|
У Німеччині зареєстровано міжнародну громадську організацію «Європейська мережа букових лісів» Цими днями, за нашою пропозицією, у німецькому місті Еберсвальде, представниками наукових та природоохоронних організацій Німеччини, Великобританії, Австрії та Словаччини створено та зареєстровано Міжнародну громадську організацію «Європейська мережа букових лісів». Виступаючи 29 жовтня 2014 року у Бонні, на заключній нараді на рівні директорів Департаментів охорони природи та біорізноманіття Міністерств довкілля країн Європи із питань розширення українсько-словацько-німецького об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини», за участі представників 14 країн, в т.ч. Іспанії, Італії, Німеччини, Австрії, Бельгії, Болгарії, Словенії, Румунії, України та інших, мною запропоновано для тих об'єктів, які не зможуть потрапити до Всесвітньої спадщини, сформувати, на зразок Європейської екомережі, «Європейську мережу пралісів та старовікових букових лісів» з наданням їм, через Міжнародний Союз охорони природи (IUCN), певних гарантій щодо їх збереження, передбачити створення спеціального Фонду та інших механізмів для обміну досвідом роботи й інформацією щодо їх наукових та екологічних цінностей, розв’язання проблем їх охорони в зацікавлених країнах тощо (http://zakarpattya.net.ua/News/131280-Zakarpattsi-v-Nimechchyni-zinitsiiuvaly-utvorennia-IEvropeiskoi-merezhi-pralisiv-ta-starovikovykh-lisiv-FOTO). І ось цими днями, як мене проінформував професор німецького університету сталого розвитку П’єр Ібіш, на установчих зборах, які пройшли 2 лютого 2017 року в місті Еберсвальде, представниками наукових та природоохоронних кіл Німеччини, Великобританії, Австрії та Словаччини засновано та зареєстровано Міжнародну громадську організацію «Європейська мережа букових лісів». Її Президентом обрано відомого німецького науковця та природозахисника, професора, доктора Ганнеса Кнаппа, а почесним її членом – українського доктора біологічних наук, професора Федора Гамора. Треба нагадати, що в результаті проведеної, за фінансової підтримки уряду Німеччини, широкомасштабної інвентаризації та вивчення стану збереження старовікових букових лісів в усіх європейських країнах, де поширений ареал цього колись домінуючого на континенті деревного виду, виявлено понад сто малопорушених його ділянок достатньо великих розмірів в 12 біогеорегіонах Європи у 23 країнах. У результаті критичного аналізу, в рамках Міжнародної конференції «Букові праліси та давні букові ліси Європи», що проходила 16-22 вересня 2013 року в українському м. Рахів, сформовано так званий короткий «Рахівський список» поширення старовікових букових лісів Європи, які можуть розглядатись як потенційні об'єкти для розширення українсько-словацько-німецького об'єкта. Цей перелік доопрацьовано на віденському семінарі та погоджено на міжміністерській нараді у травні 2014 р. у Бонні. До нього в підсумку зараховано 47 претендентів для включення до Всесвітньої спадщини із 11 біогеогергіонів 20 країн. Серед них й українські ділянки букових пралісів та давніх букових лісів із природних заповідників «Горгани» та «Розточчя», національних природних парків «Синевир», «Зачарований край» та «Подільські Товтри». Зараз найбільш визначні ділянки букових пралісів із 11 країн Європи успішно пройшли експертну оцінку Міжнародного союзу охорони природи (IUCN), і очікується, що в липні цього року, на засіданні Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у польському місті Краків, вони будуть включені до переліку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у номінації «Букові праліси Карпат та інших регіонів Європи».
Федір Гамор, |