У Рахові пройшла актуальна для поглиблення транскордонного співробітництва
міжнародна науково-практична конференція 

2-4 вересня 2016 року у Рахові, на базі Карпатського біосферного заповідника, з нагоди ХХІІІ Міжнародного гуцульського фестивалю та відзначення 45-річчя Програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера», пройшла міжнародна науково-практична конференція «Екологічні, соціально-економічні та історико-культурні аспекти розвитку прикордонних територій Мараморощини».

Конференція проведена відповідно до розпорядження Голови Закарпатської обласної державної адміністрації, у рамках виконання Програми розвитку транскордонного співробітництва Закарпатської області на 2016 – 2020 роки, Програми спільних дій Закарпатської обласної державної адміністрації та Префектури повіту Марамуреш на 2016 рік та Протоколу міжнародної українсько-румунської робочої зустрічі із питань поглиблення транскордонної співпраці прикордонних населених пунктів Рахівського району Закарпатської області (Україна) та повіту Марамуреш (Румунія).

Організаторами конференції виступили Міністерство екології та природних ресурсів України, Карпатський біосферний заповідник, Закарпатська обласна державна адміністрація, Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства, Рахівська районна державна адміністрації, Всеукраїнське товариство «Гуцульщина», громадська організація «Карпатське екологічне товариство» та державне підприємство «Ясінянське лісомисливське господарство».

В роботі конференції взяло участь близько 100 науковців, представників органів влади, місцевого самоврядування та громадськості з України, Румунії, Словаччини, Угорщини та Польщі.

До конференції випущено збірник матеріалів українською та англійською мовами, обсягом 338 сторінок.

Вступним словом конференцію відкрила начальник управління зовнішньоекономічних зв’язків, інвестицій та транскордонного співробітництва Закарпатської облдержадміністрації Рената Мойш-Шіман.

З вітальними словами до учасників зібрання звернулись Рахівський міський голова Віктор Медвідь, перший заступник голови Рахівської райдержадміністрації Віктор Турок, заступник голови Рахівської районної ради Іван Копич, громадська діячка, голова Бухарестської філії Союзу українців Румунії Ярослава Колотило, голова Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» Дмитро Стефлюк, віце-голова Словацького національного Комітету програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера», професор Іван Волощук, гетьман козацької общини України і світу (м. Київ) Олександр Костюк та директор угорського національного природного парку «Дуна-Іполі» Андраш Фюрі. А рахівський ветеран праці Василь Веклюк на ретро-кіноапараті продемонстрував історичний кінофільм (1983 року випуску) про перші фестивалі на Гуцульщині.

У 47 доповідях та повідомленнях на конференції детально розглянуто еколого-економічні аспекти сталого розвитку населених пунктів на прикордонних територіях, екологічні проблеми використання лісових ресурсів, освоєння корисних копалин та будівництва гідроелектростанцій в гірських регіонах, проблеми збереження ландшафтного й біологічного різноманіття, історико-культурної спадщини та розвитку туризму.

Розглянуто також природничі та історико-культурні аспекти розвитку прикордонного співробітництва.

Так, голова Закарпатської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, кандидат історичних наук Михайло Делеган у доповіді «Історична Мараморощина – інтелектуальний етнокультурний транскордонний регіон у Центральній Європі» висвітлив історичні, територіальні, національні та соціально-культурні особливості Мараморощини – регіону, що включає прикордоння Румунії та України. Підкреслено великий потенціал регіону для розвитку українсько-румунського співробітництва та добросусідства.

Велику зацікавленість викликали доповіді, директора румунського інституту лісових досліджень і менеджменту (м. Кимпулунг-Молдовенеск), доктора Іона Барбу «Оцінка ресурсів і послуг, що виробляються гірськими екосистемами у Румунських Карпатах», директора Міжнародного інституту людини і глобалістики «Ноосфера» (м. Ужгород) Олега Лукші «Ресурсний потенціал і стратегічні аспекти сталого розвитку Верхнього Потисся», професора словацького університету Матея Бела (м. Банська Бистриця) Івана Волощука «Деякі зауваження про екосистемні сукцесії, енергозабезпечення, рівновагу та глобальні кліматичні зміни», першого заступника начальника Закарпатського обласного управління лісового господарства Ігоря Коцура «Стан та проблеми ведення лісового господарства на Закарпатті», члена-кореспондента Національної академії аграрних наук України, доктора економічних наук, професора (Ужгородський торгово-економічний інститут Київського національного торгово-економічного університету) Михайла Лендєла «Актуальність моніторингу проблем розбудови інфраструктури населених пунктів на прикордонних територіях», директора румунського технічного ліцею (комуна Крива, повіт Марамуреш (Румунія)), доктора Васіле Куреляка «Етнографічне районування населення українських сіл повіту Марамуреш (Румунія)», заступника директора Карпатського біосферного заповідника (м. Рахів), доктора біологічних наук, професора Федора Гамора «Про деякі аспекти розвитку туризму та поглиблення співпраці між українськими територіальними громадами, які розташовані по обидва боки українсько-румунського кородону на Мараморощині», наукового співробітника угорського національного природного парку «Дуна-Іполі» (м. Будапешт) Барбанаша Кормонді «Словацько-угорська транскордонна співпраця», начальника відділу Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса (м. Ужгород) Едуарда Осійського «Українсько-румунське співробітництво на прикордонних водах в басейні р. Тиса», доктора сільськогосподарських наук, заступника директора природничого інституту Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника Юрія Шпарика «Стан та проблеми сталого управління лісами в Українських Карпатах», наукового співробітника угорського національного природного парку «Дуна-Іполі» (м. Будапешт) Золтана Ямніцького «Впровадження комплексної системи утилізації відходів повіту Харгіта (Румунія)» та інших.

На конференції окремо порушено питання історії та перспектив створення транскордонного українсько-румунського біосферного резервату в Марамороських горах. Так, член наукової ради румунського природного парку «Гори Марамуреш», доктор Васіле Куреляк та почесний голова Союзу українців Румунії, депутат румунського парламенту двох скликань Степан Бучута наголосили, що завдяки пропозиції висловленої українським професором Федором Гамором, ще в 1996 році, у Румунії створено природний парк «Гори Марамуреш» на площі понад 133 тисячі гектарів. Але через бюрократичні перепони, до сьогоднішнього дня не завершено процес створення транскордонного українсько-румунського біосферного резервату в Марамороських горах. Але, наукова співробітниця природного парку «Гори Марамуреш» Крістіна Поп роз’яснила, що ця важлива робота є пріоритетною для адміністрації парку і знаходиться на завершальному етапі. Підготовлено відповідне номінаційне досьє для подачі його до ЮНЕСКО, яке зараз узгоджується із зацікавленими сторонами.

В підсумку конференція ухвалили резолюцію, у якій висловлено цілий ряд рекомендацій для поглиблення транскордонної співпраці, розв’язання екологічних та соціально-економічних проблем на прикордонних територіях.

Перед учасниками конференції виступив народний оркестр гуцульських інструментів Рахівського районного будинку культури. А на вечорі інтернаціональної дружби звучали румунські, угорські, словацькі та українські народні пісні в аматорському виконанні учасників конференції.

Учасники конференції взяли участь у заходах ХХІІІ Міжнародного гуцульського фестивалю та ХVІ фестивалю – ярмарку «Гуцульська бриндзя».

Електронна версія Збірника матеріалів конференції розміщена на веб-сайті Карпатського біосферного заповідника.

 

Федір Гамор, заступник директора Карпатського біосферного
заповідника, доктор біологічних наук, професор