Україна, Німеччина та Словаччина підписали спільну
декларацію щодо збереження та управління буковими пралісами
14
травня у Бонні, в Федеральному агентстві Німеччини з охорони природи
(BfN), повноважні представники Міністерства екології та природних
ресурсів України, Федерального міністерства навколишнього
середовища, охорони природи, будівництва та ядерної безпеки
Федеративної Республіки Німеччина і Міністерства навколишнього
середовища Словацької Республіки підписали Спільну Декларацію про
наміри щодо охорони та управління Спільним об’єктом Всесвітньої
спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат (Словаччина та Україна) і
давні букові ліси Німеччини (Німеччина)».
Сторони, які підписали Декларацію, відмітили, що букові ліси, які
занесені до переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, служать у якості
ключового елемента лісових екосистем Європи, відіграють значну роль
для збереження біорізноманіття та пом’ягшення наслідків кліматичних
змін.
Посилаючись на міжнародні Конвенції та міжурядові угоди
природоохоронні міністерства України, Німеччини та Словаччини
підтвердили свою готовність зробити свій внесок у їх реалізацію,
забезпечити збереження цілісності цього об’єкта Видатної глобальної
цінності.
Декларація має стати основою для трьохстороннього співробітництва у
сфері охорони та управління Об’єктом. В ній визначаються
організаційні аспекти цієї роботи, створюється Спільний комітет з
управління (Менеджмент-комітет), визначається порядок його
діяльності. Детально прописуються сфери співпраці. Зокрема, до
найважливіших напрямків віднесено, створення і здійснення спільних
транснаціональних дослідницьких програм і проектів (у тому числі
інвентаризація, дослідження природних лісових екосистем, оцінка
антропогенного впливу, реагування на зміни клімату і т.д.), навчання
та підвищення кваліфікації, обмін фахівцями тощо. Окремо зафіксовано
питання організації діяльності запланованого до створення
«Міжнародного навчально-дослідного центру букових пралісів та
сталого розвитку» у Карпатському біосферному заповіднику, пошуку
джерел фінансування та забезпечення адекватних ресурсів, розвитку
комунікаційних процесів, просвітництва, інформування громадськості,
залучення до управління місцевого населення, забезпечення сталого
розвитку в районах прилеглих до букових пралісів, в першу чергу
впровадження сталого туризму.
Загалом Декларація, на основі визначеної Видатної глобальної
цінності Спільного Об’єкта спадщини, запроваджує єдині принципи і
цілі в діяльності з охорони та управління, створюються механізми
реалізації Інтегрованої системи менеджменту та забезпечення
транснаціонального моніторингу його стану.
Крім того, під час робочої зустрічі у Бонні, делегації України,
Німеччини та Словаччини обговорили й інші поточні та перспективні
питання співпраці, зокрема із підготовки періодичного звіту до
Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО щодо стану збереження Об’єкта,
про плани роботи на наступний рік тощо. Директор департаменту
заповідної справи Мінприроди України Віктор Канцурак проінформував
колег про те, що уряд України проблемам збереження букових пралісів
та сталого розвитку регіону їх розташування приділяє значну увагу, а
будівництво Міжнародного навчально-дослідного центру букових
пралісів та сталого розвитку на базі Карпатського біосферного
заповідника належить до пріоритетних завдань міністерства. Україна
ж, як ініціатор європейського процесу збереження букових лісів
Європи, підтримує розширення українсько-словацько-німецького об’єкта
за рахунок ділянок давніх букових лісів інших країн.
Німецькі та словацькі партнери високо оцінили роботу України в цьому
напрямку. Так, директор німецької міжнародної академії охорони
природи, професор Ганнес Кнапп із захопленням говорив про створений
в Угольці інформаційно-туристичний центр «Букові праліси Карпат та
давні букові ліси Німеччини – об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО»,
радник міністра навколишнього середовища Словаччини Ладислав Амброш
зацікавився досвідом укладення меморандумів між територіальними
громадами та місцевими органами влади з адміністрацією Карпатського
біосферного заповідника щодо збереження та сталого використання
об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО на Закарпатті. А керівник
підрозділу з міжнародної діяльності Федерального міністерства
навколишнього середовища, охорони природи,
будівництва та ядерної безпеки Федеративної Республіки Німеччина
Ніколя Брайєр загалом високо оцінила роботу керівництва Карпатського
біосферного заповідника.
Показовим є також і той факт, що до проекту рішення Комітету
Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО із питань збереження букових пралісів
Карпат, яке знову буде розглядатись через проблеми у Словаччині у
червні 2014 року, як позитивний приклад, наводиться проведення в
Рахові, за підтримки ЮНЕСКО у вересні 2013 року, міжнародної
наукової конференції «Букові праліси та давні букові ліси Європи:
проблеми збереження та сталого використання».
Важливо наголосити, що на передодні, 13 травня ц. р., в Федеральному
міністерстві навколишнього середовища, охорони природи, будівництва
та ядерної безпеки Німеччини пройшла також міжнародна нарада
керівників державних служб з питань охорони природи та збереження
біорізноманіття країн, які мають ділянки давніх букових лісів, що
можуть бути запропоновані для розширення
українсько-словацько-німецького об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
«Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини».
З доповідями та інформаціями про підсумки роботи експертів із
вивчення стану букових лісів в усіх біогеографічних регіонах Європи,
щодо стану підготовки номінаційних матеріалів, процедури та термінів
подачі їх до Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО виступили Ніколя
Брайєр, Барбара Енгельс (Федеральне агентство Німеччини з охорони
природи), професори Ганнес Кнапп, П’єр Ібіш (університет сталого
розвитку, м. Еберсвальде, Німеччина), доктор Ганс Кірхмайєр
(інститут екології, Австрія) та інші. А професор Федір Гамор
(Карпатський біосферний заповідник) привернув увагу до історії та
проблемних питань у підготовці українсько-словацько-німецької
номінації, нагадав про значну роль у цьому процесі міжнародних
конференцій та семінарів, які проводились в українському місті
Мукачево в 2003 та 2004 роках.
У підсумку нарада дала позитивну оцінку 45 кластерам старовікових
букових лісів, що представляють 11 біогеорегіонів в 20 країнах
Європи, а представники Іспанії, Італії, Румунії, Словенії, Австрії,
Швейцарії, Чорногорії, Республіки Косово, Боснії та Герцеговини й
інших країн заявили про бажання їхніх урядів забезпечити подачу на
розгляд необхідних номінаційних досьє. Австрія підтвердила
готовність та знайшла необхідні кошти для узагальнення цих
матеріалів та представлення їх до 2017 року в Комітет Всесвітньої
спадщини ЮНЕСКО.
Федір Гамор, професор, заслужений природоохоронець України