Вирубка лісів та продаж його за кордон і нульовий розвиток туризму

 

Саме так нещодавно охарактеризував «губернатор» Закарпаття Геннадій Москаль сьогоднішній стан справ на Рахівщині, яка зосереджена на українсько-румунському кордоні і належить до найбільш унікальних природних та культурних регіонів не тільки України.

Тут розташований географічний центр Європи, гора Говерла та всі найвищі вершини Українських Карпат, найбільші масиви Карпатського біосферного заповідника, букові праліси якого, у складі українсько-словацько-німецького об'єкта «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини» входять до переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Цей куточок Закарпаття історично належав до одного з найбільш популярних туристично-рекреаційних центрів в Україні.

 

Негативні наслідки бездумного господарювання

 

Але, через багаторічне непродумане господарювання, а в останній час і через ігнорування чинного українського законодавства, зокрема Рамкової конвенції «Про охорону та сталий розвиток Карпат», Законів України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», «Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону», актів Президента та Уряду України із питань впорядкування території гори Говерла та розвитку природно-заповідної справи і особливо Доручення Президента України та розпорядження Кабінету Міністрів України щодо сталого розвитку та благоустрою гірських населених пунктів Закарпаття розташованих в зоні українсько-словацько-німецького об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини» та інших, ця територія, як депресивна, в порівнянні навіть із сусідньою Яремчанщиною, просто занепадає. Тут основна маса місцевого населення потерпає від безробіття та бідності, в занедбаному стані знаходиться соціальна інфраструктура, перестали працювати навіть деревообробні підприємства тощо.

В той же час, масове вирубування лісів порушує екологічну рівновагу у горах, призводить до катастрофічних паводків, селів та зсувів, обезводнення річок, криниць та колодязів, спричиняє масштабні ерозійних процеси тощо. А сформовані стихійні сміттєзвалища на берегах Тиси, в географічному центрі Європи, за словами віце-прем’єр-міністра України Валерія Вощевського, є справжньою ганьбою для України.

 

Для розвитку регіону використати вигідне прикордонне розташування

 

Для розвитку цього регіону не використовуються можливості прикордонного розташування, зокрема транскарпатської залізниці та відбудови зруйнованої мережі автомобільних переходів на українсько-румунському кордоні.

В цьому контексті зазначимо, що 15 серпня 2015 року пройшло майже не поміченим 120 річчя із часу введення в експлуатацію Сігет-Ясінської дистанції транскарпатської залізниці (до речі, як стверджують історики, її відкриття урочисто відзначали у місті Кошіце, за участі цісаря Австро-Угорщини Франца Йосипа І), яка відіграла величезну роль для розвитку Мараморощини та для поглиблення зв’язків Закарпаття із Галичиною. По цій залізниці із 1901 до 1944 року їздили пасажирські потяги до Рахова та Ясіня із Будапешта та Праги. Курсував також потяг із Будапешта через Рахів та Чернівці до Бухареста.

Але після другої світової війни рух цих потягів було припинено, а залізницю реконструйовано під радянські стандарти широкої колії, яка уже не стикувалась із розмірами європейської залізниці, що ще більше ускладнило відновлення по ній транскордонних перевезень.

Після відкриття 4 серпня 2014 року руху прямого пасажирського потягу за маршрутом «Київ-Рахів» (курсує через Вінницю та Коломию), за нашою пропозицією Укрзалізниця та Міністерство інфраструктури України підтримали ідею відновлення руху пасажирських потягів із Рахова до Румунії, Будапешта та Праги і проведення реконструкції на європейські стандарти ділянки залізниці на дистанції Рахів – державний кордон із Румунією, протяжністю 21 кілометр. Ця ідея знайшла також підтримку в румунських, угорських та чеських зацікавлених сторін. З цього приводу, представниками України, Румунії та Угорщини підписано відповідний протокол. А вирішення проблеми відновлення руху цих історичних потягів, включено до пріоритетних завдань в Стратегії розвитку Закарпаття до 2020 року.

