщина».
Федір Гамор,
|
