ХТО, ВСУПЕРЕЧ КОНСТИТУЦІЇ, ІГНОРУЄ ВИКОНАННЯ АКТІВ ПРЕЗИДЕНТА ТА УРЯДУ УКРАЇНИ ІЗ ПИТАНЬ ЗБЕРЕЖЕННЯ БУКОВИХ ПРАЛІСІВ, ЯК ЄДИНОГО В УКРАЇНІ ПРИРОДНОГО ОБЄКТА ВСЕСВІТНЬОЇ СПАДЩИНИ ЮНЕСКО ТА РОЗВИТКУ РЕГІОНУ ЙОГО РОЗТАШУВАННЯ?

З метою реалізації вимог Конвенції про охорону Всесвітньої культурної та природної спадщини ЮНЕСКО, рішень Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, у зв’язку із занесенням букових пралісів Карпат до переліку об’єктів Всесвітньої спадщини, Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо розвитку природно-заповідної справи в Україні» від 14 серпня 2009 року № 611/2009 та Доручення Президента від 2 квітня 2013 року № 1-1/749 із питань збереження унікальних природних комплексів, забезпечення сталого розвитку української частини українсько-словацько-німецького природного об’єкта “Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини», благоустрою гірських населених пунктів Закарпатської області, розташованих у зоні цього природного об’єкту та на виконання розпоряджень Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 року № 1619-р та від 10 вересня 2014 року № 819-р передбачено здійснити комплекс заходів, спрямованих на збереження цих унікальних природних комплексів, забезпечення сталого розвитку та благоустрою гірських населених пунктів Закарпаття, що знаходяться у зоні їх розташування.

Зокрема, передбачається постійно залучати фінансову допомогу, необхідну для збереження та розвитку Карпатського біосферного заповідника й Ужанського національного природного парку, забезпечення налагодження міжнародної співпраці з питань проведення наукових досліджень екосистем букових пралісів Карпат, проведення роботи, спрямованої на підвищення рівня громадської свідомості з питань охорони навколишнього середовища тощо.

З часу прийняття цих актів Президента та Уряду України Міністерству екології та природних ресурсів України, за активної участі адміністрації Карпатського біосферного заповідника, вдалось чимало зробити в цьому напрямку.

Наприклад, в 2009-2011 рр. спільно з німецьким університетом сталого розвитку (м. Еберсвальде) реалізовано проект «Природоохоронний менеджмент Карпатського біосферного заповідника і розв’язання сучасних викликів на Закарпатті (Україна)», в 2012 році розроблено проектно-кошторисну документацію на будівництво Міжнародного навчально-дослідного центру букових пралісів та сталого розвитку Карпат, в 2013 році проведено Міжнародну науково-практичну конференцію «Букові праліси Європи: проблеми збереження та сталого використання», забезпечено в 2014 році відкриття руху пасажирського потягу за маршрутом «Київ – Рахів» та підписання Спільної Декларації про наміри між Міністерствами охорони довкілля України, Німеччини та Словаччини щодо співпраці з охорони та управління спільним об’єктом Всесвітньої спадщини «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини», розгорнуто активну пропагандистку компанію у засобах масової інформації, встановлено на території Карпатського біосферного заповідника межові знаки спадщини, щити та білборди з інформацією про природний об’єкт «Букові праліси Карпат» тощо.

Але ми стурбовані тим, що значна частина надзвичайно важливих заходів, за виконання яких відповідають Мінінфраструктури, Мінрегіон, Міненерговугілля, Укравтодор, Мінекономрозвитку та інші міністерства та відомства, Закарпатська ОДА, залишаються не виконаними. А це якраз ті питання, які є найбільш важливими для розвитку регіону розташування спадщини, і виконання яких, опосередковано, може найбільше допомогти збереженню пралісів та створить позитивний імідж природно-заповідному фонду.

Більше того, по багатьох позиціях терміни уже давно спливли, але ніхто навіть не думає про їх виконання. Це на нашу думку, в значній мірі дискредитує Уряд України та Світову спадщину, за збереження якої наша країна несе відповідальність.

Наведемо деякі приклади відвертого ігнорування, всупереч статтям 107, 117 та 119 Конституції України, зазначених актів Президента та Уряду України.

Так, із 8 пунктів Доручення Президента України пять залишились не виконаними взагалі. А із 11 пунктів заходів затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України 10 вересня 2014 року № 819-р десять теж практично не виконані.

Наприклад, Указом Президента України «Про додаткові заходи щодо розвитку природно-заповідної справи в Україні» від 14 серпня 2009 року № 611/2009, доручалось Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо «проведення капітального ремонту і реконструкції підїзних доріг» до обєктів природно-заповідного фонду. А стаття 8 Закону України «Про автомобільні дороги» (прийняття якої на протязі тривалого часу домагались і ми), передбачає, щоби всі автомобільні дороги, які ведуть до цих обєктів, належали до доріг державного значення та фінансувались за рахунок державного бюджету. Тому, пунктами 4 Доручення Президента України та пунктом 1 цитованого Плану заходів Кабміну, вимагалось внести автомобільні дороги що ведуть до букових пралісів, до переліку доріг державного значення та забезпечити проведення їх ремонту та інших обєктів туристично-рекреаційної інфраструктури в зоні української частини українсько-словацько-німецького обєкта спадщини. Але практично тут нічого не зроблено, хоча для внесення цих доріг до переліку доріг державного значення ніяких додаткових коштів не потрібно.