Дуже важливо, що для реалізації цих проектів уже створено необхідні передумови. Так, підписано відповідні Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Румунії в галузі залізничного транспорту (2004 р.) та про пункти пропуску через українсько-румунський державний кордон (2006 р.). Відповідно до цих Угод, постановою Уряду України № 629 від 12.05.2004 року прикордонний перегін Берлибаш – Валя-Вишеулуй визначено для перетинання державного українсько-румунського кордону залізничним транспортом, а також передбачено, що рух українських транзитних потягів на ділянці залізниць Румунії (державний кордон – Валя-Вишеулуй – Сигетул-Мармациєй – Кимпулунг ла Тиса – державний кордон) визначається угодою між залізницями обох держав. Українську станцію Берлибаш та відповідно румунську станцію Валя-Вишеулуй визнано прикордонними станціями. А іншою Постановою Кабінету Міністрів України № 1445 від 18.10.2006 року затверджено «Ділове – Валя-Вишеулуй» пунктом пропуску через українсько-румунський державний кордон.

Крім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 819-р від 10 вересня 2014 р. та відповідним Дорученням Президента України (№1-1/749 від 2 квітня 2013 року) затверджено цілий комплекс заходів спрямованих на забезпечення сталого розвитку та благоустрою гірських населених пунктів Закарпаття, що розташовані у зоні української частини українсько-словацько-німецького об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини».

Є велике переконання, що виконання у повному обсязі цих урядових рішень, і зокрема налагодження руху запропонованих маршрутів залізничного сполучення, може позитивно позначитись на поглибленні транскордонного співробітництва в Карпатському Єврорегіоні в контексті підписання Україною угоди про Асоціацію з Євросоюзом, сприятиме сталому розвитку прилеглих територій, стимулюватиме туристичний бізнес, а отже, і сприятиме збереженню унікальних природних та культурних цінностей, які мають глобальне значення, в першу чергу букових пралісів Карпат, як транснаціонального українсько-словацько-німецького об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Це стає можливим і в контексті досягнутих нещодавно міжурядових домовленостей, щодо започаткування нового етапу розвитку двосторонніх відносин України з Румунією. Ідеться, як заявив 17 лютому 2015 року у Бухаресті Міністр закордонних справ України Павло Клімкін, про їх перезавантаження у позитивному вимірі, на засадах добросусідства, дружби, прагматизму, взаємної довіри та допомоги.

 

Замість допомоги - формальні відписки

 

Але, на жаль, справи далі декларативної підтримки цих проектів не ідуть. Тому, з метою виконання вимог статей 4, 8 та 9 Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат, пунктів 9 та11 Плану заходів затверджених Кабінетом Міністрів України (Розпорядження № 819-р від 10 вересня 2014 р.) та відповідного Доручення Президента України (№1-1/749 від 2 квітня 2013 року) із питань сталого розвитку регіону розташування букових пралісів, та у зв’язку із відписками, які надходять від органів влади з цього приводу, 13 серпня ц. р. ми направили відповідне звернення до Закарпатської ОДА, у якому, зокрема, просили включити до Плану заходів з реалізації Регіональної стратегії розвитку Закарпатської області на період до 2020 року пункти щодо «Створення Рахівського транскордонного українсько-румунського еколого-туристичного вузла» та направити погодження й звернення до повітової ради румунського повіту Марамуреш та Міністерства інфраструктури України щодо відновлення зруйнованого автомобільного моста через р. Тиса на українсько-румунському кордоні в селі Ділове та розбудову необхідної прикордонної інфраструктури, проведення реконструкції на європейську вузьку колію 21 км ділянки залізниці на дистанції Рахів – українсько-румунський державний кордон, та відновлення руху історичних потягів через Рахів до Румунії, Будапешта та Праги тощо.

