ПЕРЕТВОРИМО РАХІВ НА ЗАЛІЗНИЧНІ ВОРОТА ДО ВТАЄМНИЧЕНОЇ ТРАНСІЛЬВАНІЇ

Як відомо із засобів масової інформації (до прикладу статті «Чи курсуватиме до «Центру Європи» пасажирський потяг», Урядовий кур’єр від 18 січня 2002 р., «Красива мрія про гірський потяг», Голос України від 2 березня 2012, «Коли через Карпати загуркоче потяг до столиці?», Голос України від 11 червня 2014 р. та численних виступах в газетах «Новини Закарпаття», «Зоря Рахівщини», Інтернет виданнях «Закарпаття онлайн» та інших) мені доводилось тривалий час, із метою впровадження концепції сталого розвитку регіону розташування Карпатського біосферного заповідника, за активної участі та потужної підтримки першого міністра транспорту України (1992-1994 рр.), народного депутата України другого та четвертого скликань Ореста Климпуша, колишнього урядового куратора Закарпатської області, народного депутата України Віктора Балоги та керівництва держави й місцевих органів влади, домагатись відкриття руху пасажирського потягу за маршрутом Київ-Рахів.

З цього приводу, навіть у Дорученні Президента України (прийняття якого, до речі зініційовано та розроблено мною) від 2 квітня 2013 № 1-1/749 з питань сталого розвитку гірських населених пунктів Закарпаття, що розташовані в зоні українсько-словацько-німецького об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО», окремим пунктом доручалось Кабінету міністрів України вирішити це питання. В останній період, суттєву допомогу у цій справі надав київський підприємець Іван Шостак, який розробив маршрут та орієнтовний графік руху із урахуванням інтересів населення Південного Тернопілля та Покуття, які упродовж останніх років втратили останні потяги далекого сполучення і також потребували вирішення питання залізничного сполучення з Києвом.

Для успішного завершення цієї історії, вирішальну роль відіграла зініційована також мною зустріч Ореста Климпуша, Федора Гамора, Івана Шостака та представників громадськості із Генеральним директором Державної адміністрації залізничного транспорту України Борисом Остапюком, яка відбулась 4 липня 2014 року в Києві.

В результаті тривалої та не легкої дискусії, зваживши на переконливі аргументи, які ми навели, та беручи до уваги велике значення цього потягу для соціально-економічного розвитку багатьох районів України, особливо Гуцульщини, Борис Остапюк прийняв рішення про відкриття руху цього пасажирського потягу. У нашій присутності він доручив директору з організації пасажирських перевезень Державної адміністрації залізничного транспорту України Євгенію Дихне (який до речі в молоді роки працював провідником потягу Львів – Рахів), забезпечити у найкоротші терміни виконання цього рішення.

Початок курсування поїзда Київ – Рахів очікується в першій декаді серпня – по завершенню підготовчих робіт. Цільовою територією обслуговування для поїзда Київ – Рахів є прилеглі території до станцій ділянки колії Тернопіль – Чортків – Заліщики – Коломия – Делятин – Яремче – Ворохта – Ясіня – Рахів. На зазначеній ділянці це буде єдиний поїзд далекого сполучення, яким зручно користуватимуться як туристи, студенти, так і наші заробітчани та інші категорії пасажирів для поїздок до Києва, Харкова чи Москви і зворотно. Поїзд складатиметься із дванадцяти вагонів – купейних та плацкартних приблизно у рівній кількості. Пропонований графік є доволі зручний, а при переході на зимовий розклад з’явиться додаткова можливість його покращення – перенесення часу відправлення з Києва на більш пізніший час – після 18:30.

Хочу окремо наголосити, що керівництво Укрзалізниці звернулось до нас з великим проханням – забезпечити активну пропаганду та рекламу цього нового залізничного сполучення, залучивши для цього зокрема туристичні агенції, та докласти максимум зусиль, щоб потяг став заселеним та рентабельним. Тому, варто нагадати, що залізничний транспорт є не тільки зручний, але й найдешевший вид транспорту, а новий маршрут пасажирського потягу в значній мірі допоможе розвитку туризму в Карпатах та поліпшить життя горянам.

На зустрічі принагідно обговорено також перспективи відкриття міжнародного залізничного пасажирського сполучення між Львовом, Києвом та румунським містом Клуж-Напока, перетворення міста Рахова у залізничні ворота до втаємниченої Трансільванії та ще одним «вікном» до Європейського Союзу загалом.

На фото зліва на право: Борис Остапюк, Федір Гамор та Орест Климпуш

Федір Гамор, професор, заслужений природоохоронець України,
член Національної спілки журналістів України