Або ще таке. Пунктом 6 Доручення Президента України та пунктом 4 плану заходів Кабміну, передбачалось розроблення та впровадження пілотних проектів із переоснащення систем опалення в гірських населених пунктах Закарпатської області, що прилягають до Всесвітньої спадщини, на системи з використанням альтернативних видів палива. Виконання цих пунктів найбільш важливе для збереження пралісів та лісів загалом, які відіграють важливу роль в акумуляції парникових газів.

З цього приводу, мені особисто, зокрема доводилось, у рамках конференції з реалізації Проекту Програми розвитку ООН з інтеграції Конвецій РІО в національну політику України (Київ, 3 липня 2014 року, «Зелені Карпати», 2014, №1-4, ст. 30), переконувати першого заступника голови Державного агентства екологічних інвестицій Михайла Коваля, щодо необхідності залучення коштів цього агентства для фінансування програм із збереження букових пралісів та сталого розвитку гірських населених пунктів Закарпаття, що знаходяться в зоні українсько-словацько-німецького обєкта Всесвітньої спадщини «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини» Але яким же є наше здивування, коли із преси дізнаємось, що 2 млрд. гривень отриманих в рамках Кіотського протоколу (за використання яких відповідало це Агентство), Україна через їх цільове не використання, вимушена повернути Японії.

Але, особливе занепокоєння, викликає те, що на Закарпатті зараз активно розгортається компанія із переведення систем опалення на системи із використанням паливних дров, що призведе до ще гіршої ситуації із збереженням лісів від вирубування. А отже, значно зростатимуть загрози і для знищення букових пралісів.

Абсолютно незрозумілим для суспільства є цілковите ігнорування завдань Президента та Уряду щодо вирішення питань збирання та видалення побутових відходів на прикордонних територіях у самому географічному центрі Європи, щодо створення додаткових робочих місць за рахунок розвитку туризму та глибокої переробки деревини, дикоростучих плодів, ягід та грибів, поглиблення транскордонного співробітництва тощо.

Позицію Закарпатської ОДА та Мінінфраструктури ніяк не може зрозуміти повітова рада прикордонного румунського повіту Марамуреш, яка на протязі багатьох років не отримує погоджень цих органів на відновлення, за рахунок коштів Євросоюзу, зруйнованого автомобільного переходу через річку Тиса та створення необхідної прикордонної інфраструктури на українсько-румунському державному кордоні у селі Ділове Рахівського району Закарпатської області, яке теж передбачене пунктом 7 цього Доручення Президента України, і випливає із пункту 11 плану заходів Кабміну.

До цього часу, не забезпечено фінансування будівництва Міжнародного навчально-дослідного центру з вивчення букових пралісів та сталого розвитку Карпат на базі Карпатського біосферного заповідника та завершення будівництва еколого-освітнього центру в Ужанському національному природному парку (п. 4 Доручення Президента та пп. 5, 6 Плану заходів Кабміну від 23 грудня 2009 року № 1619-р).

Прикро і те, що не зважаючи на ці акти Президента та Уряду України, в жалюгідному стані знаходиться служба охорони та інфраструктура Карпатського біосферного заповідника та Ужанського національного природного парку, які забезпечують охорону єдиного в Україні природного обєкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Вони отримують мізерну заробітну плату, не забезпечені форменним одягом, транспортними засобами, службовою зброєю, уряд поставив питання щодо скорочення працівників установ природно-заповідного фонду на десять процентів тощо.

Окремо треба наголосити, що ситуація, у звязку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України № 65 від 1 квітня 2013 року, щодо економії бюджетних коштів, поставила не тільки Карпатський біосферний заповідник, але й усі установи природно-заповідного фонду, ще в гірше становище.

На цьому фоні цікавим, до прикладу, виглядає і той факт, що уряд дуже скоро вніс поправки щодо використання бюджетних коштів для лісогосподарських підприємств, і дозволив їм без проблем купляти бензопили, трактори, легкові автомобілі, проводити ремонтно-будівельні роботи тощо.

В той же час, наші пропозиції щодо надання таких можливостей установам природно-заповідного фонду чомусь відхилені. Тому, ми ще раз звертаємось до керівництва Мінприроди України, повернутись до цього питання ще раз, та переконати уряд в необхідності внесення необхідних змін до цієї урядової постанови.

Про всі ці проблеми ми говорили 28 січня 2016 року, на засіданні Робочої групи Сектору природничих наук та природної спадщини Національної комісії у справах ЮНЕСКО, яка утворена відповідним наказом Міністра екології та природних ресурсів України.

Ми наполегливо просимо Мінприроди України, підтримати рішення Національної комісії України у справах ЮНЕСКО від 17 вересня 2015 року та направити звернення до Прем’єр-міністра України А.П. Яценюка щодо проведення міжвідомчої наради в Кабінеті Міністрів України із питань забезпечення виконання актів Президента та Уряду України у частині збереження букових пралісів Карпат та забезпечення сталого розвитку і благоустрою гірських населених пунктів української частини українсько-словацько-німецького природного об’єкта Всесвітньої спадщини «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини».

Такий текст документу нами підготовлено уже давно. Він опрацьований Нацкомісією України у справах ЮНЕСКО.

Ми сподіваємось, що Нацкомісія та Мінприроди, найближчим часом направлять його до Кабінету Міністрів України.

 

Федір Гамор,

заступник директора Карпатського біосферного заповідника,

доктор біологічних наук, професор