ВИПУЩЕНО ЛІТОПИС ПРИРОДИ

 

Карпатський біосферний заповідник випустив у світ черговий 37 том Літопису природи, який, відповідно до статті 43 Закону України про природно-заповідний фонд (ПЗФ), є основною формою узагальнення результатів наукових досліджень та спостережень за станом і змінами природних комплексів, виконаних на його території. Ці матеріали використовуються для оцінки стану навколишнього природного середовища, розроблення заходів щодо охорони та ефективного використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Нагадаємо, що науково-дослідна робота на територіях установ природно-заповідного фонду України (стаття 41 Закону України про природно-заповідний фонд) проводиться з метою вивчення природних процесів, забезпечення постійного спостереження за їх змінами, екологічного прогнозування, розробки наукових основ охорони, відтворення і використання природних ресурсів та особливо цінних об’єктів.

Основні напрямки наукових досліджень біосферного заповідника та інших об’єктів ПЗФ визначаються з урахуванням програм і планів науково-дослідних робіт, які затверджуються Національною академією наук України та центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища.

Програма Літопису природи затверджена в такий спосіб і є головною науковою темою біосферного заповідника, яка зареєстрована в Українському інституті науково-технічної та економічної інформації (УкрІНТЕІ).

Для ведення наукових досліджень у складі Карпатського біосферного заповідника створено відповідні наукові підрозділи. До збору та обробки наукової інформації залучено відділ науково-дослідної роботи та сталого розвитку, лабораторії (лісознавства, екологічного моніторингу, ботанічна і зоологічна) та одинадцять природоохоронних науково-дослідних відділень, створена система постійних пробних площ, моніторингових ділянок, гідро- та метеопостів, фенологічних пунктів, трансект тощо. Наукові дослідження, на умовах науково-технічних угод, проводять тут також численні вітчизняні та зарубіжні науково-дослідні інституції, зокрема, Швейцарський федеральний інститут лісових, снігових та ландшафтних досліджень (WSL), німецький університет сталого розвитку (м. Еберсвальде), Інститут екології Карпат НАН України, Національний лісотехнічний університет, Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П.С. Пастернака, інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України та інші. Результати їхніх досліджень обов’язково включаються до Літопису природи.

Новий том Літопису природи за 2013 рік є фундаментальною науковою працею, яка випущена на паперових та електронних носіях, загальним обсягом 542 сторінки. Складається з 11 розділів, 99 підрозділів та 8 додатків. Містить детальну інформацію про територіальну структуру та функціональне зонування біосферного заповідника, ґрунтовні описи наукових полігонів та стану абіотичного середовища. Подаються основні результати спостережень за хімічним складом атмосферних опадів та снігового покриву у високогір’ї Карпат, рівень ґрунтових вод у Долині нарцисів, стан природних стихійних явищ тощо.

Великий масив наукової інформації присвячений вивченню ходу природних процесів та взаємозв’язків в екосистемах біосферного заповідника, аналізу стану рослинного та тваринного світу, впливу антропогенних факторів на природні процеси, участі Карпатського біосферного заповідника у виконанні чинних для України міжнародних конвенцій, характеризуються особливості використання природних ресурсів, еколого-освітня та рекреаційно-туристична діяльність, робота науково-технічної та Координаційної рад тощо.

В документі наводиться дуже багато цікавої статистичної інформації. Так, за результатами дендрохронологічного аналізу проведеного Швейцарським WSL в Угольсько-Широколужанському буковому пралісі, виявлено дерева бука віком понад 550 років, що є рекордом для цього виду у Європі. В межах біосферного заповідника охороняється 24.3 % від всіх видів рослин та 21.2 % видів тварин, які занесені до Червоної книги України. Тут оберігається понад тридцять відсотків всього поголів’я оленя благородного, що зафіксовано на Закарпатті, та близько 10 відсотків особин бурого карпатського ведмедя, що зустрічається в Українських Карпатах. Важливими є результати аналізу впливу кліматичних змін на характер динаміки природних процесів, зокрема на санітарний стан лісів. Виявляється, що у хвойних насадженнях біосферного заповідника, у яких тривалий час не ведеться господарська діяльність, виявлено лише незначні осередки заселення короїда-друкаря (всього 76 гектарів невеликих куртин), який в останні роки представляє велику загрозу для смеречників в інших частинах Українських Карпат.

В Літописі природи поміщено перелік 58 наукових публікацій (в т. ч. 3 монографій) опублікованих в минулому році науковцями біосферного заповідника в фахових та зарубіжних виданнях, 85 статей та 25 телесюжетів, що розміщені в засобах масової інформації, матеріали двох проведених в біосферному заповіднику міжнародних наукових конференцій та результати участі в багатьох міжнародних проектах. Подано підготовлені нами Доручення Президента України з питань збереження букових пралісів та сталого розвитку і благоустрою гірських населених пунктів, що розташовані в зоні української частини українсько-словацько-німецького об’єкта «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини» та пропозиції до плану заходів Кабінету Міністрів України щодо виконання завдань із збереження букових пралісів та сталого розвитку регіону їх розташування. На сторінках Літопису опубліковано також пропозиції, щодо вдосконалення природоохоронного законодавства, які подані нами до Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, серія розроблених науковими лабораторіями планів дій щодо збереження рідкісних видів рослин та тварин і їх угрупувань тощо.

Примірники Літопису природи Карпатського біосферного заповідника зберігаються в Міністерстві екології та природних ресурсів України та в його бібліотеці. Ці матеріали доступні для науковців, студентів та всіх зацікавлених в збереженні та раціональному використанні природних ресурсів Карпат.

 

Федір Гамор, доктор біологічних наук, професор