ЯК ДОПОМОГТИ ЗБЕРЕЖЕННЮ ДОЛИНИ НАРЦИСІВ?

До багатьох унікальних природних об’єктів Закарпаття, які потребують підвищеної уваги не тільки держави, але й громадськості, безумовно, належить знаменита Долина нарцисів. Вона оспівана в легендах та піснях, віршах та творах художників, її щороку відвідують десятки тисяч шанувальників природи з багатьох куточків не тільки України. Про її збереження дбають науковці та природоохоронці.
Але невирішених проблем тут залишається чимало. І про те, як сприяти у їх розв’язанні, ішла зацікавлена ромова 28 травня 2015 року на виїзному засіданні Правління громадського об’єднання «Рідне Закарпаття», яке пройшло безпосередньо на території Долини нарцисів.

І, хоча період масового цвітіння нарцисів тут уже закінчився, різнобарвні кольори, запашні аромати буйного різнотрав’я та колоритні пташині симфонії викликали у гостей чимало позитивних емоцій та прояви ще більшого бажання допомогти у популяризації та збереженні цього природного дива.
Інформуючи про цінності та проблеми Долини нарцисів, доктор біологічних наук, професор, заступник директора Карпатського біосферного заповідника Федір Гамор нагадав, що Долина нарцисів входить до складу природно-заповідного фонду України, з 1980 року охороняється Карпатським біосферним заповідником. Її площа складає всього 256,5 гектарів, а загальна територія біосферного заповідника – 58035 гектарів.

Ця унікальна місцина біля Хуста – єдиний, найбільший у Європі рівнинний осередок нарису вузьколистого (Narcissus angustifolius Curt.), виду, який занесений до Червоної книги України та охороняється Бернською конвенцією. А сама Долина нарцисів включена до Міжнародного переліку рамсарських водно-болотних угідь.
Важливо і те, що тут охороняється ще 504 інших видів рослин (з них 22 занесені до Червоної книги України) та проживає 97 видів хребетних тварин та кілька тисяч безхребетних (з них 28 – червонокнижних). Це справжній рай для птахів та комах.

Для їх збереження здійснюється комплекс природоохоронних заходів (періодичне сінокосіння, вирубування верб та регулювання гідрологічного режиму тощо).

Але проблеми збереження Долини нарцисів, які пов’язані з попереднім інтенсивним господарювання, у тому числі зміною гідрологічного режиму, вирубуванням на прилеглих територіях широколистяних лісів, пересиханням природних водотоків, заростання лук чагарниками залишаються актуальними.

Додатковими загрозами для існування оселищ нарцису вузьколистого та інших рідкісних видів, як показує досвід, є запровадження заповідного режиму, стихійний туризм, закислення ґрунтів транскордонними переносами та транспортними викидами.

Дуже важливим фактором для збереження Долини нарцисів є підвищення екологічної культури та свідомості населення. Для цього дуже важливу роль відіграють, зокрема, продемонстровані членам Правління еколого-освітній центр «Музей нарцису» та аматорський відеофільм Мирослава Обладанюка «Нарцис вузьколистий – білий красень», фотоальбом Василя Комендаря, Федора Гамора та Семена Мельника «Запрошення на бал весни у Долину нарцисів» тощо.

Члени правління обговорили шляхи підтримки заходів із збереження Долини нарцисів та розвитку регіону розташування Карпатського біосферного заповідника загалом.

Учасникам засідання вручено Свідоцтва про занесення до Книги почесних гостей Долини нарцисів, які, як підкреслив співголова Правління Василь Рябич, символічно зобов’язують громадське об’єднання «Рідне Закарпаття» активізувати роботу із збереження цієї перлини Закарпаття. А член Правління, заслужений працівник культури України Василь Габорець написаний та продекламований ним на цьому зібранні вірш «Долина нарцисів» завершив такими словами:

«Свята зоря над цим куточком краю
Зійшла колись у миті благородній,
О, людоньки мої, я вас благаю:
Не дайте згинути красі господній»

Великі позитивні враження на учасників засідання Правління, справили також екскурсія до реконструйованого центру міста Хуст та знайомство з виробами фетро-фільцевої фабрики «Хуст-Фільц».

Федір Гамор, доктор біологічних наук, професор, заслужений природоохоронець України, заступник директора Карпатського біосферного заповідника