Як і раніше, на це звернення ми знову отримали формальну відписку. Мені, як «Гр. Гамор Ф.Д.», заступник директора Департаменту-начальник управління розвитку промисловості, торгівлі та підприємництва ОДА Г.Руснак рекомендує подати свої проектні пропозиції для включення їх до Плану заходів з реалізації Регіональної стратегії розвитку Закарпатської області на період до 2020 року уже лише на 2018-2020 роки згідно з формою, що додається. Це пов’язано ніби то з тим, що План заходів на 2015 – 2017 роки, який складається з переліку інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку уже сформований та 27 серпня ц. р. буде розглядатись на сесії обласної ради. І виявляється горянам треба чекати ще три роки, щоб їх життєво важливі проекти були включені хоча би до обласної програми. І це при тому, що стаття 3 Закону України «Про статус гірських населених пунктів» передбачає державні гарантії соціально-економічного розвитку населених пунктів, яким надано статус гірських. А уже цитованими актами Президента та Уряду України з питань сталого розвитку та благоустрою гірських населених пунктів Закарпаття зобов’язано Закарпатську ОДА та Міністерства інфраструктури, економічного розвитку та торгівлі, регіонального розвитку та будівництва й інші центральні органи виконавчої влади забезпечити у 2015-2016 роках забезпечити вирішення проблем ремонту автомобільних доріг, розвитку туризму, залучення інвестицій для розміщення у гірських районах, зокрема й у Рахівському, підприємств, що здійснюють глибоку переробку деревини, сприяти розвиткові транскордонного співробітництва, вирішити надзвичайно наболіле у центрі Європи, питання збирання та видалення побутових відходів тощо.

 

Забезпечити виконання законів, актів Президента та Уряду України

 

Тому ми знову наполягаємо вжити додаткових заходів щодо виконання Плану заходів затверджених Кабінетом Міністрів України (Розпорядження № 819-р від 10 вересня 2014 р.) та відповідного Доручення Президента України (№1-1/749 від 2 квітня 2013 року) із питань сталого розвитку регіону розташування букових пралісів Закарпаття, як об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Для цього пропонується провести у Рахові виїзне засідання колегії ОДА, із залученням відповідальних представників центральних органів виконавчої влади, на якому заслухати хід виконання цих життєво важливих для гірських районів Закарпаття актів Президента та Уряду України.

Просимо також, з метою виконання пункту 2.7 Доручення Президента України (№1-1/749 від 2 квітня 2013 року), підтримати проект повітової ради румунського повіту Марамуреш, який спрямовано 17.06.2015 року до міністерства інфраструктури Румунії (з відповідним проханням до Закарпатської ОДА), щодо відбудови зруйнованого моста через річку Тиса на українсько-румунському кордоні у селі Ділове, адже повітова рада повіту Марамуреш уже третій місяць чекає відповідний лист погодження від Закарпатської ОДА та Мінінфраструктури України.

Можливо це і не коректно, але у зв’язку з цим мусимо нагади, що місцеві державні адміністрації, відповідно до статті 119 Конституції України, зобов’язані забезпечити виконання законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та програм охорони довкілля.

І на кінець, нам дуже імпонує та вселяє велику надію заява голови Закарпатської ОДА Геннадія Москаля, яка проголошена ним 19 серпня ц. р. перед громадою Рахівщини, про те, що його найбільше турбує вирубка лісів та продаж його за кордон і нульовий розвиток тут туризму.

Цю тривогу повністю розділяє очевидно й значна частина гірського населення, і є велике переконання, що реалізація запропонованих нами проектів допоможе поправити ситуацію в цьому напрямку не тільки на Рахівщині.

 

Федір Гамор,

член ініціативної групи із відновлення руху історичних потягів

через Рахів до Румунії, Будапешта та Праги, доктор біологічних наук,

професор, заслужений природоохоронець України,

заступник директора Карпатського біосферного заповідника.