3-D сканування букового пралісу

В Угольсько-Широколужанському масиві Карпатського біосферного заповідника охороняється найбільший буковий праліс в Європи, який став основою для об’єкта світової природної спадщини ЮНЕСКО "Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи". Крім природоохоронного значення первісні ліси відіграють ще й велику наукову та практичну роль. Адже праліси, які сформувалися без втручання людини, виключно під впливом природних стихій і явищ є еталоном стійкої і стабільної лісової екосистеми в певних ґрунтово-кліматичних умовах. Саме тому, в багатьох європейських країнах лісове господарювання націлене на імітування структури давніх лісів, позаяк існує думка, що таким чином забезпечуються основні функції (водо- і кліматорегулююча, збереження біотичного різноманіття, природна стійкість до негативних впливів, тощо) та цілісність екосистем. Однак, до цього часу, структура давніх лісів описувалася, в основному, використовуючи 2-D виміри, зроблені традиційними методиками за допомогою примітивного обладнання (мірна вилка, бусоль, висотомір та ін). В той час як нові методи, такі як наземне лазерне сканування, дозволяють отримати більш цілісне (3-D) відображення структурних параметрів, не завдаючи жодної шкоди лісовій екосистемі. На даний момент, в Україні такі дослідження не проводить жодна науково-дослідна установа через високу вартість обладнання та програмного забезпечення.

В рамках Угоди про наукову співпрацю між Університетом ім. Георга Августа (Ґеттінґен, Німеччина) та Карпатським біосферним заповідником (Рахів, Україна), з 5 по 13 серпня 2017 р., аспірантками вищезгаданого університету Катаріною Віллім та Меліссою Стірс, за участі працівників лабораторії лісознавства КБЗ, проведено 3-D сканування на українсько-швейцарському дослідному стаціонарі в Угольському відділенні КБЗ. Дослідження проводилось за двома методиками – первинне сканування (на контрольних пунктах, що розташовані через 60-80 м) та мультисканування (детальне картування ділянок розміром 50х50 м). В ході польових робіт були зібрані дані по структурі деревостанів, які в подальшому будуть опрацьовуватися, аналізуватися та порівнюватися зі структурними даними, отриманими з національних парків та господарських лісів Німеччини, де економічна діяльність ведеться з різною інтенсивністю, а також давніх лісів Словаччини.

Гості висловили вдячність колективу Карпатського біосферного заповідника за сприяння в організації і допомогу під час проведення досліджень, а також сподівання на продовження співпраці в майбутньому.

Мирослав Кабаль, завідувач лабораторії лісознавства КБЗ.