«Рахівський список» букових пралісів Європи обговорили на міжнародному семінарі у Відні

Як відомо, рішенням Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО від 19 червня 2011 року (35СОМ 8В.13) щодо утворення українсько-словацько-німецького об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини», зобов’язано Словаччину, Україну та Німеччину забезпечити вивчення ситуації щодо потенційного розширення цього об’єкта за рахунок глобально важливих територій букових лісів інших європейських країн. З цією метою, за фінансової підтримки уряду Німеччини, німецький університет сталого розвитку (м. Еберсвальде) і Центр еконіки та екосистемного менеджменту (Великобританія) реалізовує проект «Букові ліси – спільна природна спадщина Європи».

За результатами трирічної роботи у його рамках на міжнародній конференції «Букові праліси та давні букові ліси Європи: проблеми збереження та сталого використання», що проходила 16-22 вересня 2013 року у м. Рахів, сформовано, так званий, короткий «Рахівський список» поширення старовікових букових лісів Європи, які можуть розглядатись як потенційні об’єкти для розширення українсько-словацько-німецької номінації Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини». До нього увійшли біля сорока претендентів із дванадцяти біогеографічних регіонів букових лісів Європи, що розташовані в двадцяти країнах. А «довгий» список важливих первісних та древніх букових деревостанів, які мають високу цінність для збереження біорізноманіття на регіональному і місцевому рівнях, і які, на думку експертів, можуть створити міжнародне формування «Європейська мережа букових лісів», налічує загалом 94 кластери. До цієї мережі можуть увійти всі ті об’єкти, що не потраплять до Всесвітньої спадщини.

З метою обговорення «Рахівського списку» та визначення додаткової видатної всесвітньої цінності заявлених претендентів на включення до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, 3-4 квітня ц. р. у Відні, у Міністерстві сільського господарства, лісівництва, навколишнього середовища та водопостачання Австрії, відбувся заключний міжнародний семінар.

В його роботі взяли участь експерти із двадцяти трьох країн Європи та уповноважені представники Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО й Міжнародного Союзу Охорони Природи (IUCN). Визначено процедуру відбору кандидатів, ще раз принципово наголошено на необхідності доведення додаткової глобальної цінності пропонованих нових об’єктів для розширення номінації. Наголошено, що найбільш імовірними претендентами можуть бути території Балканських, Піренейських та Центрально-середземноморських рефугіумів бука лісового та ділянки, які розташовані на крайніх межах поширення його ареалу. Дуже важливими при цьому є презентовані професором П’єром Ібішем із університету сталого розвитку результати генетичних досліджень цього виду.

Привернуто увагу до питань управління та моніторингу об’єктів Всесвітньої спадщини. З цього приводу, про реалізацію інтегрованого менеджменту українсько-словацько-німецького об’єкту, доповідали Барбара Енгельс (Федеральне агентство охорони природи Німеччини) та професор Федір Гамор (Карпатський біосферний заповідник, Україна).

З метою подачі матеріалів до Комітету Всесвітньої спадщини, Австрія взяла на себе роль координатора із підготовки відповідної документації, яка за погодженим планом має бути направлена до Парижу у 2017 році.

За нашою пропозицією обговорено та схвалено також проект нової назви розширеного об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у такій редакції – «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Європи».

Федір Гамор