УКРАЇНСЬКО-ШВЕЙЦАРСЬКИЙ СЕМІНАР В УГОЛЬСЬКИХ БУКОВИХ ПРАЛІСАХ КАРПАТСЬКОГО БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА

У рішенні Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у зв’язку із включенням букових пралісів Карпат та давніх букових лісів Німеччини до переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО особлива увага привертається до необхідності проведення в них наукових досліджень з метою отримання знань, які можна передати та використати для сталого, наближеного до природи лісокористування, використання природної спадщини для посилення екоосвіти, поширення екологічних знань та поінформованості громадськості про праліси та їх цінності на місцевому, національному та міжнародному рівнях.

Для цього, 4 червня 2015 року в Угольських букових пралісах Карпатського біосферного заповідника група науковців із Швейцарського федерального інституту лісових, снігових та ландшафтних досліджень (WSL), Карпатського біосферного заповідника, Національного лісотехнічного університету України та Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва імені П.С. Пастернака провела виїзний польовий науковий семінар.

Захід присвячено результатам аналізу 15-річних фундаментальних досліджень структури та динаміки природних процесів на 10-ти гектарній пробній площі в Угольських букових пралісах. Результати досліджень порівнювали із даними такої ж за розміром пробної площі, одночасно закладеної в 1999-2000 роках в господарських букових лісах поблизу Цюріха у Швейцарії, та із результатами масштабної статистичної інвентаризації на 353 кругових пробних площах, які проводились в 2010-2013 роках в Угольсько-Широколужанському масиві.

В інформаціях керівника швейцарських проектів із досліджень букових пралісів Бригітти Коммармот, керівника відділу лісознавчих досліджень Швейцарського федерального інституту лісових, снігових та ландшафтних досліджень Петера Бланка, наукової співробітниці цього ж інституту Андреа Плюс, доктора сільськогосподарських наук, завідувача лабораторії Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва імені П.С. Пастернака Юрія Шпарика, доктора біологічних наук, професора, заступника директора Карпатського біосферного заповідника Федора Гамора та інших, детально ішлось про сукцесійні процеси у букових пралісах, особливості структури та будови їх деревостанів тощо.

Під час дискусії особливо наголошено, що подібних масштабних досліджень у Європі ще не проводилось. А отримані результати вивчення структури та особливостей функціонування пралісів – природних різновікових лісів, є дуже важливими не тільки для сучасного лісівництва, особливо для ведення лісового господарства на принципах сталого лісокористування, яке передбачає уникнення суцільних рубок та збереження завжди лісовкритих територій.

Виняткове значення результати цих досліджень, підкреслив Петер Бланк, мають для менеджменту в національних парках, які у більшості випадків утворені на базі трансформованих лісових екосистем. Адже, лише в пралісах можна побачити, як виглядають справжні природні ліси, які поступово мають формуватись природним шляхом на природоохоронних територіях, які у Європі займають в середньому майже 15 відсотків її території, а в деяких країнах заповідні ліси сягають й 30-40 процентів.

Завдяки цим дослідженням можна також спрогнозувати – скільки часу потрібно для відновлення дикої природи, і яка структура господарських лісів має бути для того щоби забезпечити не тільки високий вихід деревини, але й забезпечити збереження їхнього біологічного різноманіття. Практикам важливо знати: а скільки на гектарі лісу, до прикладу, має бути дерев-біотопів щоб підтримувати екологічний баланс у лісі тощо. А відповіді на ці та інші питання, переконані науковці, можна знайти лише у пралісах.

На семінарі говорилось, також про продовження дослідницьких проектів. Так, вже осінню цього року буде проведено вчетверте чергову п’ятирічну інвентаризацію цієї пробної площі. Швейцарська дослідниця Андреа Плюс започатковує тут поглиблені генетичні дослідження бука, а науковці шведського університету сільськогосподарських наук під керівництвом професора П’єра Ангельстама, серед яких ми, до речі, зустріли тут у пралісі, аспірантів навіть із Австралії та далекого російського Архангельська, розгортають вивчення економічних цінностей букових пралісів тощо.

Учасники семінару прийшли до висновку, що дослідження у пралісах треба не тільки продовжувати, але й поглиблювати. І тут велика роль належить молодим дослідникам, яких серед учасників семінару була більшість. А це засвідчує, що вивчення, збереження та відновлення дикої природи й запровадження принципів сталого лісокористування у Європі має велику перспективу.

Федір Гамор, доктор біологічних наук, професор, заслужений природоохоронець України, заступник директора Карпатського біосферного заповідника