На запрошення Департаменту заповідної справи Мінприроди України, директор Карпатського біосферного заповідника, заслужений природоохоронець України Микола Рибак взяв участь у нараді з питання «Збереження Українських Карпат». Вона відбулася на базі Яворівського національного парку за участі Міністра екології та природних ресурсів Остапа Семерака.

У зустрічі також брали участь директори НПП та заповідників Карпатського регіону, начальники обласних управлінь Державного агентства лісових ресурсів України, народні депутати від Львівщини та голова Львівської облдержадміністрації. Головував на нараді директор департаменту заповідної справи Ігор Іваненко.

У вступному слові О. Семерак наголосив, що одним із пріоритетних у діяльності національних природних парків і заповідників має стати сприяння виконанню проекту «Збереження карпатських пралісів», який передбачає розширення заповідних територій на 236 367 га. Він також підкреслив, що Карпатські ліси, особливо праліси Карпатського біосферного заповідника та Ужанського національного природного парку, які увійшли до переліку Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини», відіграють особливу роль у збереженні довкілля України. Адже вони є основою природоохоронних територій Карпатського регіону. На жаль, ще чимало їх не є заповідними і масово вирубуються. Отже, необхідно змінити підходи до збереження природних комплексів – перейти від пасивного спостереження та досліджень за змінами, що відбуваються у довкіллі, до розроблення та впровадження конкретних наукових рекомендацій, програм.

Враховуючи, що існуюча система ведення лісового господарства в Україні не сприяє збереженню пралісів та старовікових лісів, міністр зазначив, що працюватиме з парламентом над удосконаленням природоохоронного законодавства, приведення його до європейських стандартів. Через skype-зв'язок до керівників природоохоронних установ звернулася відома співачка Руслана Лижичко. Вона закликала спільно зробити все, щоб зберегти карпатські праліси.

На нараді обговорено і питання впровадження українсько-німецького проекту «Підтримка природно-заповідних територій України», реалізація якого розпочалася 1 травня 2016 року. Міністр підкреслив, що він спрямований на розвиток системи управління природоохоронними територіями України із застосуванням досвіду європейських держав, зокрема Німеччини, відновлення та будівництво інфраструктурних об’єктів на природоохоронних територіях.

Виступаючи на нараді, автор цих рядків порушив проблемні питання, що гальмують розвиток природоохоронної установи та унеможливлюють завершити розширення території заповідника відповідно до Указу Президента України №25 від 14.01.2010 року. Власне, через заборону в придбанні великого переліку вкрай необхідних товарів і послуг за державні кошти та недостатнє бюджетне фінансування, заповідник знаходиться на межі катастрофи. Маючи площу 58035.8 га заповідних територій, які розташовані кластерно в чотирьох районах Закарпаття, та відсутність коштів на належне утримання служби державної охорони й інших основних структур (формений одяг, службова зброя, автомототранспорт, зв'язок, оргтехніка, прилади тощо), неможливо якісно забезпечувати дотримання встановленого заповідного режиму, належно виконувати природоохоронні, науково-дослідні, еколого-освітні, рекреаційні та господарські заходи. Також заповідник потребує коштів на придбання дорожньо-будівельної техніки для відновлення та ремонтів існуючих доріг (140 км), мостів (50 од.), берегових підпірних стінок (2 км), будівель і споруд (60 од.), будівництво трьох контор новостворених природоохоронних науково-дослідних відділень. Особливо турбує відсутність коштів на будівництво Міжнародного навчально-дослідного центру з вивчення букових пралісів та сталого розвитку Карпат.

Щодо розблокування робіт з розробки проектів землеустрою на новоприєднану територію, я звернувся по допомогу безпосередньо до Міністра О. Семерака, передав йому відповідне звернення. Суть у тому, що роботи із завершення оформлення правовстановлювальних документів призупинено через відсутність погодження проектів землеустрою Держагентством лісових ресурсів, де посилаються на те, що у матеріалах не враховано збитки, яких «зазнали» державні лісогосподарські підприємства, передавши заповіднику згадані території.

Міністр пообіцяв сприяння КБЗ в цих питаннях, а стосовно українсько-німецького проекту, то наша природоохоронна установа фінансуватиметься за рахунок його коштів однією з перших вже нинішнього року.

Тут же заповідникові дано доручення О.Семерака: в тижневий термін підготувати та надіслати до Мінприроди України конкретні пропозиції щодо згаданого фінансування (раніше ми надали обґрунтовану потребу в фінансуванні установи за рахунок проекту в сумі 2 млн. євро, з яких 200 тис. запропоновано виділити на потреби територіальних громад, розташованих у зоні діяльності заповідника, зокрема на розробку генеральних планів розвитку тощо).

Стосовно позиції Державного агентства лісових ресурсів щодо погодження проектів землеустрою, то на нараді розгорілася жвава дискусія. З цього приводу виступив начальник Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства В.Мурга.

Враховуючи, що ця проблема є у всіх природоохоронних установах і в окремих вже нараховані мільярдні «збитки», які неможливо оплатити, О.Семерак взяв під особистий контроль врегулювання проблеми.

На нараді також виступили директори національних природних парків Микола Дербак, Михайло Біляк, Михайло Нечай, Віктор Биркович, Володимир Слободян та інші.

Крім згаданих, обговорено необхідність вдосконалення природоохоронного законодавства, в т. ч. й питання порядку здійснення природоохоронних заходів в установах природо-заповідного фонду, відновлення природних екосистем у зв’язку з масовим всиханням ялинників у Карпатах тощо. Керівникам національних природних парків та заповідників у тижневий термін доручено підготувати та надати до Мінприроди України план розширення території кожної природоохоронної установи.

Після наради присутні ознайомилися з рекреаційним об’єктом «Верещиця».